Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 2-1776/11

Провадження № 2-др/711/97/23

У Х В А Л А

28 серпня 2023 року                                                                                 м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді                  Позарецької С.М.,

при секретарі                                Щокань В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» про стягнення судових витрат на правничу допомогу по справі про заміну сторони у справі та виконавчих листах (щодо боржника ОСОБА_1 ), -

в с т а н о в и в :

Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси із заявою, в якій просив замінити сторону (позивача, стягувача) у справі №2-1776/11 під час примусового виконання рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 18.08.2011 по справі №2-1776/11, котре набрало законної сили, та виконавчому листі по справі №2-1776/11, виданому 09.02.2012 на виконання заочного рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 14.11.2007 по справі №2-1776/11, котре набрало законної сили - Кредитну спілку «ФЕДЕРАЦІЯ» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»; замінити стягувача у виконавчому провадженні №63309822 щодо примусового виконання виконавчого листа №201776/11 Кредитну спілку «ФЕДЕРАЦІЯ» на правонаступника ТОВ «НІКО-ТАЙС».

Ухвалою суду від 26.07.2023 по справі № 2-1776/11 вказану вище заяву задоволено частково. Замінено сторону (позивача) у справі №2-1776/11 за позовом Кредитної спілки «Федерація» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - а саме, - Кредитну спілка «Федерація» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС». Крім того, замінено стягувача Кредитну спілку «Федерація» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.08.2011 у справі №2-1776/11, за виконавчим листом №2-1776/11 про стягнення з ОСОБА_1  заборгованості у розмірі 34812629 грн. 21 коп. - на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС».В іншій частині відмовлено. Дана ухвала набрала законної сили.

01.08.2023 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» про вирішення судом питання про покладання на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн., у зв`язку з розглядом судом заяви ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» про заміну сторони (стягувача) у справі та у виконавчому провадженні (листі). В обґрунтування вимог у заяві вказується, що у зв`язку із розглядом заяви про заміну сторони (стягувача) у справі та у виконавчому провадженні (листі) ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» понесло витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн., що підтверджується договором №03-04-2023/49 від 03.04.2023. Відповідно до договору №03-04-2023/49 від 03.04.2023, із врахуванням акту від 28.07.2023 здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг, адвокат Грищенко О.М. надавав ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» правову допомогу: аналіз правовідносин між ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС», ОСОБА_1 , КС «ФЕДЕРАЦІЯ», котрі виникли під час примусового виконання виконавчого листа по справі №2-1776/11; надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів та/або дій, направлених на примусове виконання виконавчого листа по справі №2-1776/11 та стягнення з боржника безспірного розміру грошових коштів; підготовка, написання та подання до суду відповідної заяви про заміну сторони (стягувача) у справі №2-1776/11 та виконавчому листі; представництво інтересів ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» у суді під час розгляду судової справи за поданою заявою; здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків виконавця за даним договором. Додатково в заяві про відшкодування судових витрат вказується, що підстави подання відповідної заяви про заміну сторони (стягувача) у справі №2-1776/11 та у виконавчому листі, були зумовлені фактичним невиконанням зі сторони боржника судового рішення та виконавчого листа, а також неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов`язання на підставі договору кредиту №АЦ-00705 від 30.08.2008.

Вказана заява прийнята та призначена до судового розгляду.

У судове засідання представник заявника не з`явився, хоча повідомлявся судом про місце, день та час розгляду справи у встановленому законом порядку. У п. 4 прохальної частини заяви № 29-2/07 від 29.07.2023 просить проводити розгляд справи без участі представника заявника – ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС».

У судове засідання боржник ОСОБА_1 не з`явився, хоча судом повідомлявся про день, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомлено.

Частиною четвертою статті 270 ЦПК України визначено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи думку учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 270 ЦПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Як передбачено ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи із змісту положень ч. ч. 2, 3, 9 ст. 141 ЦПК України, розподіл судових витрат за своєю природою є право відновлювальною формою цивільної процесуальної відповідальності майнового характеру, що ґрунтується на сукупності методів правового регулювання відповідальності учасників справи, які допустили процесуальне правопорушення, що спричинило судові витрати, шляхом покладання на них обов`язку вчинити дії з відновлення майнового положення інших учасників цивільного процесу в порядку, передбаченому процесуальним законодавством. Основним принципом, за яким здійснюється розподіл судових витрат, є принцип пропорційності, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими та мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються. У пропорційності розподілу судових витрат відображаються загальні засади справедливості та розумності.

