ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" вересня 2023 р. Справа № 686/28065/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Танасюк О.Є., секретар судового засідання Загроцька А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк", м. Київ

до Петросян Євгенії Октавіанівни , м. Хмельницький

ОСОБА_2 , АДРЕСА_3

про солідарне стягнення з Петросян Євгенії Октавіанівни та ОСОБА_2 160030,87 грн., з яких: 40532,17 грн. - 3% за несвоєчасне погашення кредиту та процентів; 119498,70 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту та процентів.

Без виклику (повідомлення) сторін.

Процесуальні дії по справі.

20.06.2023 до Господарського суду Хмельницької області з Верховного Суду надійшла справа №686/28065/20 за встановленою юрисдикцією для продовження розгляду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2023 справу №686/28064/20 передано на розгляд судді Танасюк О.Є.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області суду від 23.06.2023 позовну заяву Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк" до Петросян Євгенії Октавіанівни , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 1053513,23 грн., з яких: 709731,69 грн. - заборгованість по прострочених процентах; 83371,85 грн. - 3% річних; 260409,69 грн. - інфляційні втрати, залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме, надання позовної заяви оформленої відповідно до вимог ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України та доказів надіслання копії позовної заяви з додатками, оформленої відповідно до вимог ГПК України відповідачам.

06.07.2023 на адресу суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк" про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано позовну заяву в новій редакції, в якій позивач фактично зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути солідно з відповідачів 160030,87 грн., з яких: 40532,17 грн. - 3% за несвоєчасне погашення кредиту та процентів; 119498,70 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту та процентів. Також надано докази її відправлення відповідачам.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.07.2023 відкрито провадження у справі №686/28065/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву, позивачу - строк для надання відповіді на відзив, відповідачу - строк для подання заперечень.

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 січня 2014 року у справі № 686/8812/13 було стягнуто солідарно з позичальника Петросян Є.О. та поручителя ОСОБА_2 512352,71 грн. заборгованості за кредитним договором №2892008/31 від 01.10.2012, яке набрало законної сили 02.06.2014. Вказує, що зобов`язання ОСОБА_3 не виконані вчасно перед АБ „Украгазбанк", а виконувалися за рішенням суду протягом довгого періоду та на момент подачі позову були виконані. Позивач вважає, що вправі за прострочення боржником виконання грошового зобов`язання застосувати відповідальність згідно ст. 625 ЦК України. Зазначає, що за період з 12.03.2017 по 29.01.2020 за несвоєчасне погашення кредиту та процентів нараховано 3% річних з розмірі 40532,17 грн. та інфляційні втрати в розмірі 119498,70 грн., які просить стягнути солідарно з боржника та поручителя.

Позиції відповідачів.

Петросян Є.О. у відзиві від 26.07.2023 проти позову заперечує. Зазначає, що постановою старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гнідко Н.О. від 21.01.2020 закінчено виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №686/8812/13 від 09.07.2014 у зв`язку з повним виконанням вищевказаного рішення суду. Таким чином, Банк в односторонньому змінив зобов`язання відповідача Петросян Є.О. щодо повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) до кінцевого терміну (по 30.09.2019 р.) на обов`язок відповідачів виконати судове рішення.

Відповідач наголошує, що у зв`язку з повним виконанням рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14.01.2014 у справі №686/8812/13, позичальник виконав повністю зобов`язання за кредитним договором №292012/85/22пн від 01.10.2012р., укладеного між ТОВ АБ „Укргазбанк" і Петросян Є.О. , а тому, в силу статей 598, 599 ЦК України дані зобов`язання є припиненими.

Наголошує, що згідно зі ст. 625 ЦК України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Посилаючись на те, що Петросян Є.О. свої зобов`язання виконала в повному обсязі 04.12.2019, і кредитором прийнято таке виконання, а також те, що правовідносини сторін по кредитному договору припинені, відповідач стверджує, що кредитор позбавлений права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, які з поміж іншого нараховані та пред`явлені до відповідачів в судовому порядку через 10 місяців після припинення усіх правовідносин за укладеними договорами, оскільки сума боргу з врахуванням якої ПАТ АТ „Укргазбанк" може звертатися до суду відсутня.

Також зазначає, що з дня набрання законної сили рішенням Хмельницького Міьскрайонного суду від 14.01.2014р. Петросян Є.О. мала обов`язок повернути усю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, то вимога про стягнення сум, передбачених ст. 625 ЦК України, нарахованих на щомісячні платежі, як це було передбачено графіком до кредитного договору, задоволенню не підлягає.

Окремо звертає увагу, що позивач здійснює розрахунок без врахування здійснених відповідачем виплат та реалізації предмета іпотеки в ході примусового виконання рішення суду.

Що стосується вимог до поручителя ОСОБА_2 , вказує, що вони є незаконними. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц, відповідач зазначає, що рішення суду саме по собі свідчить про закінчення строку дії договору. А тому на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлено договором поруки. З урахуванням зазначеного, відповідно до умов п.п. 5.1-5.4. договору поруки №292012/85/22ПН-Р від 01.10.2012, укладеного між ТОВ АТ „Укргазбанк" та ОСОБА_2 порука припинилась.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

01.10.2012 року між ПАТ АБ „Укргазбанк" (Банк) та ФОП Петросян Є.О. (позичальник) укладений кредитний договір №292012/85/22пн, згідно з умовами якого банк надає позичальнику кредит у сумі 500000,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3. договору в розмірі 19,5% річних, строком до 30.09.2019 року (п. 1.1., п. 1.3.1. договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Додатком №1 до кредитного договору є графік погашення кредиту.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 01.10.2012 року між ПАТ АБ „Укргазбанк" (кредитор), ОСОБА_2 (поручитель) та ФОП Петросян Є.О. (позичальник) укладений договір поруки №292012/85/22ПН-Р, відповідно до умов якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором №292012/85/22пн від 01.10.2012 року, укладеного кредитором з позичальником (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.2. передбачено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.01.2014 року у справі №686/8812/13 позов ПАТ АБ „Укргазбанк" до ФОП Петросян Є. О., ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто солідарно з ФОП Петросян Є.О., ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ „Укргазбанк" заборгованість за договором кредиту від 01.12.2012 року №292012/85/22пн у розмірі 512352,71 грн. Також стягнуто з ФОП Петросян Є.О., ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ „Укргазбанк" судові витрати в сумі 1720,50 грн. з кожного.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ АБ „Укргазбанк", ФОП Петросян Є.О. про визнання недійсним договору поруки від 01.12.2012 року №292012/85/22ПН-Р відмовлено.

Зазначеним рішенням встановлено, що позичальник взяті на себе зобов`язання не виконувала належним чином, тому станом на 11.04.2013 наявна заборгованість в розмірі 512352,71 грн., що складається із 464285,72 грн. - заборгованість по кредиту строкова, 23805,47 грн. - заборгованість прострочена, 2896,08 грн. - заборгованість по процентам поточна, 22590,77 грн. - заборгованість по процентам прострочена, 449,95 грн. пеня та 220,80 грн. штрафу.

Судове рішення від 14.01.2014 року у справі №686/8812/13 виконувалося в примусовому порядку (ВП НОМЕР_3) та відповідно до Акту про реалізацію предмета іпотеки від 22.08.2019 при примусовому виконанні виконавчого провадження НОМЕР_3 по виконанню виконавчого листа №686/8812/13 від 09.07.2014 майно, що належало на праві власності іпотекодавцю - Петросян Є.О. загальною площею 208,9 кв.м. по АДРЕСА_1 реалізовано за кошти в сумі 162102,00 грн., з яких 8105,10 грн. - гарантійний внесок, 153996,90 грн. - внесені 05.08.2019 на рахунок Другого відділу ДВС м. Хмельницький. Кошти за придбане майно внесені переможцем торгів (ПП „Автомасло-1") на рахунок відділу ДВС з вирахуванням сплати винагороди організатору торгів.

Як вбачається з виписки по особовому рахунку ФОП Петросян Є.О. за період з 14.01.2014 по 09.12.2021 Другим відділом ДВС м. Хмельницький 29.08.2019 на виконання рішення суду у справі №686/8812/13 було перераховано на рахунок ПАТ АБ „Укргазбанк" грошові кошти в розмірі 139724,45 грн.

У період з 17.09.2019 по 04.12.2019 на рахунок Другого міського відділу ДВС ХМУЮ (ВП НОМЕР_3) були сплачені кошти в розмірі 409891,10 грн., що підтверджується квитанціями: №24 від 17.09.2019 на суму 59400 грн.; №43 від 25.09.2019 на суму 53000 грн.; №30 від 25.09.2019 на суму 100000 грн., №42 від 27.11.2019 на суму 100000 грн.; №41 від 04.12.2019 на суму 97491,10 грн.

Постановою старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гнідко Н.О. від 21.01.2020 закінчено виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №686/8812/13 від 09.07.2014 з підстав виконання вищевказаного рішення суду в повному обсязі.

Публічне акціонерне товариство акціонерного банку „Укргазбанк" у листопаді 2020 року звернулося до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом про солідарне стягнення з Петросян Євгенії Октавіанівни та ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 1053513,23 грн., з яких: 709731,69 грн. - заборгованість по прострочених процентах; 83371,85 грн. - 3% річних; 260409,69 грн. - інфляційні втрати.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.10.2021 року в задоволенні позову ПАТ АБ „Укргазбанк" відмовлено.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12.01.2022 апеляційну скаргу ПАТ АБ „Укргазбанк" задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.10.2021 в частині вирішення позовних вимог про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Стягнуто солідарно з Петросян Є. О. , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ „Укргазбанк" три відсотки річних у розмірі 31392,39 грн., інфляційні втрати у розмірі 88 138,60 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.10.2021 року залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 08.03.2023 касаційну скаргу ПАТ АБ „Укргазбанк" задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 12.10.2021 та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12.01.2022 скасовано. Провадження у справі за позовом ПАТ АБ „Укргазбанк" до Петросян Є.О , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2023 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк" про справи передачу за встановленою юрисдикцією. Справу №686/28065/20 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк" до Петросян Євгенії Октавіанівни , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості передано для продовження розгляду до Господарського суду Хмельницької області.

Під час усунення недоліків позовної заяви з урахуванням вимог ГПК України, позивачем фактично було зменшено розмір позовних вимог та заявлено до стягнення солідно з відповідачів 40532,17 грн. - 3% за несвоєчасне погашення кредиту та процентів; 119498,70 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту та процентів.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2012 року між ПАТ АБ „Укргазбанк" (Банк) та ФОП Петросян Є.О. (позичальник) укладений кредитний договір №292012/85/22пн, згідно з умовами якого банк надає позичальнику кредит у сумі 500000,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3. договору в розмірі 19,5% річних, строком до 30.09.2019 року (п. 1.1., п. 1.3.1. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, ПАТ АБ „Укргазбанк" використало право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, звернувшись до суду з позовом про стягнення з відповідачів кредитної заборгованості.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.01.2014 року у справі №686/8812/13 стягнуто солідарно з ФОП Петросян Є.О., ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ „Укргазбанк" заборгованість за договором кредиту від 01.12.2012 року №292012/85/22пн у розмірі 512352,71 грн. Також здійснено розподіл судових витрат.

Зазначене судове рішення набрало законно сили 02.06.2014.

Суд враховує положення частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Законна сила судового рішення - це правова дія судового рішення, сутність якої полягає в його незмінності і виключності. Якісна характеристика судового рішення, яке набрало законної сили, виявляється в наслідках, які воно викликає. Такими наслідками є: здійсненність, преюдиціальність, обов`язковість.

Позивач обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги зазначає, що зобов`язання ОСОБА_3 не виконані вчасно перед АБ „Украгазбанк", а виконувалися за рішенням суду протягом довгого періоду та на момент подачі позову були виконані, проте Банк вправі за прострочення боржником виконання грошового зобов`язання застосувати відповідальність згідно ст. 625 ЦК України.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, постанові Верховного Суду від

Згідно із частиною 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 цього Кодексу передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З аналізу вищевказаних норм закону слідує, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу. Дана правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 в справі №916/190/18.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України свідчить, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за час прострочення. (Висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц).

З огляду на викладене, судовим рішенням фактично тільки фіксується належна до стягнення сума боргу, однак, наявність такого рішення не припиняє грошових зобов`язань відповідача та не позбавляє позивача права на отримання передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України сум.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 05.04.2023 у справі №910/4518/16).

Петросян Є.О. у відзиві на позов просить відмовити в позові в повному обсязі, посилаючись на те, що 04.12.2019 (до моменту звернення з даним позовом) вона виконала свої зобов`язання в повному обсязі. При цьому, зазначає, що згідно з ст. 625 ЦК України стягнення 3% річних та інфляційних втрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Зазначене розцінюється судом як подання заяви про застосування строку позовної давності.

Кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання.

Разом з тим главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 цієї Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20 грудня 2007 року за заявою № 23890/02 у справі «Фінікарідов проти Кіпру»).

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову, якщо основне зобов`язання боржником не виконано.

Близька за змістом правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 910/10225/18, від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 16.11.2018 у справі № 918/117/18, від 30.01.2019 у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 22.10.2020р.у справі 3904/4105/18.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ АБ „Укргазбанк" звернулося з позовом до суду 10.11.2020 (згідно штампу Укрпошти). Тому період нарахування 3% річних та інфляційних втрат в межах 3 років перед зверненням до суду (в межах строку позовної давності) становить з 10.11.2017 по 10.11.2020.

