Справа № 523/3827/22

Провадження №2/523/1135/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2023 р.        Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді – Бузовського В.В.,

при секретарі – Петровської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Одесі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравця Олександра Володимировича, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлана Володимирівна про визнання договорів дарування недійсними, визнання протиправними та скасування рішень, скасування (вилучення) записів щодо припинення іпотеки та обтяжень,

встановив:

Позивач  звернувся до суду з зазначеним позовом та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець O.B. №32836330 від 07.12.2016 року та №32836430 від 07.12.2016 року про припинення іпотеки. Скасувати (вилучити) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: запис щодо припинення іпотеки, запис щодо припинення обтяження на об?єкт нерухомості, а саме: земельну ділянку, площею 0,0066 га (кадастровий номер : 5110137600:21:006:0087), що знаходиться за адресою :  АДРЕСА_1 ) та запис щодо припинення іпотеки, запис щодо припинення обтяження (реєстраційний номер 1163433) на об?єкт нерухомості, а саме: земельну ділянку, площею 0,0405 га (кадастровий номер : 5110137600:21:006:0088), що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_1 ),  які внесені державним реєстратором Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець О.В. Внести запис до державного реєстру іпотек про обтяження іпотекою нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 74019951101, та земельної ділянки, що знаходиться за адресою :  АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 73866751101, внести в Єдиний реєстр заборон відчуження об?єктів нерухомого майна про обтяження вищевказаного майна. Визнати недійсним договір дарування від 10.03.2017 року №210 укладений між  ОСОБА_1  та ОСОБА_2  та визнати недійсним договір дарування від 10.03.2017 року №207 укладений між  ОСОБА_1  та ОСОБА_2 . Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34217886 від 10.03.22017 року (15:36:37) та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34217339 від 10.03.2017 року (16:23:07) прийняті приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Савченко С.В. Поновити право власності на земельні ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог посилалася на те, що 13 липня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Генеральний договір про надання кредитних коштів. 13 липня 2008 року було укладено договір про передачу в іпотеку, в якості виконання основного зобов`язання, домоволодіння, а також земельну ділянку, площею 0,0066 гектарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0,405 гектарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 07 грудня 2016 року державним Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравцем Олександром Володимировичем було внесено запис про припинення іпотеки, на підставі заочного рішення у справі №2-2065/09, виданого Приморським районним судом м.Одеса, яке відсутнє в ЄДРСР. З метою приховування свого нерухомого майна, для того щоб у ОСОБА_1 не виявилося в наявності ніякого майна та не можливо було звернути стягнення органами державної виконавчої служби 10 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір дарування земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та договір дарування земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .  АТ «Сенс Банк» є правонаступником первісного кредитора у правовідносинах з відповідачем. В даному випадку представник позивача вважає, що позивач є потерпілим від порушення матеріального інтересу, оскільки неправомірність зняття іпотеки та обтяжень на зазначений предмет іпотеки позбавляє можливості позивача бути впевненим у наявності гарантій забезпечення виконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з вищевикладеним позивач звернувся з даним позовом до суду.

26 січня 2023 року ухвалою Суворовського районного суду м.Одеса було залучено до участі у справі як правонаступника АТ «Альфа-Банк» - АТ «Сенс Банк» (а.с.16, т.2).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.84, т.2).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.78, т.2).

Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином (а.с.77,83, т.2). Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому посилався на те, що позивачем вибраний не належний спосіб захисту, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Крім того, на момент укладення договорів дарування, позивач АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк» будь яких прав та обов`язків стосовно предмету договорів не мав, отже, на підставі ст. 234 ЦК України, будь-яких передбачених законом підстав для визнання спірних договорів дарування недійсними немає. З урахуванням практики ВС у даній категорії справ та ухвалених раніше судових рішень щодо спірних об`єктів нерухомого майна просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. (а.с.165-181 т.1).

Відповідач державний реєстратор Кравець О.В. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.79, т.2).

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.80,82, т.2).

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

13 липня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Генеральний договір про надання кредитних коштів № 08-660/148-302 (а.с.38-42, т.1).

Пунктом 8 Генерального договору визначено, що в якості забезпечення позичальником виконання зобов`язань перед кредитором за цим договором та додатковими угодами до нього що повернення кредиту, оплати нарахованих відсотків, комісій, тд. Кредитор одночасно з укладанням цього договору укладає з позичальником іпотечний договір про передачу в іпотеку в якості виконання основного зобов`язання домоволодіння, а також земельну ділянку, площею 0,0066 гектарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0,405 гектарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.38, т.1)

13 липня 2008 року в забезпечення виконання зобов?язання за Кредитним договором між ОСОБА_1 та Акціонерного - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» укладено Договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Т.А. та зареєстровано в реєстрі за №394 (а.с.42-45, т.1).

