Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 вересня 2023 року                                                             Справа№200/3996/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Духневича О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача-1: НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) (адреса: АДРЕСА_2 ; код НОМЕР_4 ), відповідача-2: НОМЕР_5 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ: 14321765) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

                                                               ВСТАНОВИВ:

24 липня 2023 року (25 липня 2023 року зареєстровано судом) через систему «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10.10.2022 по 15.12.2022 р., з 18.12.2022 по 08.01.2023 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10.10.2022 по 15.12.2022 р., з 18.12.2022 по 08.01.2023 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що проходить військову службу у складі НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ). Відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № 165 гриф., сержанта ОСОБА_1 було направлено в оперативне підпорядкування 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого. Під час проходження військової служби, перебуваючи у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_6 ), позивач виконував бойові завдання на кордоні з ОСОБА_2 на підставі бойових наказів (розпорядження), які видавались начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - військова частина НОМЕР_6 ). Таким чином, позивач набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн. відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, так як фактично виконував бойові завдання на підставі бойових розпоряджень (наказів) перебуваючи у службовому відрядженні. В інтересах позивача до відповідача було направлено заяву з вимогою про виплату щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченою Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 р., військовослужбовцю ОСОБА_1 за його безпосередню участь у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з 10.10.2022 по 15.12.2022 р., з 18.12.2022 по 08.01.2023 року. Відповідачем надано відповідь від 24.04.2023 року за № 14-3247-23-вих, в якій зазначено, що збільшена додаткова винагорода позивачу не нараховувалась у зв`язку з відсутністю підстав здійснення такої виплати. Так, відповідач ігноруючи вимоги Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» починаючи з 10.10.2022 по 15.12.2022 р., з 18.12.2022 по 08.01.2023 року здійснював виплату позивачу в розмірі 30 000 гривень. Таким чином, відповідач не нарахував та не виплачував позивачу підвищену додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 10.10.2022 по 15.12.2022 р., з 18.12.2022 по 08.01.2023 року відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року. Позиція відповідача щодо невиплати позивачу обумовлена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 року № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168» та від 09.12.2022 року №628-АГ, в якому визначаються заходи, які відносяться до безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та визначає перелік необхідних документів. А також тим, що підставою для невиплати позивачу збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди було ненадання начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_6 ), де позивач перебував у службовому відрядженні, інформації про дні безпосередньої участі у бойових діях. Однак, позивач не погоджується з такою позицією відповідача.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2023 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.07.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України. Залучено до участі у справі відповідачем-2: 105 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ: 14321765). Зобов`язано Військову частину НОМЕР_3 подати до суду: засвідчену належним чином особову справу позивача; довідку про розмір грошового забезпечення позивача нарахованого та фактично виплаченого за весь період несення служби з визначенням усіх її складових; розпорядчі документи, якими встановлено нарахування та виплата грошового забезпечення; копії наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 року № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» та від 09.12.2022 № 628/8/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168»; всі інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Копія ухвали від 28.07.2023 року отримана представником позивача в системі «Електронний суд» - 28.07.2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Адміністративний позов та копія ухвали від 28.07.2023 року направлена на електронну пошту відповідача-1, про що свідчить звіт про доставку електронного листа.

Адміністративний позов та копія ухвали від 28.07.2023 року направлена на електронну пошту відповідача-2, про що свідчить звіт про доставку електронного листа.

03.08.2023 року відповідачем-2: 105 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ) до суду подано відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо задоволення позовних вимог. Повідомили, що позивача у відповідності до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 №165 гриф (володільцем даного бойового наказу є Адміністрація Державної прикордонної служби України) у складі прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) було направлено в оперативне підпорядкування НОМЕР_5 прикордонного загону імені князя Володимира Великого. Відповідно до бойових розпоряджень начальника НОМЕР_5 прикордонного загону імені князя Володимира Великого від 19.09.2022 №276/гриф (скасоване), від 25.09.2022 №1348/гриф (скасоване) та від 25.10.2022 №1697/гриф позивач у складі 1 відділу прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) приступив до виконання завдань в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дані розпорядження надати немає можливості, оскільки вони скасовані та мають обмежений гриф допуску. Копії з журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журналу надходження розпоряджень по підрозділу (документів, які підтверджують виконання бойових завдань Позивачем), надати не має можливості, так як їх облік та ведення безпосередньо здійснюються у прикордонній комендатурі швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ). Інформацію щодо кількості бойових чергувань позивача у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_6 ) надати не має можливості, так як облік несення служби здійснювався в 1 прикордонній комендатурі швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону та не є власністю ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_6 ). Разом з тим Список, передбачений додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», за грудень 2022 року у тому числі з відомостями про Позивача на адресу НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) направлено вихідним листом №22/64-23-Вих від 03.12.2022.  Довідка про безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області з 10.10.2022 по 08.01.2023 сержантом ОСОБА_1 від 08.01.2023 №3864 105 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого видана керівництву прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) в одному примірнику. Дана довідка додана представником позивача до матеріалів позовної заяви. Позивач у період з 10.10.2022 по 08.01.2023 перебував в оперативному підпорядкуванні (перебував у відрядженні) 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого, у складі ІНФОРМАЦІЯ_1 не перебував, приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у складі прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ). Надати документи, які підтверджують його відрядження до військової частини НОМЕР_6 не має можливості, так як, відповідно до вищезазначеної Інструкції, вони знаходяться за місцем його служби – у військовій частині НОМЕР_3 , яка є їх володільцем. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України. Згідно пункту 3 цієї Інструкції грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату. З даної Інструкції стає відомим, що військовослужбовці прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ), в тому числі позивач проходить службу та перебуває на фінансовому забезпеченні в НОМЕР_2 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_3 ).

