№2-а-153/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Волкової С.Я.
при секретарі Соловей Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення,
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом і просить визнати відмову в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення, передбачену ст..48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з боку Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації неправомірною, стягнути недоплачені суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2003-2007 рр. в розмірі 7371,60 грн., посилаючись на те, що є пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід П групи, при цьому йому безпідставно відмовляють у перерахунку одноразової допомоги на оздоровлення згідно нормам Закону, що змусило його звернутися до суду за захистом своїх прав.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні представник Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації Максименко С.Л. просив в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на безпідставність його вимог.
В судове засідання відповідач Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 27.09.2000 р. перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом П групи.
Управлінням праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації нарахування щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за 2005 р. проведено у розмірі, визначеному постановою КМ України №836 від 26.07.1996 р. “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; за 2006,2007 рр. - постановою КМ України №562 від 12.07.2005 р. “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи”.
Стаття 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” надає право особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яка інвалідам П групи виплачується в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст.62 Закону “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” порядок застосування цього Закону визначаться Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання.
Згідно ст.67 Закону “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Постановою КМ України №562 від 12.07.2005 р. “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлені розмірі щорічної допомоги на оздоровлення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме: інвалідам П групи в розмірі 120,00 грн.
До прийняття зазначеної постанови виплати щорічної допомоги на оздоровлення проводилися відповідно до постанови КМ України №836 від 26.07.1996 р. “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою передбачалася виплата щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, зокрема, інвалідам 1 та П груп - 26,70 грн.
На підставі наведено Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивачу здійснювалися виплати щорічної допомоги на оздоровлення.
Суд находить позовні вимоги про нарахування щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах мінімальної заробітної плати безпідставними, оскільки Законами України щодо зміни розміру мінімальної заробітної плати, які були введені в дію після прийняття Верховною Радою України постанови №49 від 20.02.1996 р. “Про порядок введення в дію статей 10,33,34 Закону України “Про оплату праці” та встановлення мінімального розміру пенсій за віком”, п.3 якої передбачено, що до внесення відповідних змін до чинного законодавства виплати, крім пенсій, тарифні ставки та оклади розраховані на основі мінімальної заробітної плати, здійснюються (застосовуються) в розмірах, які діють станом на 1.02.1996 р., зміни до чинного законодавства щодо визначення цією постановою розрахункової величини для обрахування розміру соціальних виплат (крім пенсій) не вносились.
Відповідно до ст.63 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок державного бюджету, а згідно ст.95 Конституції України виключно Законом України “Про державний бюджет України” визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Суд приходить висновку, що відповідачі при нарахуванні та здійсненні соціальних виплат позивачу, керувалися чинним законодавством України та підзаконними актами, тому вважає, що нарахування та здійснення соціальних виплат до пенсії позивачу призначені та в подальшому перераховані згідно діючого законодавства, відсутні порушення його прав, тому вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.21,22,24,46,55 Конституції України, ст.ст.1,13,48,70,71 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законами України “Про державний бюджет України” на 2005,2006,2007 рр., ст.ст.9,69-71,94,97,100,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення – відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