Відповідно з пунктом 1.1. Договору іпотеки встановлено, що Іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов?язань за Генеральним договором про надання кредитних послуг №08-660/148-302 від 13 липня 2008 року, укладеним між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, наступне майно:

-садовий будинок АДРЕСА_2 та належить «Іпотекодавцю» підставі Рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 10.07.2007 року по справі №2-6792/2007, що набрало законної чинності 23.07.2007 року та зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об?єктів нерухомості», 09.02.2008 року, запис №18104, в книзі 24с - 194, реєстраційний №22065402, вартістю за згодою сторін складає 1077900 (один мільйон триста сімдесят сім тисяч дев`ятсот) гривень, що еквівалентно сумі рівній 222485,96 (двісті двадцять дві тисячі чотириста вісімдесят п?ять доларів США 96 центів), за офіційним курсом Національного Банку України на дату укладення цього іпотечного договору,

-земельну ділянку, площею 0,0066 гектарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва, що наложить «Іпотекодавцю» на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого Одеською міською Радою народних депутатів, 21 вересня 2000 року, на під Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В., 11.05.2000 року за реєстровим №2496 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №4296, вартістю за згодою сторін складає 100300 гривні (сто тисяч триста) гривень, що еквівалентно сумі рівній 20702,6 (двадцять тисяч сімсот два долара США 60 центів), за офіційним курсом Національного Банку України на дату укладення цього іпотечного договору,.

- земельну ділянку, площею 0,0405 гектарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення земельної ділянки – для ведення садівництва, що належить «Іпотекодавцю» на підставі Державного акту на право приватної власно землю, виданого Одеською міською Радою народних депутатів від 29.06.1999 року №165-ХХІІІ та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2947, вартістю за згодою сторін складає 1578800 гривень (один мільйон п`ятсот сімдесят вісім тисяч вісімсот) гривень, що еквівалентно сумі рівній 325875 (триста двадцять п`ять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) доларів США 16 центів) за офіційним курсом Національного Банку України на дату укладення цього іпотечного договору (а.с.42,т.1).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 73866751101 та №74019951101 зазначено, що було внесено запис про іпотеку, на підставі договору іпотеки (а.с.27,35, т.1).

Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правонаступником АТ «Укрсоцбанк» є АТ «Альфа-банк» (а.с.82-83. т.1).

07 грудня 2016 року державним Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравцем Олександром Володимировичем було внесено запис про припинення іпотеки, на підставі заочного рішення у справі №2-2065/09, виданого Приморським районним судом м.Одеса (а.с.25-35, т.1).

10 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір дарування земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., індексний номер рішення:34217886, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.23, т.1).

10 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір дарування земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., індексний номер рішення: 34217339, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.28, т.1).

28 листопада 2017 року ухвалою Приморського районного суду м.Одеса у справі №522/21828/17 за клопотанням прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Голубкової М.В. було накладено арешт на об`єкти нерухомості за адресами АДРЕСА_1 (кадастровий № 5110137600:21:006:0087); АДРЕСА_1 (кадастровий № 5110137600:21:006:0088); АДРЕСА_1 , які можуть бути речовим доказом, за обставинами кримінального провадження за фактом зловживання службовим становищем державним реєстратором Одеської філії ДП «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравцем Олександром Володимировичем, що призвело до тяжких наслідків (а.с.36-37, т.1).

Ухвалою встановлено, що згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень цивільна справа №2-20609 слухалась за позовом ВАТ «Одесаобленерго» до ОСОБА_3 про відшкодування збитків завданих внаслідок порушення правил користування електричною енергією та 20.03.2009 ухвалено рішення яким позов ВАТ ЕК «Обленерго» задоволено. Таким чином рішення по справі 2-2065/09 ніяким чином не стосується ОСОБА_1 та зняття обтяження з майна що перебувало в іпотеці ПАТ «Укрсоцбанк» (а.с.36,т.1)

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання, відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (перше речення частини першої); звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні його власника, який обмежений у правомочності самостійно розпоряджатися предметом іпотеки. Тобто іпотека обмежує такий елемент права власності, як право розпорядження нерухомим майном, яке є предметом іпотечного договору. Зазначений вид забезпечення виконання зобов`язання передбачає стимулювання боржника до належного виконання зобов`язання та запобігання негативним наслідкам, що настають у разі порушення ним свого зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст.2 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на момент здійснення спірних реєстраційних дій), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ст.18 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до п.2,4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно ст.27 цього Закону, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація обтяжень проводиться, зокрема, на підставі рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили, визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна.

Відповідно до статті 31-1 цього Закону, реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Згідно з ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» від 6 жовтня 2016 року N° 1666-VIII, до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, судом встановлено, що підставою для припинення іпотеки та припинення обтяження забороною, що були зареєстровані державним реєстратором було рішення Приморського районного суду м.Одеси від 02.06.2009 по справі № 2-2065/09.

В той же час, Приморський районний суд м.Одеси в ухвалі №522/21828/17 від 28.11.2017 року установив, що в ході досудового розслідування 07.12.2016 ОСОБА_4 здійснив реєстрацію припинення Іпотеки на об`єкти обтяження - земельні ділянки №20 (площею 0,0066), №22 (площею 0,0405) та будинок АДРЕСА_6 , іпотеко держателем яких був ПАТ «Укрсоцбанк», боржник ОСОБА_1 із сумою основного зобов`язання в 411000 доларів США. Підставою припинення обтяження зазначено рішення суду, заочне серія та номер 2-2065/09 виданий 02.06.2009 Приморським районним судом м. Одеси. Згідно ЄДРСР зазначене рішення суду не значитися, згідно відповіді Голови Приморського районного суду м. Одеси Кічмаренко С.М. цивільна справа № 2-20609 слухалась за позовом ВАТ ЕК «Одесаобленерго» до ОСОБА_3 про відшкодування збитків завданих внаслідок порушення правил користування електричною енергією та 20.03.2009 ухвалено рішення яким позов ВАТ ЕК «Обленерго» задоволено. Таким чином рішення по справі 2-2065/09 ніяким чином не стосується ОСОБА_1 та зняття обтяження з майна що перебувало в іпотеці ПАТ «Укрсоцбанк».

До того ж, в провадженні слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017162030000145 від 14.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем державним реєстратором Одеської філії ДП «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець Олександром Володимировичем, що призвело до тяжких наслідків.

Окрім цього, судом встановлено, що відповідно до умов договору іпотеки, ОСОБА_1 не має право розпоряджатись, передавати предмет іпотеки в лізинг, оренду тощо, знищувати, змінювати правовий статус предмета іпотеки, передавати предмет іпотеки в наступну іпотеку без згоди іпотекодержателя.

Крім того, згоди іпотекодержателя на припинення іпотеки не було надано, а законні підстави для припинення іпотеки, з урахуванням ст. 17 Закону України «Про іпотеку» були відсутні.

За змістом ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладання угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України, що за правилами ст.215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст.234 ЦК України.

У постановах від 19 жовтня 2016 року (провадження №6-1873цс16), від 23 серпня 2017 року у справі №306/2952/14-ц, від 09 вересня 2017 року у справі №359/1654/15-ц Верховний Суд України здійснив розширювальне тлумачення ст.234 ЦК України і кваліфікував договір, укладений з метою уникнути виконання грошового зобов`язання, як фіктивний.

Що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №369/11268/16-ц (провадження №14-260цс19).

За висновками Верховного Суду, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

У постанові від 28.11.2019 року у справі №910/8357/18 Верховний Суд зазначив, що правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення. Поручитель, який став солідарним боржником у зв`язку з невиконанням позичальником свого обов`язку у кредитному зобов`язанні, що виникло первинно з його волі та згідно з його бажанням, не є абсолютно вільним у обранні варіантів власної поведінки, його дії не повинні призводити до такого стану, у якому він ставатиме неплатоспроможним перед своїми кредиторами (висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 року у справі №405/1820/17).

Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання із повернення суми позики діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом направленим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.

Серед іншого, Верховний Суд вказав, що в обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому усі боржники мають добросовісно виконувати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

Вказані висновки ґрунтуються на постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі №369/11268/16-ц, провадження №14-260цс19, суть якої зводиться до того, по позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п.6 ст.3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч.3 ст.3 ЦК України) та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена ст.234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена ст.228 ЦК України.

Аналогічні висновки зроблені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.02.2019 року у справі №646/3972/16-ц.

Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в законодавстві України регулюються тільки в певних сферах (зокрема: у банкрутстві (стаття 20 Закону України від 14 травня 1992 року №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом»); при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-УІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; у виконавчому провадженні (ч.4 ст.9 Закону України від 02 червня 2016 року №04-УІІІ «Про виконавче провадження»).

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно (п.52 Постанови Верховного Суду №910/8357/18 від 28.11.2019 року).

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди). Про зловживання правом і використання правитно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними їх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних вовідносин).

