ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року Справа № 160/8468/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Жукової Є.О., -

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання недійсним контракту, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2023 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини № НОМЕР_1 , третя особа – Дніпропетровський територіальний обласний центр комплектування та соціальної підтримки, в якій позивач просить суд визнати не дійсним контракт без номеру та дати про проходження ОСОБА_1 військової служби, укладеним між ним та Міністерством оборони України в особі Дніпропетровського територіального обласного центру комплектування та соціальної підтримки, зобов`язати командира Військової частини № НОМЕР_1 вчинити дії, направлені на звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністарвтиного суду від 25.04.2023 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини № НОМЕР_1 , третя особа – Дніпропетровський територіальний обласний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання недійсним контракту, зобов`язання вчинити певні дії, – залишено без руху.

Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 15.05.2023 року.

Роз`яснено позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання до суду: позовної заяви у відповідності до вимог ст.245 КАС України; ордера, що повноваження ОСОБА_2 на представництво інтересів ОСОБА_1 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді; обґрунтованої заяви про залучення третьої особи до участі у справі.

02.05.2023 р., через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду, представником позивача було подано документи на виконання вимог ухвали суду від 25.04.2023 р., та уточнену позовну заяву, із визначеним суб`єктним складом сторін за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд визнати не дійсним контракт без номеру та дати про проходження ОСОБА_1 військової служби, укладеним між ним та Міністерством оборони України в особі Дніпропетровського територіального обласного центру комплектування та соціальної підтримки, зобов`язати командира Військової частини № НОМЕР_1 вчинити дії, направлені на звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

ОСОБА_1 з січня 2015 року проходив військову службу у Збройних силах України та брав участь в антитерорисчичній операції на сході України. При цьому, 07.07.2015 року поблизу населеного пункту Лопаскіно отримав тяжкі поранення, зокрема, забиття головного мозку, та був визнаний інвалідом третьої ірупи. За участь в АТО позивач був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».

У 2022 році (точна дата невідома) між Міністерством оборони України в особі Дніпропетровського територіального обласного центру комплектування та соціальної підтримки та ОСОБА_1 був укладений контракт про проходження ним військової служби. На підставі цього контракту ОСОБА_1 був зарахований до військової частини НОМЕР_2 , де проходив службу з січня 2022 року до цього часу та неодноразово брав участь у безпосередніх бойових зіткненнях а військами РФ на захист нашої Батьківщини, за що був нагороджений орденом «За мужність» 3-го ступеня.

Позивач вважає, що вказаний вище контракт не відповідає вимогам закону, має бути визнаний судом недійсним, та, як наслідок, звільнити ОСОБА_1 з військової служби.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністарвтиного суду від 16.05.2023 р. відкрити провадження в адміністративній справі № 160/8468/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання недійсним контракту, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалено залучити у якості другого відповідача – Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у справі №160/8468/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 р. у задоволенні клопотання представника відповідача – Військової частини НОМЕР_1 про заміну неналежного відповідача на належного – Військову частину НОМЕР_2 у справі за №160/8468/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини № НОМЕР_1 , Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про зобов`язання вчинити певні дії, - відмовлено.

Постановлено залучити у якості другого відповідача – Військову частину НОМЕР_2 у справі за №160/8468/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про зобов`язання вчинити певні дії.

Представником відповідача – Міністерства оборони України, було направлено на адресу суду відзив на позовну заяву, в тексті якого зазначено, що в січні 20225 року між позивачем – ОСОБА_1 та Міністерством оборони України, в особі війсьькового комісара Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового та сержантського складу.

Стосовно доводів позивача, що контракт є таким, що не відповідає вимогам закону, а тому має бути визнаний недійсним, представник Міністерства оборони України, зазначає, що прийняття на військову службу та порядок її проходження регулюється спеціальним законодавством України, основними з яких є Закон України "Про військовий обов`язок та військову службу", "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", Указом Президента України "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" від 10 грудня 2008 року №1153/2008, Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року № 170, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відтак, застосування вимог 203 ЦК України є безпідставним.

Щодо посилась позивача, що на момент укладення спірного контракту ОСОБА_1 був інвалідом третьої групи, тобто особою, яка за станом здоров`я не відповідала вимогам проходження воєнної служби, отже - спірний контракт суперечить вимогам ст.ст. 2,20 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу», представник Міністерства оборони України зазначає наступне.

ЗУ "Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Позивач проходить військову службу не за призовом, а прийнятий на військову службу за контрактом, тобто два різні види служби, а позивач їх ототожнює.

Позивача було призначено на посаду відповідального виконавця стройової частини кадр. управління 108 окремої бригади територіальної оборони Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що підтверджується витягом з наказу військового комісара Дніпропетровського ОТЦКтаСП від 31.12.2021 №25-РС.

Відповідно до п. 7 тимчасового посвідчення ОСОБА_1 №8/6, виданого 05.01.2022 року, визначено придатність до проходження військової служби за станом здоров`я, та зазначено - придатний до військової служби.

Водночас, представник Міністерства оборони України зазначає, що позивач прийнятий на військову службу за контрактом добровільно з 10 січня 2022 року, а мобілізація розпочалася з 24 лютого 2022 року з оголошенням воєнного стану.

Відповідно до Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією 07.04.2020 року ОСОБА_1 повторно встановлено третю групу інвалідності до 01.03.2022 року та вказано, що дата чергового переогляду 15 лютого 2022 року. Довідки за результатами переогляду 15 лютого 2022 року позивачем не надано.

На підставі викладеного вище, представник відповідача – Міністерства оборони України, просить суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представником відповідача – Військовою частиною НОМЕР_1 було направлено на адресу суду відзив на позовну заяву, в тексті якого зазначено наступне.

На момент виникнення спірних правовідносин, під час укладання контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового та сержантського складу, умови проходження служби позивачем, відповідали його особистій волі з патріотичних мотивів, що підтверджується особистими підписами ОСОБА_1 в зазначеному вище контракті.

Позивач проходив військову службу та перебував на повному фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 з 10.01.2022 по теперішній час, що підтверджується копією контракту про проходження військової служби, та самою позовною заявою.

Військова частина НОМЕР_1 є органом військового управління (Регіональне управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Збройних Сил України), в свою чергу військова частина НОМЕР_2 є 108-ю окремою бригадою Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Збройних Сил України.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , який перебуває у військовому званні старшого солдата, ніколи не перебував в списках особового складу військової частини НОМЕР_1 , на виконання підпункту 2 пункту 225 Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройню Силах України затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 видати наказ про звільнення з військової служби ОСОБА_1 має право виключно командир військової частини НОМЕР_3 ( (командир НОМЕР_4 окремої бригади Регіонального управління Сил територіально оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Збройних Сил України).

Окрім того, представник позивача у позовній заяві також неодноразове зазначає, що належним способом захисту начебто порушеного права на звільнення ОСОБА_1 є визнання Контракту недійсним та зобов`язання командира військової частини НОМЕР_2 вчинити дії, направленні на звільнення ОСОБА_3 з військової служби.

Представник Військової частини НОМЕР_1 зазначає про відсутність правових підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби, оскільки відповідно до Додатку 19 Інструкція № 170 визначено Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби.

Так, відповідно до п. 3 зазначеного Переліку, до звільненню військовослужбовця з військової служби за станом здоров`я подаються документи: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; висновок (постанова) військово-лікарської комісії; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права ні пенсійне забезпечення за вислугою років).

Таким чином, на момент звернення позивача з даною позовною заявою до суду, підстави для звільнення останнього під час воєнного стану, що визначено пункту 2 частини четвертої статті 26 Законом № 2232-ХІІ - на даний час відсутні.

Щодо визнання Контракту про проходження громадянами Україні військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового та сержантського складу недійсним, представник відповідача – Військової частини НОМЕР_1 зазначає, що відповідно до матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 , укладаючи контракт про проходження військової служби 10 січня 2022 року в Дніпропетровському обласному територіальному центр комплектування та соціальної підтримки усвідомлював та знав про наявністі черепно-мозкової травми отриманої під час проходження служби в 2015 році, а такі твердження представника позивача, як : «...був інвалідом третьої групи, тобто особою, яка за станом здоров`я не відповідала вимогам проходження воєнно служби...» не мають жодного юридичного підґрунтя та документального підтвердження, оскільки відсутній висновок військово лікарської експертизи про непридатність ОСОБА_1 до військово служби за станом здоров`я.

Таким чином, оскільки між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України 10 січня 2022 року, було укладено контракт про проходження військової служби в Збройних Силах України, визнання його недійсним на підставі наявності травмування та групи інвалідності у ОСОБА_1 буде суперечити нормативно правовим актам, які визначають загальні засади проходження в Україні військової служби а також, може створить прецедент, який в подальшому буде використаний недобросовісним» військовослужбовцями з метою уникнення від виконання обов`язкії військової служби під час введеного в Україні правового режиму воєнною стану.

На підставі означеного, ОСОБА_1 , уклавши контракт про проходження військово служби в Збройних Силах України, який в свою чергу є добровільний волевиявленням, проходить військову службу за контрактом, а твердження представника позивача щодо незаконного призову ОСОБА_1 , на військову службу є хибними і такими що не відповідають Закону України «Про військовиі обов`язок і військову службу».

На підставі означеного вище, представник Військової частини НОМЕР_1 просить суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представником відповідача – Військової частини НОМЕР_1 було направлено на адресу суду заяву про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання недійсним контракту, зобов`язання вчинити певні дії, без руху, в обґрунтування якої зазначено наступне.

В особовій справі ОСОБА_1 , міститься примірник контракту, в якому наявні всі необхідні підписи сторін і підписання. Відповідно до пунктів 8, 9 та 10 даного Контракту, датою укладення правочину є 10 січня 2022 року. В свою чергу, відповідно до пункту 11 зазначеного вище контракту, днем набрання чинності контракту є 10.01.2022

Таким чином, ОСОБА_1 , з оскаржуваним контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних України на посадах осіб рядового та сержантського складу був ознайомлений 10.01.2022 року, але при цьому намагається приховати свою триваючу пасивну поведінку із незгодою зазначеного контракту, що може свідчити про недотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Представник позивача в позовній заяві не заперечує, а навпаки також вказує на те, що на підставі зазначеного контракту ОСОБА_1 , був зарахований до військової частини НОМЕР_2 проходив військову службу з січня 2022 року та до нього часу.

Окрім того слід зазначити, що укладанню контракту про проходження військової служби передує добровільне волевиявлення особи спрямоваї забезпечення захисту територіальної цілісності та суверенітету України.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 на момент укладання контракту про проходження військової служби в січні року вже був інвалідом третьої групи, яку отримав у зв`язку з пораненням у році. Таким чином ОСОБА_4 , усвідомлюючи свій здоров`я та наявність в нього групи інвалідності, все одно прийняв рішення та власноруч поставив особисті підписи на контракті про проходження військової служби 10 січня 2022 року взявши при цьому на себе обов`язки військової служби.

В подальшому, виконуючи обов`язки військової служби із 10 січня року, ОСОБА_1 , вирішив звернутись із позовом визнання контракту недійсним лише в квітні 2023 року, а отже лише пасивна поведінка позивача із незгодою зазначеного контракту сприяла зверненню до лише 20.04.2023 р.

Щодо означеної заяви, суд зазначає наступне.

Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає, що останнім не було передбачено застосування до позовної заяви поданої ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання недійсним контракту, зобов`язання вчинити певні дії, суто «формального підходу», та, як наслідок перешкоджання доступу до суду.

Дніпропетровським окружним адміністративним суд, враховуючи ст.55 Конституції України, відповідно до змісту якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, надав позивачу реалізувати своє право на звернення до суду шляхом відкриття провадження у справі ухвалою суду від 16.05.2023 р., та призначення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами для вирішення даної позовної заяви по суті, враховуючи підставу, на яку позивач посилається, як на істотну для справи обставину, а також зважаючи на необхідність відсутності суто формального підходу при призначенні, розгляді і вирішенні справ з огляду на пропуск відповідного строку звернення до суду.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 р. у справі №204/5502/17 (2-а/204/208/17) (адміністративне провадження №К/9901/22212/18), в якій зазначається наступне.

Верховний Суд України в постанові від 11 вересня 2017 року, ухваленій за заявою про перегляд судових рішень з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом, зазначив, що у справі, що розглядається, рішенням Європейського суду з прав людини встановлено порушення національним судом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права підприємства-заявника на доступ до суду, оскільки Вищий господарський суд України при розгляді повторної касаційної скарги ТОВ «Фріда» виявив надмірний формалізм, повертаючи скаргу без розгляду у зв`язку пропуском строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку, і безпідставно не дав оцінки супровідному листу підприємства-заявника, в якому містилося клопотання продовжити відповідний строк і розглянути по суті касаційну скаргу.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання, з викладенням тексту зазначеної ухвали безпосередньо в тексті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/8468/23, дотримуючись при цьому принципу процесуальної економії в адміністративному судочинстві, та з урахуванням вимог ч.5 ст.243 КАС України.

Представником позивача було направлено на адресу суду відповідь на відзив, в тексті якої зазначено, що на момент підписання контракту позивач не міг бути придатним, слугує довідка ВЛК від 15.03.2023 року за №3389, згідно якою позивача було визнано обмежено придатним в тому числі на підставі мінно-вибухової травми (МВТ) від 07.07.2015 року, тобто тієї травми, на підставі якої було встановлено інвалідність.

Станом на дату розгляду справи, Дніпропетровський обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки не було направлено на адресу суду відзив на позовну заяву, відомості про вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі №160/8468/23 від 16.05.2023 р., разом з позовною заявою та додатками до неї, в матеріалах справи наявні.

На підставі викладеного вище, суд розглянув справу відповідно до ст. 262 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, враховуючи строк розгляду справи, передбачений ст.258 КАС України.

Відповідно до довідки від 04.07.2023 р. №111, складеною начальником відділу управління персоналу Аліною Шевченко, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Євгенія Олексіївна з 12.07.2023 р. по 09.09.2023 р. перебуватиме у творчій відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану.

Отже, дана заява вирішується в перші робочого дні судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукової Євгенії Олексіївни, тобто 11.09.2022 р.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Відповідно до наказу військового комісара Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по особовому складу) від 31 грудня 2021 року №25-РС, (копія витягу із наказу дадана до матеріалів справи) солдатом запасу ОСОБА_1 було укладено контракт, відповіднл до ст.20 та 23 Закону України «Про військовий обовязок та військову службу», строком на 3 три року та призначено відповідальним виконавцем стройової частини кадр. управління 108 окремої бригади територіальної обороні ІНФОРМАЦІЯ_2 , ВОС -901547А.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.01.2022 року №2, копія якого міститься в матеріалах справи, солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) від 31 грудня 2021 року № 25-РС-ОС на посаду відповідального виконавця стройової частини Військової частини НОМЕР_2 , який прибув на підставі припису від 10.01.2022 р. №49 Шевченківського РТЦК та СП м.Дніпра, з 10 січня 2022 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , на всі виді забезпечення, і вважати таким, що з 10 січня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 3080 гривень на місяць, шпк «старший солдат», ВОС 901547А.

Судом встановлено, що позивачем - ОСОБА_1 було написано рапорт про виплат компенсації за підписання першого контракту від 17.02.2022 року вх. №265/38.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 22.02.2022          року №32 (витяг із наказу додається додатком) ОСОБА_1 було здійсненно нарахування в розмірі 19 848 грн. 00 коп. одноразової грошової допомоги     військовослужбовцям  за  укладання   першого   контракта відповідно до наказу МО України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України та деякит іншим особам».

