Справа №2033/2-373/11
Провадження №2/2033/92/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
16.02.2012 року
Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Трофімова В.С.
секретаря судових засідань –ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики
Встановив:
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 6200 доларів США, що є еквівалентом 49104 гривень та відсотки 106064, 64 гривні
В обґрунтування позову позивач зазначав, що 17 серпня 2006 року між нею та відповідачем ОСОБА_3 за згодою та в присутності її чоловіка, ОСОБА_4, було укладено договір позики, відповідно до якого позивач передала відповідачу ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі, що становили еквівалент 5000 доларів США, які відповідач зобов’язалась повернути до 1 січня 2007р. у розмірі, що еквівалентний 6200 доларів США. Гроші у визначений час ОСОБА_3 повернути не спромоглася, і на її прохання строк повернення боргу було подовжено до 20 лютого 2007р., про що відповідач написала розписку. Але у встановлений термін відповідач грошові кошти позивачу не повернула. Сума боргу до теперішнього часу позивачу не повернута, не дивлячись на неодноразові звернення позивача до відповідача з вимогами про повернення грошових коштів. Тому позивач просила стягнути з відповідача суму позики –еквівалент 6200 доларів США, що на час подання позову за курсом банку становила 49104 гривень, та відсотки у сумі 106064,64 гривень, а всього 155168,64 гривень. Також позивач пояснила, що пропустила строк звернення до суду за захистом свого права з поважних причин, бо постійно жила у Німеччині, а далі у Австрії, з літа 2009р. в Україну приїхати й подати позов не мала можливості через низку сімейних обставин, що підтвердила позначками у паспорті.
У ході судового розгляду, представник позивача ОСОБА_5 повністю підтримав заявлені позовні вимоги і зазначив, що на час проведення засідання курс валют змінився, з урахуванням чого еквівалент 6200 доларів США за курсом банку становить 49885,2 гривень, відповідно 13392 доларів відсотків складають за курсом банку 107752 гривень. Додатково представник просив стягнути з позивача сплачені позивачем суми: 534,56 грн. судового мита за позов, 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення, 20 грн. комісії банку, 84 грн. за розміщення в газеті об’яви про судове засідання, 1 грн. –вартість наданого судові екземпляра газети, 10 грн. –комісії банку. Таким чином, загальна сума вимоги на час судового засідання становить 158406,80 гривень. Представник, посилаючись на ст. 73 ЦПК України, просив поновити строк на пред’явлення позову, оскільки позивач пропустила його з поважних причин.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, були повідомлені належним чином, про час і місце судового розгляду справи. Відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи , які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відповідачі не з'явилися в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомили, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином .
Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України зі змінами, внесеними Законом України “Про судоустрій та статус суддів ” від 07 липня 2010 року № 2453-VI, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення, при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Враховуючи, що розгляд справи відбувся у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, врахувавши відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача, вважає підстави пропуску строку звернення до суду поважними й поновлює його, а позов таким, що підлягає задоволенню частковочастково.
Як встановлено у судовому засіданні 17 серпня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 1046, 1047 ЦК України було укладено договір позики, згідно якого позивач передала відповідачу грошові кошти в розмірі 5000 доларів США, які відповідач ОСОБА_3 прийняла та зобов'язалася повернути 6200 доларів США в строк до 20 лютого 2007 року, про що власноруч написала відповідні розписки.
Згідно до ч.1 ст.1049 ЦПК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
До теперішнього часу відповідач ніяких коштів позивачу не повернув, на неодноразові прохання позивача про добровільну сплату боргу не відреагував, тобто не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми боргу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Тому відповідач зобов'язаний виконувати договір у відповідності до його умов та чинного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Таким чином, суд проходить до висновку, що відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства не виконав прийняті на себе зобов'язання та до теперішнього часу не повернув позивачу суму, яку отримав в нього внаслідок укладання договору позики. У зв'язку із чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму позики згідно договору, що складає 49885,2 гривень, що еквівалентно 6200 доларам США, відсотки за період прострочення повернення позики, тобто за 60 місяців, що виходячи із ставок НБУ складає 43,11%, тобто 2672,82 доларів США, що становить 21505,51 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати: 534,56 грн. судового мита за позов, 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення, 20 грн. комісії банку, 84 грн. за розміщення в газеті об’яви про судове засідання, 1 грн. –вартість наданого судові екземпляра газети, 10 грн. –комісії банку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 530, 536, 625, 1046-1049 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в розмірі 49885,20 грн. (сорок дев’ять тисяч вісімсот вісімдесят п’ять гривень) 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 21505,51 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати: 534,56 грн. судового мита за позов, 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення, 20 грн. комісії банку, 84 грн. за розміщення в газеті об’яви про судове засідання, 1 грн. –вартість наданого судові екземпляра газети, 10 грн. – комісії банку, а всього 769,56 грн.
Заочне рішення суду може бути переглянути судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення .
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті
Суддя