Справа № 203/2038/21

Провадження № 1-кп/0203/270/2023

У Х В А Л А

іменем України

12.09.2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро обвинувальний акт, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040000000325 від 22.04.2021 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, працюючого на посаді начальника управління банківської безпеки АТ «КБ «Земельний капітал», не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 , працюючи на посаді начальника управління банківської безпеки АТ «КБ Земельний Капітал» та, відповідно до посадової інструкції та ч.3 ст.18 КК України, будучи особою, яка постійно обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, і є службовою особою, 22.05.2019 перебуваючи разом із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, у невстановленому в ході досудового розслідування місці, маючи відповідні права та обов`язки згідно посадових інструкцій начальника управління банківської безпеки АТ «КБ «Земельний Капітал» та фахівця з безпеки управління банківської безпеки АТ «КБ Земельний Капітал», розуміючи значення своїх дій, діючи спільно, умисно, склали завідомо підроблений офіційний документ, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення, а саме: акт перевірки стану майна та фактичної його наявності за місцем зберігання, запропонованого в заставу юридичною особою ТОВ «СТАНДАРТ ЕСТЕЙТ» в забезпечення кредитних зобов`язань юридичною особою ПП «ЗОЛОТЕ МОРЕ» за кредитним договором №008-2019 від 27.05.2019, зафіксувавши у акті інформацію, що не відповідає дійсності, шляхом внесення неправдивих відомостей, надавши вказаний документ до кредитної справи за кредитним договором №008-2019 за місцем розташування головного офісу ПАТ «КБ Земельний Капітал» за адресою: м. Дніпро, проспект Пушкіна, будинок 15.

Так, згідно акту перевірки стану майна та фактичної його наявності за місцем зберігання, наданого в заставу юридичною особою ТОВ «СТАНДАРТ ЕСТЕЙТ» в забезпечення кредитних зобов`язань юридичною особою ПП «ЗОЛОТЕ МОРЕ» за кредитним договором №008-2019 від 27.05.2019 ОСОБА_5 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, здійснили внесення неправдивих відомостей щодо дійсної наявності нежитлової будівлі літ. А-2 ( цокольний поверх) загальною площею 636, 9 м.2, яка розташована за адресою м. Харків, пров. Троїцький буд.1. Крім того, ОСОБА_5 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, здійснили внесення неправдивих відомостей, про те що вказана нежитлова будівля на даний час є ліквідним майном та може і подалі виступати в якості заставив забезпечення кредиту.

Вказаний офіційний документ містив інформацію, яка посвідчує факти, здатні спричинити наслідки правового характеру, а саме підтверджували факт, що не відповідали дійсності, щодо дійсної наявності нежитлової будівлі літ. А-2 ( цокольний поверх) загальною площею 636, 9 м.2, яка розташована за адресою м. Харків, пров. Троїцький буд. 1.

Також, ОСОБА_5 11.06.2020 перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, маючи відповідні права та обов`язки згідно посадової інструкції начальника управління банківської безпеки АТ «КБ «Земельний Капітал» розуміючи значення своїх дій, діючи умисно, склав завідомо підроблений офіційний документ, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення, а саме: акт перевірки стану майна та фактичної його наявності за місцем зберігання, наданого в заставу юридичною особою ТОВ «СТАНДАРТ ЕСТЕЙТ» в забезпечення кредитних зобов`язань юридичною особою ПП «ЗОЛОТЕ МОРЕ» за кредитним договором №008- 2019 від 27.05.2019, зафіксувавши у акті інформацію, що не відповідає дійсності, шляхом внесення неправдивих відомостей.

Так, згідно акту перевірки стану майна та фактичної його наявності за місцем зберігання, наданого в заставу юридичною особою ТОВ «СТАНДАРТ ЕСТЕЙТ» в забезпечення кредитних зобов`язань юридичною особою ПП «ЗОЛОТЕ МОРЕ» за кредитним договором №008-2019 від 27.05.2019 ОСОБА_5 здійснив внесення неправдивих відомостей щодо дійсної наявності нежитлової будівлі літ. А-2 (цокольний поверх) загальною площею 636, 9 м.2, яка розташована за адресою: м. Харків, пров. Троїцький буд.1. Крім того, ОСОБА_5 здійснив внесення неправдивих відомостей, про те що вказана нежитлова будівля на даний час є ліквідним майном та може і подалі виступати в якості заставив забезпечення кредиту.

Вказаний офіційний документ містив інформацію, яка посвідчує факти, здатні спричинити наслідки правового характеру, а саме підтверджували факт, що не відповідали дійсності, щодо дійсної наявності нежитлової будівлі літ. А-2 ( цокольний поверх) загальною площею 636, 9 м.2, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 .

Дії ОСОБА_5 , які виразились у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, внесенні до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_4 , подав клопотанням про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що закриття провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності є обов`язковим, у разі надходження такого клопотання.

Судом, з метою забезпечення істинності та добровільності позиції обвинуваченого, роз`яснено обвинуваченому, що суд, за наявності підстав, передбачених ч.1 ст.49 КК України, може закрити кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків давності, звільнити особу від кримінальної відповідальності. Разом з тим, оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру і означає визнання факту вчинення особою кримінального правопорушення, закон надає їй право заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку.

У судовому засіданні обвинувачений підтримав подане захисником клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, пояснивши, що йому відомо про наслідки такого звільнення та про те, що таке звільнення є нереабілітуючою підставою.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про те, що клопотання захисника обвинуваченого підлягає задоволенню, а обвинувачений звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.366 КК України, згідно із ч.1ст.49 КК України, на підставі наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284, ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.4 ст. 284 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

В силу вимог п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 р. № 12 встановлено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Відповідно до ч.4 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 366 КК України, є злочином невеликої тяжкості, за яке передбачене найбільш суворе покарання у вигляді обмеження волі до трьох років.

За обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, яке було вчинено в травні 2019 та в червні 2020, тобто з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більше трьох років.

За п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох рокі, минуло три роки. Окрім того, суду не надано вироку, який набрав законної сили, на підтвердження вчинення ОСОБА_5 нового злочину.

Ця норма кримінального закону є імперативною, тобто підлягає обов`язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.

Давність притягнення до кримінальної відповідальності полягає в тому що, якщо сплинуло три роки з часу вчинення злочину, притягнення до кримінальної відповідальності неможливе, суд не може притягнути особу до кримінальної відповідальності, якщо особа заявляє клопотання про застосування строків давності.

Враховуючи вище наведене, зокрема те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, з моменту вчинення якого станом на день ухвалення судового рішення минуло більше трьох років, підстав для перерви чи зупинення перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 ,  згідно із ч.ч.2,3 ст.49 КК України, судом не встановлено,  ОСОБА_5 погодивсь на звільнення від кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити, звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження.

При вирішенні питання про стягнення з  ОСОБА_5 витрат на проведення судових експертиз, суд керується позицією викладеною у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12.09.2022 по справі № 203/241/17, та зазначає , що судові витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 44, 49 КК України, ст.ст. 284-288, 372 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження №12021040000000325 від 22.04.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та звільнення від кримінальної відповідальності – задовольнити.

Кримінальне провадження №12021040000000325 від 22.04.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК України закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінчення строків давності.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя                 ОСОБА_1