Отже, одним з визначальних елементів, який є підставою для покладання на учасника справи обов`язку з відшкодування судових витрат іншому учаснику справи, є наявність причинного зв`язку між процесуальною дією, яку змушений вчинити один учасник справи, зазнаючи при цьому певних майнових втрат, та обставиною, що виникла з вини іншого учасника справи та зумовила необхідність вчинення певної процесуальної дії.

По обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що потреба у зверненні ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» до суду з заявою про заміну сторони у справі та стягувача у виконавчому провадженні (листі) зумовлена процесуальним правонаступництвом після набрання судовим рішенням законної сили ще у 2012 році, а отже, відповідно до ч. 2 ст. 55 ЦПК України, усі дії, вчинені у цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. За таких обставин, до нового правонаступника переходить і ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій учасника справи, якого він замінив.

Визначаючи наявність правових підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» за розгляд судом питання про заміну сторони (стягувача) у справі та у виконавчому провадженні (листі) суд бере до уваги, що необхідність вирішення судом процесуального питання про заміну стягувача у даному випадку обумовлена заміною кредитора у матеріальних правовідносинах, що відбулась внаслідок добровільного придбання ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» у КС «Федерація» права вимоги дебіторської заборгованості за договором кредиту № АЦ-00705 від 30.08.2008. Відступлення права вимоги відбулось без згоди боржника ОСОБА_1 , та за вільним волевиявленням нового кредитора ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС», якому достеменно було відомо про те, що набуття ним права вимоги до боржника зумовить необхідність вчинення процесуальних дій по заміні стягувача у виконавчому провадженні (листі). Придбаваючи відповідне право вимоги до боржника новий кредитор мав розуміти, що змушений буде вживати додаткових процесуальних заходів із оформлення правонаступництва у процесуальних правовідносинах. У свою чергу, боржник не має засобів впливу на таку ситуацію, а отже покладання на нього обов`язку з відшкодування витрат на правничу допомогу новому кредитору, що зумовлені вжиттям процесуальних заходів із оформлення переходу права вимоги у рамках процесуальних правовідносин, фактично тягне за собою збільшення розміру грошового зобов`язання боржника у спірних правовідносинах, що суперечить засадам справедливості і розумності.

Крім того, суд звертає увагу, що заява заявника була судом задоволена частково, а саме у частині заміни сторони у справі №2-1776/11 та стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.08.2011 у справі №2-1776/11, за виконавчим листом №2-1776/11, у решті частині відмовлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у даному випадку покладання на боржника відповідальності у вигляді відшкодування правонаступнику кредитора (новому кредитору) витрат на правничу допомогу у зв`язку із розглядом судом заяви про заміну сторони (стягувача) у справі №2-1776/11, у виконавчому листі № 2-1776/11 від 09.02.2012 та у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.08.2011 у справі №2-1776/11, за виконавчим листом №2-1776/11, є непропорційним процесуальним заходом, який суперечить засадам справедливості і розумності з урахуванням того, що понесення таких витрат зумовлено обставинами, які настали не з вини боржника, а отже на підставі ст. 11, ч. 3, 9 ст. 141 ЦПК України суд приходить до висновку про відсутність підстав для відшкодування таких витрат ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» за рахунок ОСОБА_1 .

Крім того, суд звертає увагу, що положення ЦПК України не містять спеціальної норми, яка б передбачала покладення судових витрат на сторону (позивача чи відповідача) у разі заміни сторони стягувача/боржника у виконавчому провадженні (листі) на стадії виконання рішення суду. Необхідність прийняття додаткового рішення за змістом ст. 270 ЦПК України вимагає законодавчо встановленої необхідності вирішення питання про судові витрати у рішенні (основному), яке (вирішення) не відбулося. Між тим, такої необхідності не існувало і на момент постановлення ухвали суду від 26.07.2023 (по суті заяви про заміну сторони стягувача) та не могло існувати у силу наведених норм процесуального законодавства, що унеможливлює і ухвалення такого додаткового рішення.

Зважаючи на основні засади цивільного судочинства, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, відсутність правової норми, яка б передбачала порядок розподілу судових витрат (витрат на правничу допомогу) у разі звернення особи із заявою про заміну сторони стягувача у справі і виконавчому провадженні (листі), та прийняття за результатами розгляду відповідного судового рішення, покладення таких витрат на іншу сторону - відповідача призведе до порушення основних засад цивільного судочинства.

Отже, заява ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» про покладення на ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу залишається судом без задоволення.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст.2, 11, 12, 55, 82, 141, 258-261, 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення складено 04.09.2023.

Головуючий: С. М. Позарецька