Справа № 201/717/23

Провадження 2/201/1055/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року                                                                м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

       при секретарі – Ковтун К.В.,

за участі адвоката – Чіп Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача зазначив, що 02.04.2021р. між сторонами було укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, за умовами якого була застраховано відповідальність власника транспортного засобу – автомобіля марки «Chevrolet VOLT», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

29.11.2021р. в місті Дніпрі на вул. Синявського відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Ореl», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , «Іveco», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 та забезпеченого автомобіля марки «Chevrolet VOLT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала відповідач.

Постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 28.12.2021р. відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України із накладанням стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Визнавши дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 29.11.2021р., страховим випадком, 18.07.2022р. позивач виплатив власнику автомобіля марки Ореl», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 130 000грн страхового відшкодування за ремонт зазначеного транспортного засобу, а власнику автомобіля «Iveco», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_5 06.07.2022р. - 83 671грн 66коп, а всього сплатив 213 671грн 66коп.

Посилаючись на положення п.п.38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вказуючи на те, що постановою від 28.01.2021р. бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська відповідача визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, просить стягнути з відповідача затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 213 671грн 66коп та вирішити питання про судові витрати.

Відповідач позов не визнала як у відзиві, так і в судовому засіданні, пояснила, що дійсно керувала автомобілем марки «Chevrolet VOLT», реєстраційний номер НОМЕР_1 29.11.2021р., їхала за дитиною. На перехресті перед виїздом на із другорядної дороги на головну вул. Синявського трохи виїхала на перехрестя та зупинилася уступити дорогу, бо побачила темний автомобіль, який рухався із великою швидкістю. Він проїхав, і відповідачка, повернувши на перехресті, продовжила рух. Менше ніж через годину поверталася тією ж дорогою, із дитиною. До неї підійшли незнайомі хлопці і пояснили, що вона скоїла ДТП. Відповідач пішла за ними подивитись, що сталося, тому що її автомобіль був неушкоджений. Слідчий перевірив її особу, провів відеозйомку, потім цей запис використовувався. На місті ДТП побачила пошкоджений мікроавтобус. Самовільно місця ДТП не залишала, безпосередньо зіткнення не було, моменту ДТП не бачила, тому не знала, що вона сталася. З`ясувавши викладене, вона залишилася приймати участь у складанні адміністративного матеріалу.

Суд, вислухавши учасників процесу, свідка і позивача як свідка, дійшов наступних висновків.

Встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

02.04.2021р. між сторонами було укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, за умовами якого була застраховано відповідальність власника транспортного засобу – автомобіля марки «Chevrolet VOLT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , страховою сумою за майнову шкоду – 130 000грн. (а.с.5).

29.11.2021р. в місті Дніпрі на вул. Синявського відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Ореl», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , «Іveco», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 та забезпеченого автомобіля марки «Chevrolet VOLT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала відповідач.

Постановами від 28.12.2021р. Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП України із накладанням стягнення у виді штрафу в дохід держави (а.с.11-12).

Визнавши дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 29.11.2021р., страховим випадком, 18.07.2022р. позивач виплатив власнику автомобіля марки Ореl», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 130 000грн страхового відшкодування за ремонт зазначеного транспортного засобу, а власнику автомобіля «Iveco», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_5 06.07.2022р. - 83 671грн 66коп, на підтвердження чого в матеріалах справи маються платіжні доручення (а.с.45,88), а всього сплатив 213 671грн 66коп.

Відповідач факт виплати цих сум та розмір їх не спростовувала.

29.11.2021р. позивач направив відповідачу регресні вимоги про сплату виплачених коштів (а.с.46, 89).

Свідок ОСОБА_5 , водій ТОВ «Технополіс», суду пояснив, що 29.11.2021р., керував автомобілем Івеко, реєстраційний номер НОМЕР_4 , маршрут 33, їхав по провулку Мирному, по головній вулиці. Назустріч їхав автомобіль марки «Ореl astra», із другорядної вулиці виїжджала відповідачка. «Ореl astra» почав уходить від зіткнення з її автомобілем і вдарив автобус свідка. Від перехрестя до місця зіткнення було 86 метрів. Хвилин через 40 повернулася відповідач, спілкувалася із поліцейськими, давала показання. На думку свідка, відповідач могла не бачити того, що сталася ДТП, звук почути могла.

Позивач, допитана як свідок, дала показання, тотожні запереченням на позов.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач оскаржила постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2021р.

Постановою від 03.02.2022р. Дніпровського апеляційного суду постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2021р. щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП залишено без змін.

Апеляційний суд вказав на те, що водій ОСОБА_1 , яка здійснювала виїзд з другорядної дороги, мала надати перевагу у русі транспортному засобу Opel Astra д.н.з. НОМЕР_5 та лише після чого розпочати маневр повороту, оскільки у даній дорожній обстановці водій ОСОБА_6 , яка рухалась по головній дорозі, мала перевагу у русі. Проте, всупереч зазначеному, водій ОСОБА_1 , частково вийхавши на головну дорогу, що призвело до створення небезпеки для ОСОБА_6 , в результаті чого її автомобіль почав некерований рух та здійснив зіткнення з транспортним засобом Івеко, д.н.з. НОМЕР_4 .

Також постановою від 11.04.2023р. Дніпровського апеляційного суду постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2021р. щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП залишено без змін. Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не залишала місце ДТП, спростовуються матеріалами справи, зокрема, копією протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди від 29 листопада 2021 року зі схемою місця ДТП та фототаблицями до нього, з яких слідує, що під час огляду місця ДТП транспортний засіб та ОСОБА_1 були відсутні.