Щодо 3% річних.

Нарахування 3 % річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, від 05 квітня 2023 у справі №910/4518/16).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

У постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за „користування кредитом" (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за „користування кредитом", до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 40532,17 грн. за період з 12.03.2017 по 29.01.2020 (з урахуванням оплат, які надходили на рахунок Банку від відділу ДВС на виконання судового рішення у справі №686/8812/13).

Згідно виписки по особовому рахунку ФОП Петросян Є.О. за період з 14.01.2014 по 09.12.2021 Другим відділом ДВС м. Хмельницький 29.08.2019 на виконання рішення суду у справі №686/8812/13 було перераховано на рахунок ПАТ АБ „Укргазбанк" грошові кошти в розмірі 139724,45 грн.

У період з 17.09.2019 по 04.12.2019 на рахунок Другого міського відділу ДВС ХМУЮ (ВП НОМЕР_3) були сплачені кошти в розмірі 409891,10 грн., що підтверджується квитанціями: №24 від 17.09.2019 на суму 59400 грн.; №43 від 25.09.2019 на суму 53000 грн.; №30 від 25.09.2019 на суму 100000 грн., №42 від 27.11.2019 на суму 100000 грн.; №41 від 04.12.2019 на суму 97491,10 грн.

Таким чином, остаточно заборгованість за кредитним договором в розмірі 512352,71 грн., яка стягнута за рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14.01.2014 у справі №686/8812/13 була сплачена 04.12.2019 під час виконавчого провадження НОМЕР_3.

Другим міським відділом ДВС ХМУЮ на рахунок позивача були перераховані кошти в наступних розмірах: 30.09.2019 - 54000,00 грн.; 25.10.2019 - 48181,82 грн.; 30.10.2019 - 48181,82 грн.; 15.11.2019 - 90909,09 грн.; 05.12.2019 - 90909,09 грн.; 30.01.2020 - 88628,26 грн.

З моменту остаточного виконання судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, відсутні підстави для здійснення нарахувань 3% річних.

Враховуючи розмір заборгованості за кредитним договором, стягнутий в судовому порядку в сумі 512352,71 грн., з урахуванням оплат, здійснених на виконання ВП НОМЕР_3, розміру грошових коштів, які були перераховані відділом ДВС на рахунок позивача, в тому числі, отриманих від реалізації предмета іпотеки та з урахуванням строку позовної давності, судом здійснено перерахунок 3% річних наступним чином та розмірах:

- 27624,94 грн. - за період з 10.11.2017 по 28.08.2019 із суми заборгованості 512352,71 грн.;

- 581,91 грн. - за період з 29.08.2017 по 16.09.2019 із суми заборгованості 372628,26 грн.;

- 209,51 грн. - за період з 17.09.2019 по 24.09.2019 із суми заборгованості 318628,26 грн.;

- 778,00 грн. - за період з 25.09.2019 по 29.10.2019 із суми заборгованості 270446,44 грн.;

- 413,18 грн. - за період з 30.10.2019 по 26.11.2019 із суми заборгованості 179537,35 грн.;

- 50,99 грн. - за період з 27.11.2019 по 03.12.2019 із суми заборгованості 88628,26 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 29658,53 грн.

У стягненні 3% річних в розмірі 10873,64 грн. (40532,17 - 29658,53) необхідно відмовити.

Щодо інфляційних втрат.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського Суду від 26.06.2020р. у справі №905/21/19 та від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського Суду у постанові від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Відповідно до висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського Суду, викладеного у постанові від 26.06.2020р. у справі №905/21/19 величина приросту індексу споживчих цін має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України).

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 119498,70 грн. за період з 12.03.2017 по 29.01.2020 (з урахуванням оплат, які надходили на рахунок Банку від відділу ДВС на виконання судового рішення у справі №686/8812/13).

Враховуючи розмір заборгованості за кредитним договором, стягнутий в судовому порядку в сумі 512352,71 грн., з урахуванням оплат, здійснених на виконання ВП НОМЕР_3, розміру грошових коштів, які були перераховані відділом ДВС на рахунок позивача, в тому числі, отриманих від реалізації предмета іпотеки та з урахуванням строку позовної давності, судом здійснено перерахунок інфляційних втрат наступним чином та розмірах:

- 76392,54 грн. - за період з листопада 2017 року по серпень 2019 року із суми заборгованості 512352,71 грн.;

- 2230,40 грн. - за вересень 2019 із суми заборгованості 318628,26 грн.;

- 1893,13 грн. - за жовтень 2019 із суми заборгованості 270446,44 грн.;

- 179,54 грн. - за листопад 2019 із суми заборгованості 179537,35 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в розмірі 80695,61 грн.

