ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/8733/22 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Мєзєнцева Є.І., Парінова А.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2022 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яким просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи, відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 15472,00 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи до п`ятого травня за 2022 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням вже виплачених сум, а саме 11566,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої разової грошової допомоги як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи до 05 травня за 2022 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини справи, не враховано що в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо зміни розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, у тому числі і спірної виплати.

Додатково зазначив, що грошова допомога була виплачена позивачу відповідно до фінансування отриманого від Мінсоцполітики, а посилання суду першої інстанції на рішення Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 є безпідставним, оскільки відбулася зміна правового регулювання.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується посвідченням від 20 червня 2022 року серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

Відповідно до позовної заяви позивачу у 2022 році виплачено грошову допомогу до 5 травня у розмірі 3906,00 грн, що сторонами не заперечується.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 09 вересня 2022 року №1000-0203-8/88585 на адвокатський запит від 06 вересня 2022 року повідомило представника позивача про те, що у 2022 році виплата зазначеної допомоги здійснювалась згідно з Порядком використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань". (а.с. 9а).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати йому разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся з позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обмеження права на одноразову грошову допомогу до 05 травня шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року №540 не відповідає Конституції України, оскільки змін до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як акту вищої юридичної сили не внесені, а тому позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни, як особливої окремої категорії громадян, врегульовані приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ.

У зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року у справі №1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, стаття 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року.

Таким чином, починаючи з 27 лютого 2020 року, розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі, визначеному ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року:

"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам ІІ групи - вісім мінімальних пенсій за віком".

При цьому, на переконання судової колегії, чинність станом на день здійснення виплати позивачу разової грошової допомоги постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", якою затверджено Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі - Порядок №540) не може бути підставою для висновку про обґрунтованість розміру виплаченої позивачу разової грошової допомоги до 5 травня в сумі 3906,00 грн, оскільки до спірних правовідносин повинні бути застосовані норми саме ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як акту вищої юридичної сили.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність у позивача права на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Наведене застосування норм матеріального права з огляду на ієрархію правових норм у правовій системі України викладено у постанові Верховного Суду від 13 червня 2023 року у справі №560/8064/22, в якій вирішено відступити від позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 01 грудня 2022 року у справі №580/2869/22 щодо правомірності нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному Порядком № 540.

У згаданій вище постанові у справі №560/8064/22 Верховний Суд дійшов висновків про необхідність застосування положень ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ч. 2 ст. 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", ч. 7 ст. 20 та абз. 3 пп. 2 п. 22 розд. VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України та Порядку № 540 у подібних правовідносинах у такий спосіб:

(1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;

(2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

(3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;

(4) Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 гривня, II групи -3906 гривень, III групи - 3391 гривня, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;

(5) виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону № 367-ХІV, у таких розмірах:

I групи - десять мінімальних пенсій за віком;

II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;

III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді Є.І. Мєзєнцев

А.Б. Парінов