справа № 399/575/23

провадження № 2/399/184/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2023 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Шульженко В.В.,

при секретарі судового засідання Берест З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт Онуфріївка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеною позовною заявою в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на їх користь суму основного боргу (заборгованості за спожитий природній газ) в розмірі 5960,83 грн. та судовий збір. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, як суб`єкт ринку газу, з 01.11.2018 р. здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його для власних потреб та відповідно до Постанови КМУ № 867 від 19.10.2018 р. "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" являється постачальником на якого покладені спеціальні обов`язки.

Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Відповідачем по об`єкту, що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 в період з березня 2020 року по березень 2023 року (включно) було спожито природний газ на загальну суму 5960,83 грн., вартість якого залишилась не оплаченою споживачем.

Позивач посилається на: 1) постанову Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №2500 від 30.09.2015 року «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам», згідно якої договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання відповідно до ст.ст.633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України; 2) Правила постачання природного газу, затверджені постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 року, відповідно до яких акцептуванням публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам є повернення споживачем постачальнику підписаної заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, та/або сплата/часткова сплата споживачем вартості спожитого природного газу, та (або) факт фактичного споживання природного газу (визначається за даними Оператора ГРМ - ВАТ «Кіровоградгаз» та вноситься до особового рахунку споживача); 3) довідка про фінансовий стан; 4) вжиття заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу боржника вимоги за вих. №119/4.3-6885-2023/205701847 від 10.03.2023 року про сплату заборгованості за спожитий природний газ, яка залишилась незадоволеною відповідачем.

В позові зазначено, що заперечень щодо сплати боргу відповідачем не надано. Борг не сплачено.

Відповідач акцептував Договір, фактично споживаючи природний газ та здійснивши частково оплату за споживання природного газу. Однак, оскільки відповідач не сплачував нараховані суми за спожитий природний газ, це свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за поставлений природний газ у встановлений Договором строк.

Ухвалою суду від 10.08.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Зазначено строк протягом якого відповідач має право подати відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак 07.09.2023 року надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами. Зазначено, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти прийняття судом заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву суду не надав.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти: правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно з ст. 638 ЦК України , договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч.1 ст. 526, ч.1 ст. 527, ч.1 ст. 530 ЦК України: зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором, що передбачено ст. 901 ч. 1 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно із ст. 68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги": індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Пунктами 1.1-1.3 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам" N 2500 від 30.09.2015 року визначено, що цей Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам (далі - Договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником.

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк у порядку, передбаченому Правилами постачання.

Фактом укладення цього Договору є включення Постачальником Споживача до свого Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи на підставі заяви-приєднання, поданої Споживачем в установленому законодавством порядку.

Згідно ст. 13 ч. 2 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Відповідно до абз. 3-4 п.2 розділу ІІІ "Порядок постачання природного газу побутовим споживачам " Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг N 2496 від 30.09.2015 року, передбачено, що за договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за згодою постачальника відповідно до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500 (далі - Типовий договір), що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Відповідно Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг N 2496 від 30.09.2015 року, акцептуванням публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам є повернення споживачем постачальнику підписаної заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем, та/або сплата/часткова сплата споживачем вартості спожитого природного газу та/або факт фактичного споживання природного газу.

Відповідач акцептував договір, фактично споживаючи природний газ та здійснивши частково оплату за споживання природного газу.

Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.07.2023 року вбачається, що 13.11.2015 року зареєстровано юридичну особу Товариство з обмежено відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 40121452, один з видів економічної діяльності - торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (основний).

Ухвалою суду від 13.02.2023 року (справа №399/102/23) відмовлено у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.

Із довідки про фінансовий стан споживача виданої по рахунку НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) вбачається, що відповідачем за період з березня-квітня 2020 року по березень 2023 року об`єм споживання газу за даними оператора ГРМ - 1650 куб.м., до сплати зазначено - 11053,20, сплачено - 4911,80 грн., субсидія - 0,00 грн., сальдо - 5960,83 грн. Окрім того, у довідці, крім зазначеного обсягу спожитого газу, зазначено тарифи з квітня 2020 року по березень 2023 року, що підтверджується копією вказаної довідки. Також, у довідці відображені суми оплат, з яких видно, що оплата здійснювалася 07.12.2018 р. у сумі 0,01 грн.; 22.12.2018 р. у сумі 1000 грн.; 12.04.2019 р. у сумі 1000 грн.; 15.05.2019 р. у сумі 1000 грн.; 13.06.2019 р. у сумі 1000 грн.; 08.10.2019 р. у сумі 1000 грн.; 05.12.2019 р. у сумі 1000 грн.; 31.12.2019 р. у сумі -23,92 грн.; 06.02.2020 р. у сумі 2000 грн.; 29.02.2020 р. у сумі -13,02 грн.; 10.06.2020 р. у сумі 2000 грн.; 23.06.2020 р. у сумі 2000 грн.; 30.06.2020 р. у сумі -2,86 грн.; 16.03.2021 р. у сумі 989 грн.; 26.06.2021 р. у сумі 2175,8 грн.; 15.09.2021 р. у сумі 1500 грн.; 26.09.2021 р. у сумі 247 грн.

Отже, розмір заборгованості за спожитий природний газ підтверджений фінансовим станом.

Частини 1-4 ст. 12 ЦПК України передбачають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1. ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач акцептував Договір фактично споживаючи природний газ та здійснивши частково оплату за споживання природного газу.

Проаналізувавши у сукупності норми законодавства та матеріали справи, суд дійшов висновку, про наявність правовідносин між позивачем і відповідачем з кореспондуючими цим правовідносинам правами та обов`язками.

Судом встановлено, що позивач здійснював надання житлово-комунальних послуг відповідачу (газопостачання), а відповідач отримував і користувався даними послугами.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Таким чином, зваживши у сукупності наведені вище докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи містять належні, допустимі та достатні докази, що свідчать про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, а тому стягненню на користь позивача з відповідача підлягають судові витрати, понесені позивачем та підтверджені наданими квитанціями в сумі 2684 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265,280 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" заборгованість за спожитий природній газ у розмірі 5960,83 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят гривень 83 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 п.5 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 40121452), місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко