ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 вересня 2023 року                                                                                

м. Чернівці

справа № 725/725/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого        Одинака О. О.

суддів: Кулянди М. І., Перепелюк І. Б.,

секретар Скулеба А. І.

позивач ОСОБА_1

відповідач Акціонерне товариство «Сенс Банк»

апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Бурма Сергій Валерійович, та Акціонерного товариства «Сенс Банк», в інтересах якого діє Матвійчук Михайло Зенонович, на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 05 липня 2023 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Піхало Н. В.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

Позивач просив:

- визнати незаконним рішення Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі – АТ «Сенс Банк»), оформлене листом № 54230-34-б/б від 23 червня 2021 року, згідно з яким за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про проведення реструктуризації зобов`язань за договором про іпотечний кредит № 2765 від 20 жовтня 2005 року банк повідомляє про відмову у проведенні реструктуризації;

- зобов`язати АТ «Сенс Банк» провести реструктуризацію зобов`язань ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит № 2765, укладеним 20 жовтня 2005 року між ним та АКБ «Промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», згідно з пунктом 7 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» № 1734 № VІІІ від 15 листопада 2016 року (на умовах та у відповідності до закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті від 13 квітня 2021 року № 1381-ІХ).

Посилався на те, що 20 жовтня 2005 року між ним, ОСОБА_1 , та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» укладено договір про іпотечний кредит №2765. Відповідно до умов такого договору ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 37 800 доларів США, під сплату відсотків в розмірі 12% річних у доларах США за користування ним, комісійну винагороду за управління кредитними коштами у розмірі 0,1 % щомісячно від кредитної заборгованості.

Також умовами договору погоджено, що погашення кредиту здійснюється позичальником щомісячно у відповідності до графіку (додаток 1), який є невід`ємною частиною цього договору та строк виконання зобов`язання визначений до 19 жовтня 2025 року.

Даний кредит був наданий позивачу для придбання ним нерухомості у власність, а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Виконання зобов`язань позичальника за цим договором забезпечується договором іпотеки, предметом якого є вказана вище квартира.

23 квітня 2021 року набав чинності Закон № 1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті».

Відповідно до внесених цим законом змін до Закону України «Про споживче кредитування», зобов`язання позичальників за договорами про споживчий кредит, що відповідають, зазначеним в ньому, критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника за відсутності станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості, або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації.

З метою отримання права на реструктуризацію кредитної заборгованості по договору про іпотечний кредит, позивач маючи у власності лише єдине нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 67,40 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , в межах строків, передбачених законом, 28 травня 2021 року, направив на адресу банку заяву про реструктуризацію кредитної заборгованості по договору про іпотечний кредит №2765 від 20 жовтня 2005 року.

23 червня 2021 року листом №54230-34-б/б банк прийняв рішення про відмову у реструктуризації його зобов`язань за договором про іпотечний кредит №2765 від 20 жовтня 2005 року.

У якості єдиного мотиву для прийняття такого рішення банк вказав про наявність у дружини позивача додаткового майна, а саме права спільної часткової власності на частку 3/4 квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Вважає таку підставу для відмови у проведенні реструктуризації кредитної заборгованості неправомірною, оскільки вищевказана частка квартири не перебуває у його власності, як позичальника, та не є спільним майном подружжя, а набута його дружиною на підставі договору дарування та є її особистою власністю.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 05 липня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним рішення АТ «Сенс Банк», оформлене листом №54230-34-б/б від 23 червня 2021 року, згідно з яким за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про проведення реструктуризації зобов`язань за договором про іпотечний кредит №2765 від 20 жовтня 2005 року банк повідомляє про відмову у проведенні реструктуризації.

В решті позову відмовлено.

Суд виходив з того, що 3/4 частки квартири АДРЕСА_4 набуті ОСОБА_2 у власність безоплатно на підставі договору дарування від 21 червня 2013 року та є її особистою власністю, хоча і в період перебування у шлюбі із позивачем. Отже, рішення банку від 23 червня 2021 року, оформлене листом №54230-34-б/б про відмову у реструктуризації зобов`язань позивача за договором про іпотечний кредит №2765 від 20 жовтня 2005 року є безпідставною. Наявність у дружини ОСОБА_1 вищевказаного нерухомого майна у особистій власності не свідчить про належність даного нерухомого майна на праві власності позивачу.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні реструктуризації кредитного зобов`язання з інших підстав, зокрема підстав викладених у листі банку від 15 липня 2022 року, які в судовому порядку не оспорювалися, підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача провести відповідну реструктуризацію відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі АТ «Сенс Банк» просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянти посилаються на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

АТ «Сенс Банк» зазначав, що ОСОБА_1 не надав передбачений законом перелік документів про реструктуризацію в заяві від 28 травня 2021 року, а тому кредитор не був обов`язаний провести таку реструктуризації зобов`язань.

24 червня 2022 року та 27 квітня 2023 року ОСОБА_1 повторно надіслав до банку заяви про реструктуризацію. В задоволенні заяв також було відмовлено, однак такі відмови позивач до суду не оскаржував.

Позивав обрав неналежний спосіб захисту, оскільки лист про відмову в проведенні реструктуризації від 23 червня 2021 року не був остаточним.

ОСОБА_1 зазначав, що судом першої інстанції не враховано те, що підставою даного позову є не тільки незаконність рішення банку, а й порушення його права на реструктуризацію заборгованості за споживчим кредитом.

Судом першої інстанції не надана оцінка доказам, які підтверджують набуття дружиною позивача 1/4 частки в квартирі АДРЕСА_5 за рахунок особистих коштів та майна.

Належним способом захисту свого права позивач вважав зобов`язання банку вчинити дії щодо реструктуризації його заборгованості.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Учасники справи відзиви на апеляційні скарги не подавали.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

20 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» укладено договір про іпотечний кредит №2765. Згідно з умовами вказаного договору ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 37 800 доларів США, під сплату відсотків в розмірі 12% річних у доларах США за користування ним, комісійну винагороду за управління кредитними коштами у розмірі 0,1 % щомісячно від кредитної заборгованості.

Відповідно до пункту 2.6 кредитного договору, кредит надається для придбання нерухомості у власність, а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_6 .

Також умовами договору визначено, що погашення кредиту здійснюється позичальником щомісячно у відповідності до графіку (додаток 1), який є невід`ємною частиною цього договору та строк виконання зобов`язання визначений до 19 жовтня 2025 року (а.с 11-18).

В забезпечення виконання зобов`язань позичальника за вищевказаним кредитним договором, 21 жовтня 2005 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та позивачем ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, який посвідчено нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Іпатовою М. М., зареєстровано в реєстрі за №5427. Згідно з умовами вказаного договору в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 67,40 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (а.с 19-24).

АТ «Альфа-Банк» набув статусу правонаступника ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» за вказаним вище кредитним зобов`язанням. АТ «Альфа-Банк» змінив найменування на АТ «Сенс Банк».

28 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Альфа-Банк» із заявою про реструктуризацію кредитної заборгованості на підставі положень пункту 7 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», надавши інформацію про зареєстроване та фактичне місце проживання позичальника, інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця, довідку про доходи іпотекодавця та членів його сім`ї, копію паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків, копію свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей (а.с.77-98).

23 червня 2021 року листом №54230-34-б/б банк повідомив ОСОБА_1 про розгляд поданої ним заяви та прийняття рішення про відмову у реструктуризації його зобов`язань за договором про іпотечний кредит №2765 від 20 жовтня 2005 року. Зокрема, з відповіді банку убачається, що подана ОСОБА_1 заява не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування», а саме абзацу 2 підпункту 2 пункту 7 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», оскільки згідно з інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек встановлено, що в членів родини позичальника наявне додаткове майно, а саме право спільної часткової власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_7 (а.с.99).

24 червня 2022 року ОСОБА_1 повторно звернувся до банку із заявою, в якій вказав, що 3/4 частки квартири АДРЕСА_7 набуті його дружиною у власність безоплатно на підставі договору дарування та є її особистою власністю, надавши договір дарування від 4 травня 2022 року та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с 100-102).

15 липня 2022 року листом №32735-9.3 банк повідомив ОСОБА_1 про прийняття рішення про відмову у реструктуризації його зобов`язань за договором про іпотечний кредит №2765 від 20 жовтня 2005 року у зв`язку з наявністю в членів родини права спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_7 , яке виникло на підставі договору міни від 29 серпня 2008 року (а.с.103).

27 квітня 2023 року ОСОБА_1 втретє звернувся до банку із заявою, в якій вказав, що не має права на 1/4 чи іншу частку в квартирі АДРЕСА_7 , оскільки вказана 1/4 частка була придбана його дружиною в обмін на 1/4 частку в іншій квартирі АДРЕСА_8 , яка в свою чергу була набута ОСОБА_2 безоплатно під час приватизації державного житлового фонду. До заяви були додані копія договору міни від 17 липня 2008 року, копія свідоцтва про право власності від 3 листопада 2000 року, інформаційна довідка від 17 березня 2023 року (а.с.145).

У відповідь на заяву від 27 квітня 2023 року АТ «Сенс Банк» надав лист. У вказаному листі зазначив, що у членів родини позивача наявне майно на яке поширюється право спільної власності, тому заяви з приводу проведення реструктуризації не підлягають задоволенню. Між сторонами існує спір, який вирішується в суді, за результатами розгляду якого банк вчинить передбачені рішенням дії (а.с.147).

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , слід задовольнити частково, а апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк», в інтересах якого діє Матвійчук М. З., задовольнити.

Так, відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України визначено питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним рішення банку про відмову у проведенні реструктуризації зобов`язань за договором про іпотечний кредит

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання незаконним рішення банку про відмову у проведенні реструктуризації зобов`язань за договором про іпотечний кредит.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про споживче кредитування», передбачено, що метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.

Стаття 3 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

13 квітня 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-IX, який набрав законної сили 23 квітня 2021 року (далі - Закон № 1381-IX).

Цим законом внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», а саме Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 7 згідно із Законом від 13 квітня 2021 року № 1381-IX.

Відповідно до підпунктів 1-2 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника; відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 01 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 01 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом «г» частини першої статті 121 Земельного кодексу України.

Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:

- предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об`єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі).

Відповідно до підпункту 3 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків:

- у разі смерті позичальника (або особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) протягом строку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, спадкоємець, до якого перейшли права та обов`язки позичальника, може подати заяву про проведення реструктуризації протягом двох місяців з дня одержання відповідного свідоцтва про право на спадщину;

- у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов`язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов`язань за яким подається заява, та/або права та обов`язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов`язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі;

- у разі залучення позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) у встановленому законодавством порядку до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у період, що припадає на тримісячний строк з дня набрання чинності цим пунктом, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня завершення такого залучення.

У разі пропуску позичальником строків, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом.

Згідно з підпунктом 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у заяві про проведення реструктуризації зазначаються:

- прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) позичальника;

- найменування кредитодавця (повне або скорочене);

- інформація про дату укладення договору, яким передбачені зобов`язання, щодо реструктуризації яких подається заява;

- інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника);

- інформація про всі наявні у власності позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса);

- інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання майнового поручителя та про всі наявні у його власності на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса), - у разі наявності майнового поручителя;

- документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім`ї, про доходи іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім`ї - на вимогу кредитора), розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя).

У разі ненадання позичальником необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом.

Заявник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві про проведення реструктуризації інформації. У разі якщо заявник не зазначив у заяві про проведення реструктуризації об`єкт нерухомого майна, віднесений до об`єктів житлового фонду, що на момент підписання заяви належав на праві власності позичальнику (особі, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або майновому поручителю, або заявник зазначив недостовірну інформацію про зареєстроване на момент підписання заяви місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або майнового поручителя, або заявник зазначив недостовірну інформацію про фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або майнового поручителя, то в разі встановлення однієї з цих обставин судом або в разі підтвердження однієї з таких обставин наявними у кредитора офіційними документами (виданими суб`єктами, уповноваженими відповідно до закону видавати такі документи), це є підставою для відмови у проведенні передбаченої цим пунктом реструктуризації. Якщо реструктуризацію відповідно до цього пункту проведено, це є підставою для відновлення грошових зобов`язань позичальника, які існували станом на день, що передував дню проведення такої реструктуризації, із зменшенням таких грошових зобов`язань на суми сплачених з дня проведення реструктуризації платежів.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивач 28 травня 2021 року подав банку всі необхідні документи для прийняття рішення про реструктуризацію його зобов`язань відповідно до вимог підпункту 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

З підпункту 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що разом з заявою про реструктуризацію зобов`язань подаються також документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві.

Підставою для відмови у задоволенні заяви від 28 травня 2021 року банком зазначено те, що у членів родини позичальника наявне майно, а саме права власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_7 .

24 червня 2022 року ОСОБА_1 , після отримання листа банку з відмовою провести реструктуризацію зобов`язань за договором про іпотечний кредит, надіслав на адресу банку нову заяву разом з якою надав нові документа, а саме договір дарування від 4 травня 2022 року та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 червня 2013 року.

Колегія суддів вважає, що з наданих документів до заяви від 28 травня 2021 року банк не міг встановити беззаперечне право ОСОБА_1 на реструктуризацію його зобов`язань за договором про іпотечний кредит, а тому правомірно відмовив у проведення такої реструктуризації. З вказаним також погодився і позивач, надіславши до банку нові документи, які підтверджують інформацію, зазначену у його попередній заяві.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання банку провести реструктуризацію зобов`язань за договором про іпотечний кредит

Суд першої інстанції помилково виходив з того, що в позові в цій частині слід відмовити з тих підстав, що позивач не оскаржував відмову банку з підстав викладених у листі від 15 липня 2022 року.

Судом першої інстанції не враховано, що в матеріалах справи відсутні рішення правління АТ «Сенс Банк» про відмову у проведення реструктуризації зобов`язань ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит від 20 жовтня 2005 року, № 2765. Колегія суддів вважає, що листи банку про відмову у проведенні такої реструктуризації не можна вважати рішенням АТ «Сенс Банк», оскільки відповідно до статуту АТ «Сенс Банк» від імені банку рішення можуть прийматись керівними органами.

Колегія суддів вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Банк не міг встановити беззаперечне право ОСОБА_1 на реструктуризацію його зобов`язань за договором про іпотечний кредит і з врахуванням документів, які були подані разом з заявою від 24 червня 2022 року, оскільки на день подання такої заяви банку не були подані документи щодо набуття дружиною позивача права власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_7 , яке виникло на підставі договору міни від 29 серпня 2008 року.

Відмова банку на третій лист позивача разом з яким були надані документи, які підтверджують обставини набуття дружиною позивача права на 1/4 частку квартири АДРЕСА_7 була здійснена банком після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

Отже, станом на день звернення до суду з позовом у банку не було документів, які б беззаперечно підтверджували право ОСОБА_1 на реструктуризацію його зобов`язань за договором про іпотечний кредит, а тому вимога про зобов`язання АТ «Сенс Банк» правомірно надіслав листи ОСОБА_1 в яких повідомляв позивача на відсутність обов`язку здійснити відповідну реструктуризацію.

З огляду на вказану обставинну відсутні підстави для зобов`язання банку провести реструктуризацію зобов`язань ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит № 2765, укладеним 20 жовтня 2005 року згідно з пунктом 7 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» № 1734 № VІІІ від 15 листопада 2016 року.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Отже, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід в частині задоволення позову ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк» про визнання незаконним рішення банку скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в позові.

Також слід змінити рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 05 липня 2023 року в частині відмови в позові ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк» про зобов`язання банку провести реструктуризацію зобов`язань за договором про іпотечний кредит, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В решті рішення в частині відмови в позові ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк» про зобов`язання банку провести реструктуризацію зобов`язань за договором про іпотечний кредит слід залишити без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З мотивувальної частини постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відмову в позові.

З меморіального ордера №1888358816 від 24 липня 2023 року вбачається, що АТ «Сенс Банк» за подання до суду апеляційної скарги сплатило судовий збір в сумі 1610 гривень 40 копійок.

Позивач був звільнений від сплати судового збору, а тому судові витрати, понесені АТ «Сенс Банк» за подання до суду апеляційної скарги в сумі 1610 гривень 40 копійок, слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382  ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк», в інтересах якого діє Матвійчук Михайло Зенонович, задовольнити.

Рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 05 липня 2023 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання незаконним рішення банку про відмову у проведенні реструктуризації зобов`язань за договором про іпотечний кредит скасувати.

В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання незаконним рішення банку про відмову у проведенні реструктуризації зобов`язань за договором про іпотечний кредит відмовити.

Змінити рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 05 липня 2023 року в частині відмови в позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про зобов`язання банку провести реструктуризацію зобов`язань за договором про іпотечний кредит, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В решті рішення в частині відмови в позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про зобов`язання банку провести реструктуризацію зобов`язань за договором про іпотечний кредит залишити без змін.

Змінити розподіл судових витрат.

Судові витрати, понесені Акціонерним товариством «Сенс Банк» за подання до суду апеляційної скарги в сумі 1610 (одна тисяча шістсот десять) гривень 40 копійок, компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 8 вересня 2023 року.

Головуючий                                                        Олександр ОДИНАК

Судді                                                                Мирослава КУЛЯНДА

                                               Ірина ПЕРЕПЕЛЮК