У стягненні інфляційних втрат в розмірі 38803,09 грн. (119498,70 - 80695,61) необхідно відмовити.

Щодо солідарного стягнення з боржника та поручителя.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель зобов`язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. (ст. 554 Цивільного кодексу України).

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 01.10.2012 року між ПАТ АБ „Укргазбанк" (кредитор), ОСОБА_2 (поручитель) та ФОП Петросян Є.О. (позичальник) укладений договір поруки №292012/85/22ПН-Р, відповідно до умов якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором №292012/85/22пн від 01.10.2012 року, укладеного кредитором з позичальником (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.2. передбачено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором.

У п. 5.1. договору поруки передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до припинення забезпеченого ним зобов`язання позичальника за кредитним договором.

Петросян Є.О. вважає, що порука є припиненою, посилаючись на правову позицію викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, згідно якої наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості саме по собі свідчить про закінчення строку дії договору; на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлене договором поруки.

Однак, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц відступила від висновку, сформульованого в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 по справі № 202/4494/16-ц та зазначила, що наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості свідчить, що суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов`язання настав, причому саме за тією вимогою, яку задоволено судом, та встановив наявність обов`язку відповідача (відповідачів) сплатити заборгованість.

Рішення суду про стягнення заборгованості, у тому числі з поручителя, не змінює змісту відповідного правовідношення - характер та обсяг прав і обов`язків сторін залишаються незмінними, додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов`язання після ухвалення судового рішення з інших підстав (наприклад, унаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог) відповідне зобов`язання продовжує існувати. Отже, саме по собі набрання законної сили рішенням суду про стягнення з боржника або поручителя заборгованості за кредитним договором не змінює та не припиняє ані кредитного договору, ані відповідного договору поруки, доки не виникне договірна чи законна підстава для такого припинення. (п. п. 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц). Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.03.2023 у справі №688/2942/21.

Враховуючи зазначене, вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 3% річних та інфляційних втрат узгоджуються з положеннями чинного законодавства, умовами договору поруки та судовою практикою.

З огляду на вище зазначене, враховуючи фактичні обставини справи, виходячи з внутрішнього переконання судді та з урахуванням того, що рішення має бути законним та справедливим, суд вбачає підстави для часткового задоволення вимог позивача та приходить до висновку про наявність підстав для солідарного стягнення з відповідачів 110354,14 грн. з яких: 29658,53 грн. - 3% річних та 80695,61 грн. - інфляційні втрати.

В решті позову щодо стягнення 49676,73 грн.. з яких: 10873,64 грн. - 3% річних та 38803,09 грн. - інфляційні втрати необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час усунення недоліків позовної заяви з урахуванням вимог ГПК України, позивачем фактично було зменшено розмір позовних вимог та заявлено до стягнення солідно з відповідачів 160030,87 грн.

Судовий збір із зазначеної суми становить 2102,00 грн. (прожитковий мінімум працездатних осіб станом на 01.01.2020 року).

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 110354,14 грн., на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 1449,50 грн. (по 724,75 грн. з кожного з відповідачів).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем первинно під час звернення з позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 15802,70 грн.

Таким чином, позивач має право звернутися до суду із заявою про повернення судового збору в розмірі 13700,70 грн. (15802,70 - 2102,00) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Петросян Євгенії Октавіанівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) 29658,53 грн. (двадцять дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят вісім гривень 53 коп.) 3% річних, 80695,61 грн. (вісімдесят тисяч шістсот дев`яносто п`ять гривень 61 коп.) інфляційних втрат.

Солідарний боржник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ). на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) 29658,53 грн. (двадцять дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят вісім гривень 53 коп.) 3% річних, 80695,61 грн. (вісімдесят тисяч шістсот дев`яносто п`ять гривень 61 коп.) інфляційних втрат.

Солідарний боржник: Петросян Євгенія Октавіанівна ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Стягнути з Петросян Євгенії Октавіанівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) 724,75 грн. (сімсот двадцять чотири гривні 75 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ). на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) 724,75 грн. (сімсот двадцять чотири гривні 75 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному ст. 257 ГПК України до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 11.09.2023.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. прим.: 1 - до справи,

2 - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1);

3 - Хмельницька обласна дирекція ПАТ АТ „Укргазбанк" (29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 105)

4 - Петросян Є.О. ( АДРЕСА_2 );

5 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );

6 - адвокат Антонюк І.В. ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3