Апеляційний суд зазначив, що безпідставними є посилання захисника як на доказ невинуватості ОСОБА_1 у залишенні місця ДТП на постанову Дніпровського апеляційного суду від 03.02.2022р, в якій вказано, що “у судовому засіданні переглянуто відеозапис, на якому зафіксовано пояснення ОСОБА_1 щодо обставин справи, якими підтверджується факт перебування останньої на місці ДТП”.

Так, постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 лютого 2022 року (справа №932/10980/21, провадження №33/803/229/22) залишено без задоволення апеляційну скаргу захисника Колотила Б.В., діючого в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та залишено без змін постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме у вчиненні 29 листопада 2021 року в районі буд. АДРЕСА_1 ДТП за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №051136.

При цьому в даній справі ОСОБА_1 обвинувачується у залишенні місця ДТП саме за викладених вище обставин.

В мотивувальній частині вказаної постанови Дніпровського апеляційного суду від 03 лютого 2022 року зазначено, що “у судовому засіданні переглянуто відеозапис, на якому зафіксовано пояснення ОСОБА_1 щодо обставин справи, якими підтверджується факт перебування останньої на місці ДТП”.

Разом з тим, вказані висновки суду апеляційної інстанції не стверджують про знаходження ОСОБА_1 на місці ДТП після його вчинення, як про це зазначає в апеляційній скарзі захисник, а лише підтверджують факт того, що ДТП за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №051136 обставин відбулось за участю та внаслідок саме дій ОСОБА_1 .

В матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано жодних доказів на підтвердження знаходження ОСОБА_1 на місці ДТП після його вчинення чи поважності причин залишення нею місця ДТП.

Та обставина, що поліцейські та суд по-іншому оцінюють докази порівняно з оцінкою їх ОСОБА_1 та її захисником, не свідчить про необ`єктивність чи упередженість суду.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього процесуальний кодекс України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За нормою ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно п. 4. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до п.п в), п. 38.1.1, ч. 38.1, ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В судовому засіданні не встановлено, в тому числі й поясненнями свідка й відповідача як свідка, що вона залишила місце пригоди вимушено.

Відтак, враховуючи, що постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2021р. про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП залишені без змін з оцінкою наведених відповідачем аргументів, які є тотожними із її запереченнями в цій справі, суд встановивши, що страховою компанією, в якій застрахована цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи – відповідача, здійснено виплату страхового відшкодування потерпілим у ДТП особам, суд дійшов висновку про наявність законних підстав у позивача вимагати стягнення від свого страхувальника виплаченої суми в порядку регресу, зважаючи на те, що відповідач залишила місце ДТП.

Відтак позов слід задовольнити.

Понесені позивачем та документально підтверджені матеріалами справи витрати на сплату судового збору в сумі 3 205грн 07коп (а.с.103) стягнути з відповідача.

02 січня 2020 року між АТ «ПРОСТО-страхування» та адвокатським бюро «Синюк та партнери» було укладено договір про надання правової допомоги по відшкодуванню шкоди по страховому випадку, який відбувся із забезпеченим транспортним засобом.

Правнича допомога, обумовлена договором, надавалась керівником адвокатського бюро «Синюк та партнери» - Синюком С.Л., який є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія КС № 6423/10 від 15 лютого 2018 року, виданого Радою адвокатів Київської області, а тому має право надавати правничу допомогу позивачу.

Також з матеріалів справи слідує, що адвокатом з надання правничої допомоги, пов`язаної з підготовкою справи до розгляду та збору доказів, було витрачено 5 годин. До цього ж, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги було визначено за домовленістю сторін з урахуванням значення цієї справи для позивача, оскільки правильне вирішення цієї справи для останнього є запорукою фінансової стабільності та ділової репутації.

З матеріалів справи вбачається, що за надану правничу допомогу позивач сплатив 10 000грн, що підтверджується реєстром справ від 03.11.2022 року (Додаток № 1 до Договору), актом виконаних робіт від 30.11.2022р., детальним описом робіт (наданих послуг) від 230.11.2022р. (Додаток № 1.6 до Договору), який є невід`ємною частиною договору № 1 від 02 січня 2020р, та платіжним дорученням № 13797 від 03.11.2022р. (а.с.101).

Тож позивачем були надані відповідні докази, передбачені ч.ч.2,3 ст.137 ЦПК України для підтвердження і обґрунтування таких судових витрат, які повністю відповідають вимогам ст.137 ЦПК України.

Відповідач при наявності процесуальної можливості не подавав до суду першої інстанції клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Тому судові витрати слід стягнути в заявленій сумі, а загалом судових витрат до стягнення 13 205грн 07коп.

Оскільки позов задоволено, у стягненні судових витрати відповідача, які складаються з 11 000грн витрат на професійну правову допомогу, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,19,81,131,223,259,263-265,280-282ЦПК України, ст.ст.104,107,110,112 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 213 671 гривень 66 копійок, судові витрати в сумі 13 205 гривень 07 копійок, а всього 226 876 (двісті двадцять шість тисяч гривень вісімсот сімдесят шість) гривень 73 копійки.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду впродовж 30 днів.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування», код ЄРДПОУ 24745673, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення буде складений впродовж 10 днів.

Суддя:                                                                Д.О. Покопцева