ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м  У к р а ї н и

05 вересня 2023 року м. Ужгород№ 260/5001/23

          Закарпатський окружний адміністративний суд        у складі:

          головуючого судді Гебеш С.А.

          при секретарі судових засідань - Романець Е.М.

          та осіб, які беруть участь у справі:

          позивач - не з`явився;

          представник відповідача - Білова О.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області   про визнання протиправною та скасування постанови,   -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області   про визнання дій протиправними та скасування постанови, а саме:

1. визнати протиправною  та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу АО №340882 від 23.02.2023 року щодо ФОП ОСОБА_1 , винесену  Відділу державного нагляду  (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки  на транспорті;

2. стягнути з Відділу державного нагляду  (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки  на транспорті на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 понесені  ним судові витрати, а саме витрати на сплату судового збору у розмірі 1073,60 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що  підлягає скасуванню, у зв`язку із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушення справи. Вказує на те, що відповідач позбавив позивача для надання пояснень по суті викладених у ньому зауважень, що в тому числі позбавило права спростувати порушення й надати наявні документи та дакази, на відсутність яких посилається відповідач.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідачем подано відзив на позов, з якого вбачається, що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Зокрема вказує на те, що доводи позивача є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено вчинення адміністративно-господарського правопорушення, за яке  встановлена відповідальність у вигляді санкцій абз. 3 ч. 1 ст. 60  Закону України  "Про автомобільний транспорт". Вказує на те, що позивач, який  є перевізником в розумінні закону України "Про автомобільний транспорт" не забезпечив водія індивідуальною карткою до цифрового тахографу до транспортного засобу. З наданої роздруківки з цифрового тахографу від 26.01.2023 року встановлено, що водій   ОСОБА_2 не користувався індивідуальною карткою водія.

Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду даної справи, позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, однак 05.09.2023 року представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі та участі позивача.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з мотивів наведених у письмовому відзиві.

Заслухавши представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

26.01.2023 року, на підставі направлення на рейдову перевірку від 20.01.2023 № 002374, інспекторами Укртрансбезпеки був перевірений транспортний засіб марки MAN TGX 18440 д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , за кермом якого перебував водій ОСОБА_2 , на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За наслідками вказаної перевірки виявлено порушення ст. 53 Закону України "Про автотранспорт", у тому числі  порушення, відповідальність, за які передбачена ст. 60, а саме: управління транспортним засобом  під час виконання  міжнародних перевезень вантажів по маршруту Італія - Україна без роздруківки на паперовому носії режимів  праці та відпочинку водія на прізвище ОСОБА_2 .

Акт перевірки підписаний водієм транспортного засобу без будь - яких зауважень.

Повідомлення про розгляд справи по суті Відділом Державного  нагляду (контролю) у Закарпатській області надіслано  позивачу засобами поштового зв`язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано ним особисто, яке міститься в матеріалах справи.

У зв`язку з виявленими порушеннями начальником Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області винесено постанови від 23 лютого 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу  № 340882 у розмірі по 34000,00 грн.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою позивач через представника звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи правомірність оскаржуваної постанови, суд виходить з наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III).

Статтею 6 Закону N 2344-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т. ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 N 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 N 1567(далі - Порядок N 1567), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Частинами 14, 17, 18статті 6 Закону N 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону N 2344-III рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Пунктами 12, 14 Порядку N 1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 15 Порядку N 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 48 Закону N 2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно з абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону N 2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України Про автомобільний транспорт (далі - Закон №2344), Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 р. №385, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (Інструкція №385), Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 р. №340 (далі - Положення №340).

Відповідно до ст.18 Закону № 2344, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Статтею 48 Закону №2344 передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених ст.48 Закону №2344 віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.

Згідно з положеннями ст.49 Закону №2344, водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень, дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Інструкції №385 визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Пунктом 1.3 Інструкції №385 визначено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385 терміни вживаються у такому значенні:

- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).

Згідно з пунктом 2.4 Інструкції №385, транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 1.5 Положення №340 у цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник); тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

Згідно з пунктом 6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Саме визначити про дотримання визначеного режиму праці та відпочинку водія можливо з оформленої особистої картки водія та роздруківки даних роботи цифрового тахографа.

В розумінні норми ст.18 Закону №2344 контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

Згідно з визначенням Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.

Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 березня 2020 року по справі №823/1199/17 та у справі № 160/12371/22 від 16 серпня 2023 року.

Матеріалами справи встановлено, що при здійсненні перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті встановлено порушення статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме  управління транспортним засобом під час міжнародних перевезень вантажів по маршруту "Італія-Україна" без роздруківки на паперовому носії режиму праці  та відпочинку водія на прізвище ОСОБА_2 .

Акт № 351634 від 26.01.2023 року водій підписав без будь-яких заперечень. Одночасно з цим, позивачем в адміністративному позові та доданих матеріалах не спростовано виявлене порушення.

Відтак, наведені позивачем обставини не є підставою для скасування правильної за змістом постанови про накладення штрафу.

Враховуючи наведене, а також те, що позивачем не спростовується сам факт правопорушення встановленого в акті перевірки, суд приходить висновку, що відповідач правомірно та з дотримання вимог чинного законодавства виніс оскаржену постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.

Крім того, суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача про те, що відповідачем в порушення Порядку № 1567 не було належним чином повідомлено позивача про дату та місце розгляду справи, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Згідно з п. 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було складено повідомлення про розгляд 23 лютого 2023 року справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт за актом №351634 та таке було направлено поштовим рекомендованим повідомленням на адресу позивача – АДРЕСА_1 та отримано (копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення наявна в матеріалах справи).

Таким чином, на переконання суду, відповідачем дотримано вимоги Порядку № 1567 щодо повідомлення позивача про розгляд справи про порушення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно та з дотримання вимог чинного законодавства виніс оскаржену постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу, а тому відсутні підстави для її скасування.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.   5, 9, 19, 77,  243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог   Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11 вересня 2023 року.

        СуддяС.А. Гебеш