ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
|
|
справа № 20-4/004 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"06" березня 2007 р. 09:50 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя у складі:
судді Остапової К.А.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом прокурора Гагарінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 168,50 грн.,
при секретарі Соловей Ю.В.
за участю представників:
прокурор -Шульга А.М., посвідчення № 438 від 20.02.2006;
позивач -Новікова І..В., довіреність № 15/10-011 від 25.04.2006;
відповідач -не з'явився.
С у т ь с п о р у:
Прокурор Гагарінського району м. Севастополя звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 168,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків, встановлених податковим законодавством, стосовно подання звітів, декларацій та інших документів, які зв'язані зі сплатою податків, інших платежів.
Ухвалою суду від 22.01.2007 по справі було призначено попереднє судове засідання на 02.02.2007.
Ухвалою суду від 19.02.2007 підготовче провадження закінчено і справа призначена до судового розгляду на 05.03.2007.
У попереднє та судове засідання відповідач не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, витребувані судом документи та відзив не надав, про час та місце засідання був повідомлений належним чином.
Згідно зі статтями 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003), статті 3 Декларації прав національностей України (від 01.11.19991 № 1771), статті 10 Закону України «Про судоустрій України»від 07.02.2002, статті 18 Закону УРСР «Про мови в УРСР»від 28.10.1989, статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України і клопотанням представника позивача і прокурора, вони давали пояснення по справі російською мовою.
Згідно зі ст.ст. 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представнику позивача і прокурора роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача і прокурора, суд -
В с т а н о в и в :
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у випадках, передбачених законом.
Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає у чому проявилося порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту і визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.
Згідно з п. 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Податкові органі при зверненні до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості перед бюджетом діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкти владних повноважень, а тому справи за участю податкових органів, пов'язані із здійсненням ними владних повноважень, підлягають розглядові місцевими та апеляційними господарськими судами в порядку, встановленому КАС України.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 відповідно до законодавства України є платником податків і зборів (обов'язкових платежів), зареєстрований у Гагарінській районній державній адміністрації м. Севастополя 14.09.2000, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя і зобов'язаний сплачувати до бюджету відповідні платежі.
Статтею 4 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181 (далі Закон України НОМЕР_2) встановлений порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань.
Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 з подальшими змінами та доповненнями, у строки, які передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.
10.03.2005 посадовими особами Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя проведена документальна перевірка з питання своєчасності надання відповідачем до податкової інспекції декларації по податку на додану вартість за ІІ квартал 2004 року, за наслідками якої був складений акт НОМЕР_1.
Акт перевірки НОМЕР_1 був отриманий відповідачем, про що свідчить особистий підпис на вказаному акті.
В ході перевірки встановлено порушення відповідачем вимог п.п. 4.1.4, п.п. 4.1.7 ст. 4 вищевказаного Закону, що виразилось у затримці надання податкової декларації по ПДВ за ІІ квартал 2004 року по строку надання 09.08.2004. Фактично податкова декларація по ПДВ за вказаний період надана відповідачем після закінчення граничного строку надання -22.10.2004.
Відповідно до п.п. 17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України НОМЕР_2, платник податків, що не надає податкову декларацію в терміни, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян за кожне таке не надання або затримку.
На підставі акту перевірки, відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України НОМЕР_2, відносно відповідача було винесено податкове повідомлення-рішення НОМЕР_3про визначення йому податкового зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 170,00 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 28.03.2005, про що свідчить особистий підпис суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на вказаному рішенні.
На момент подачі позову до суду залишок несплачених штрафних санкцій з урахуванням переплати у розмірі 1,50 грн. складає -168,50 грн.
У встановленому порядку податкове повідомлення-рішення НОМЕР_3 відповідачем не оскаржувалось.
Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя прийнята перша податкова вимога НОМЕР_4 та друга НОМЕР_5 до відповідача, які були повернуті поштовим відділенням зв'язку з відміткою “за мінуванням терміну зберігання” та на підставі актів про неможливістю вручення поміщені на “Дошку податкових повідомлень”.
Відповідно до п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-Ш день розміщення податкової вимоги чи повідомлення на “Дошці податкових повідомлень” вважається днем його вручення.
Таким чином, податкові вимоги :НОМЕР_4та друга НОМЕР_5 вважаються врученими.
В добровільному порядку відповідач заборгованість перед бюджетом не сплачує.
Заходи Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя по стягненню податкового боргу з відповідача, передбачені Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, до погашення заборгованості не привели.
Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми податкового зобов'язання у розмірі 168,50 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 111, 121, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_6, відомості про наявність поточних рахунків в установах банків відсутні) суму заборгованості у розмірі 168,50 грн. на р/р 31119029500006, код платежу 14010100, одержувач УГК в м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035612.
Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.
3. Примирники постанови направити сторонам.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя К.А. Остапова
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
15.03.2007
Розсилка:
1. Прокуратура м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 1);
2. Прокурор Гагарінського району м. Севастополя (99014, м. Севастополь, вул. П. Корчагіна, 16)
3. позивач -ДПІ Гагарінському районі м. Севастополя (99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська, 24);
4. відповідач -СПДОСОБА_1 (АДРЕСА_1);
5. справа.
6. наряд