Відповідач ОСОБА_1 відчужила нерухоме майно у вигляді земельної ділянки, площею 0,0405 га (кадастровий номер: 5110137600:21:006:0088) що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, площею 0,0066 га (кадастровий номер : 5110137600:21:006:0087), що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , маючи значну непогашену заборгованість перед АТ «Сенс Банк». Наявність вказаних обставин свідчить про те, що відповідач ОСОБА_1 діяла недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчудження належного їй майна, яке перебувало в іпотеці, відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на її майно як боржника.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 24.07.2019 року у справі №405/1820/17 та у постанові Верховного Суду від 14.07.2020 року у справі №754/2450/18 .

У своїй постанові від 20.05.2020 року у справі №922/1903/18 Верховним Судом зробив наступні висновки. В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, що юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконанні.

Тому усі боржники мають добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання, надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч.ч.1 та 5 ст.203 ЦК України, що за правилами ст.215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст.234 ЦК України.

Саме такі правові висновки зроблені у постановах Верховного Суду України від 19.10.2016 року, від 23.08.2017 року у справі №306/2952/14-ц та від 09.09.2017 року у справі №359/1654/15-ц.

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права i свободи, викладенi в цiй Конвенцiї, порушуються, має право на ефективний засiб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що дiяли як офiцiйнi особи.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини справі ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Отже, з метою ефективного захисту інтересів позивача, поряд із задоволенням інших позовних вимог, підлягає задоволенню позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності на майно, з одночасним визнанням права власності відповідача ОСОБА_1 як власника майна у порядку абз.3 ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме :майно та їх обтяжень». При цьому, відповідно до діючих норм права, визнання права власності за відповідачем не є самостійною вимогою, а є невід`ємною складовою вимоги про скасування державної реєстрації права власності на майно задоволення якої дозволить ефективно захистити законний інтерес позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути сплачений позивачкою судовий збір у розмірі 16126,50 грн. (а.с.1,2).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 95, 263-268, 280-283, 354 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравця Олександра Володимировича, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлана Володимирівна про визнання договорів дарування недійсними, визнання протиправними та скасування рішень, скасування (вилучення) записів щодо припинення іпотеки та обтяжень- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравця Олександра Володимировича №32836330 від 07.12.2016 року про припинення іпотеки.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравця Олександра Володимировича та №32836430 від 07.12.2016 року про припинення іпотеки.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: запис щодо припинення іпотеки (номер запису про іпотеку 1161110), запис щодо припинення обтяження (реєстраційний номер: 1161172) на об?єкт нерухомості, а саме: земельну ділянку, площею 0,0066 га (кадастровий номер : 5110137600:21:006:0087), що знаходиться за адресою :  АДРЕСА_1 , які внесені державним реєстратором Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравцем Олександром Володимировичем.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: запис щодо припинення іпотеки (номер запису іпотеки:1163328), запис щодо припинення обтяження (реєстраційний номер 1163433) на об?єкт нерухомості, а саме: земельну ділянку, площею 0,0405 га (кадастровий номер : 5110137600:21:006:0088), що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_1 ),  які внесені державним реєстратором Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравцем Олександром Володимировичем.

Внести запис до державного реєстру іпотек про обтяження іпотекою нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, площею 0,0405 га (кадастровий номер: 5110137600:21:006:0088) що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 74019951101, та земельної ділянки, площею 0,0066 га (кадастровий номер : 5110137600:21:006:0087), що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 73866751101, внести в Єдиний реєстр заборон відчуження об?єктів нерухомого майна про обтяження вищевказаного майна.

Визнати недійсним договір дарування від 10.03.2017 року, №210, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Савченко Світланою Володимирівною, індексний номер рішення:34217886.

Визнати недійсним договір дарування від 10.03.2017 року №207 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Савченко Світланою Володимирівною, індексний номер рішення:34217339.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34217886 від 10.03.2017 року (15:36:37) прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Савченко Світланою Володимирівною та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34217339 від 10.03.2017 року (16:23:07) прийняті приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Савченко Світланою Володимирівною.

Поновити право власності на земельну ділянку, площею 0,0405 га (кадастровий номер: 5110137600:21:006:0088) що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Портофранківським ВМ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області 26.09.2007 року).

Поновити право власності на земельну ділянку, площею 0,0066 га (кадастровий номер: 5110137600:21:006:0087), що знаходиться за адресою :  АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Портофранківським ВМ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області 26.09.2007 року).

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП  НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 ), державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравця Олександра Володимировича (місцезнаходження за адресою: проспект Гагаріна, буд.12-А, м.Одеса) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк»(ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження за адресою: вул.Велика Васильківська, буд.100, м.Одеса) сплачений судовий збір у розмірі 16126,50 грн., а саме по 5375, 50 грн

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.09.2023 року.

Суддя: