Справа № 464/5472/23

пр.№ 2/464/1538/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       11.09.2023 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:                                

головуючої – судді - БЕСПАЛЬОК О.А.

при секретарі судових засідань – БРИНОШ А.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 26 липня 2019 року у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №2151.

Позов мотивує тим, що від шлюбу мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачкою не склалось, зникло взаєморозуміння, кожен має свої погляди на шлюб та сім`ю. за його глибоким переконанням подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, шлюбні відносини остаточно припинені 10 листопада 2022 року, з цього часу кожен проживає окремим життям та своїм інтересам. Сім`я припинила своє існування, шлюб існує формально, тому такий доцільно розірвати. Просить позов задоволити.

Сторони у судове засідання не з`явились, хоча повідомлялись про таке належно та вчасно. Представник позивча ОСОБА_6 подав заяву про розгляд справи у його відсутності та у відсутності позивача. Відповідач подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов визнає.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

25 серпня 2023 року ухвалою суду дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового розгляду на 11 вересня 2023 року.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 26 липня 2019 року сторони зареєстрували шлюб 26 липня 2019 року у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №2151.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_5 , про що свідчить копія свідоцтва про народження Чеської Республіки № НОМЕР_2 з порядковим номером 289, видане у Страконіце 07 липня 2022 року.

Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є небажання сторін будувати у подальшому сімейні стосунки через різні погляди на життя та відношення до інституту сім`ї, внаслідок яких втрачено почуття любові, поваги у подружжя, припинено подружні стосунки, не ведеться спільне господарство, шлюб існує формально.

Регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.

Положення ст.24 СК України визначають, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав. Зокрема, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року наголошено на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя.

Частина перша ст.8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Поняття «Приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року, заява N 44647/98).

Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Матеріалами справи встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинені і відновлювати їх вони не мають наміру.

Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.

Суд вважає встановленим, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім`ї та поновлення шлюбних відносин неможливо, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті права подружжя та права їх дитини.

Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач позов визнала, тому шлюб між сторонами необхідно розірвати, оскільки такий носить виключно формальний характер.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп.

З огляду на викладене та враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 536 грн. 80 коп.

Відповідно до ст.141 ЦПК України на відповідача необхідно покласти іншу частину сплачених позивачем при подачі позову до суду документально підтверджених судових витрат, а саме 536 грн. 80 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_7 задоволити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 26 липня 2019 року у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис 2151.

Повернути ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителю АДРЕСА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 536 грн. 80 коп.

Стягнути з  ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 , на користь  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , сплачені позивачем при подачі позову до суду судові витрати в розмірі 536 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ О.А.БЕСПАЛЬОК