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині від 24.12.2022 року №302, копія якого міститься в матеріалах справи, старшого солдата ОСОБА_1 призначено на посаду стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_5 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині від 25.03.2023 року №86, копія якої міститься в матеріалах справи, старшого солдат ОСОБА_1 стрільця стрілецького відділенн стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_5 призначеною наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому) складу від 2 лютого 2023 року №53-РС на посаду старшого стрільця стрілецького відділенн стрілецького взвода стрілецької роти військової частини НОМЕР_6 та вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби-військове частини НОМЕР_6 .

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 25.03.2023 року не являється військовослужбовцем військової частин НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_5 . ОСОБА_1 було вручено витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 25.03.2023 року №86 та припис (вих.№1113 від 25.03.2023 року), копії яких містяться в матеріалах справи, в якому зазначено, що 25.03.2023 року ОСОБА_1 вибути до військової частини НОМЕР_6 для подальшого проходження військової служби. Строк прибуття 26.03.2023 року, означені документи було надано ОСОБА_1 (припис та витяг із наказу командир військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 25.03.2023 року №86), проте відповідно до акту про відмову від підпису, копія якого міститься в матеріалах справи, зазначено, що актом засвідчено факт відмови засвідчення підписом факт отримання вищезазначених документів.

Позивач прийнятий на військову службу за контрактом добровільно з 10 січня 2022 року. Мобілізація розпочалася з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до п.7 тимчасового посвідчення ОСОБА_1 №8/6, виданого 05.01.2022 року, встановлено, що ОСОБА_1 приждатний до проходження військової служби за станом здоров`я – придатний до выйськовоъ служби.

Відповідно до довідки до акту медико-соціальною експертною комісією 07.04.2020 р. ОСОБА_1 повторно встановлено трутю групу інвалідності до 01.03.2022 р. та вказано, що дата чергового переогляду 15.02.2022 р.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.17 п.1 ст.4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу`передбачено, що одним із видів військової служби є військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу.

Статтями 19, 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено загальні умови укладання контракту та прийняття на військову службу.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: під час проведення мобілізації та дії воєнного стану:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

у зв`язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність;

у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я;

у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

військовослужбовці-жінки - у зв`язку з вагітністю;

військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).

Здійснивши системний аналіз як зазначених вище норм чинного законодавства, так і доводів сторін, суд зазначає наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує, що спірний контракт містить його підпис.

Вільне волевиявлення учасника правочину є тією вимогою, яка відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, характеризує чинність правочину. Водночас, відповідно до ч. 1ст. 215 ЦК України, однією з підстав для визнання правочину недійсним є недодержання в момент його вчинення вимоги щодо вільного волевиявлення учасника правочину, відповідності такого волевиявлення його внутрішній волі.

Тобто, форма зовнішнього волевиявлення може не відповідати внутрішній волі суб`єкта правочину внаслідок неправомірних дій інших осіб або юридично значущої помилки у сприйнятті суб`єктом правочину його очікуваного юридичного результату. У таких випадках дії особи не можуть об`єктивно відображати її внутрішню волю.

Позивач був прийнятий на військову службу за контрактом, надавши волевиявлення на його укладення.

Доводи позивача стосовно того, що контракт є таким, що не відповідає вимогам закону, а тому має бути визнаний недійсним, оскільки за своєю правовою природою спірний контракт є цивільним договором, тобто правочином, та має відповідати вимогам 203 ЦК України, спростовується наступним.

Прийняття на військову службу та порядок її проходження регулюється спеціальним законодавством України, основними з яких є Закон України "Про військовий обов`язок та військову службу", "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", Указом Президента України "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" від 10 грудня 2008 року №1153/2008, Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року № 170, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тому безпідставним буде застосування норм цивільного законодавства до порядку проходження військової служби (правовідносин громадянина та держави).

Стосовно доводі позивача, що на момент укладення спірного контракту ОСОБА_1 був інвалідом третьої групи, тобто особою яка за станом здоров`я не відповідала вимогам проходження воєнної служби, отже - спірний контракт суперечить вимогам ст.ст. 2, 20 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу ", суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Позивач проходить військову службу не за призовом, а прийнятий на військову службу за контрактом, тобто два різні види служби, а позивач їх ототожнює.

Відповідно до ст. 20 вищевказаного Закону, на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби.

Частиною 5 даної статті визначено, що для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань (крім Служби зовнішньої розвідки України) на військову службу контрактом на строк військової служби в календарному обчисленні, встановлений частиною другою статті 23 цього Закону, можуть бути прийняті громадяни України з числа військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та осіб, звільнених з військової служби, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров`я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (крім розумових, сенсорних, психологічних вад, розладів психіки, поведінки та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями).

Перелік посад, що можуть бути заміщені такими військовослужбовцями, визначається Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Відповідно до п.2 Розділу II Переліку посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2018 року № 410 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 04 лютого 2022 року № 33) передбачено посаду «ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ» ВОС - 547.

Позивача було призначено на посаду відповідального виконавця стройової частини кадр управління 108 окремої бригади територіальної оборони Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що підтверджується витягом з наказу військового комісара Дніпропетровського ОТЦКтаСП від 31.12.2021 №25-РС, копія якого міститься в матеріалах справи.

Тобто, позивача призначено на посаду не порушуючи вищевказані норми чинного законодавства.

Також, враховуючи п. 7 тимчасового посвідчення ОСОБА_1 №8/6. видане 05.01.2022 р., копія якого міститься в матеріалах справи, придатність до проходження військової служби за станом здоров`я - придатний до військової служби.

Доводи позивача стосовно того, що спірний контракт та вказані дії відповідачів щодо незаконного призову ОСОБА_1 у 2022 р. на військову службу всуперечать закону, порушують його право на звільнення від військового обов`язку, як особи з інвалідністю, під час мобілізації також, оскільки відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та  мобілізацію»  не  підлягають  призову  на  військову  службу  під  час  мобілізації військовозобов`язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю, спростовується наступним.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Пунктом 15 Положення №1153/2008 визначено, що з громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладаються контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах - письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби.

Отже, позивач проходить військову службу не за призовом, а прийнятий на військову службу за контрактом.

Позивач прийнятий на військову службу за контрактом добровільно з 10 січня 2022 року, а мобілізація розпочалася з 24 лютого 2022 року з оголошенням воєнного стану.

Відповідно до п.7 тимчасового посвідчення ОСОБА_1 №8/6, виданого 05.01.2022 року: придатність до проходження військової служби за станом здоров`я - придатний до військової служби.

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією 07.04.2020р. ОСОБА_1 повторно встановлено третю групу інвалідності до 01.03.2022 року та вказано, що дата чергового переогляду 15 лютого 2022 року. Довідки за результатами переогляду 15 лютого 2022 р. матеріали справи не містять.

Припинення Контракту Позивача можливе лише з підстав, визначених п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов язок та військову службу": контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військо-службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану оголошення демобілізації: за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;          за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;          у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначень

покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання; через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не

висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років; у зв`язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні 'захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність; у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я; у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю І групи; у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд; військовослужбовці-жінки - у зв`язку з вагітністю; військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку; один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років; військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років; за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного вище, враховуючи саме суть спору у даній справі «щодо визнання не дійсним контракту» та «звільнення ОСОБА_1 з військової служби» суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання недійсним контракту, зобов`язання вчинити певні дії, а відтак вважає за необхідне відмовити у задоволенні озноченої позовної заяви.

Вирішуючи питання про сплату судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання недійсним контракту, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Суддя                                                     Є.О. Жукова