Таким чином, 105 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого виконано всі заходи щодо повідомлення НОМЕР_2 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_6 ) щодо виплати додаткової винагороди Позивачу за вказаний період згідно визначених вище нормативно – правових документів. З урахуванням викладеного просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

14.08.2023 року відповідачем-1: НОМЕР_2 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) до суду подано відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. У жовтні 2022 року позивача направлено у службове відрядження до 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого. В «Інструкції про службові відрядження військовослужбовців Державної прикордонної служби України в межах України та за кордон» затверджену наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2012 року № 582, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 16.08.2012 року за № 1383/21695, визначено поняття, що саме являється службовим відрядженням військовослужбовця, а також визначено повноваження посадових осіб у межах якої місцевості (територій ділянки) України відповідний начальник (командир) має право відрядити військовослужбовця. Так, згідно розділу І «Загальні положення» пункту 1.1. інструкції, службовим відрядженням вважається поїздка військовослужбовця за розпорядженням начальника на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового завдання поза місцем його постійної служби. Згідно розділу ІІ «Порядок направлення та умови відшкодування військовослужбовцям витрат на службові відрядження в межах України» пункту 2.1. Інструкції, направлення військовослужбовців у службові відрядження може здійснюватися в разі дійсної потреби: Головою Державної прикордонної служби України або першим заступником Голови Державної прикордонної служби України - у разі направлення військовослужбовців Державної прикордонної служби України у відрядження в межах України. А начальниками органів Держприкордонслужби - у разі направлення військовослужбовців підпорядкованих підрозділів у відрядження у межах ділянки відповідальності (примітка: начальник органі - начальник прикордонного загону, межі ділянки відповідальності - частина території України на якій здійснює свою діяльність відповідний прикордонний загін). Таким чином, службовим відрядженням вважається поїздка військовослужбовця ( НОМЕР_2 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_3 ) який дислокується у Донецькій області) за розпорядженням начальника (Голови Державної прикордонної служби України) на певний строк до іншого населеного пункту (до НОМЕР_5 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_6 ) який дислокується у Чернігівській області) для виконання службового завдання (прийняття участі у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) поза місцем його постійної служби (постійне місце дислокації - служби Донецька область).

Отже, позивач у спірний період перебував у службовому відрядженні і виконував обов`язки на ділянці НОМЕР_5 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_6 ) імені князя Володимира Великого.

Представник відповідача-1 звертає увагу суду, що вищезазначене підтверджується довідкою №3864 від 08.01.2023 року (дана довідка долучена представником позивача до адміністративного позову, однак на адресу військової частини НОМЕР_3 не надходила).

Відповідач-1 стверджує, що дана довідка не відповідає встановленій формі, а саме з обов`язкових умов її заповнення видалено графи у яких зазначається: такі підтверджуючі документи як журнал бойових дій у якому повинно бути зафіксовано факт участі позивача у бойових діях чи заходах та рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу у якому повинно бути зафіксовано дні безпосередньої участі позивача у бойових діях чи заходах.  

Також, представник відповідача-1 звернув увагу суду, що у порушення встановленого механізму розпорядником коштів нарахування і виплати додаткової грошової винагороди до 100 000 грн., 105 прикордонним загоном дана довідка не надавалася НОМЕР_2 прикордонному загону для її розгляду відповідно НОМЕР_2 прикордонний загін не розглядав довідку і не приймав правових рішень щодо виплати чи не виплати коштів.

Згідно змісту відповіді адвокату - абзац 6 листа Адміністрації державної прикордонної служби України від 09.02.2023 року № 21/5748-23 вих. для виплати підвищеної грошової винагороди військовослужбовцям відрядженим з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, днів їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу № 392-АГ, подаються довідки начальниками органів Держприкордонслужби ( НОМЕР_5 прикордонним загоном в/ч НОМЕР_6 ) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу ( НОМЕР_2 прикордонний загін в/ч НОМЕР_3 ), але довідки, передбачені додатком 2 до наказу 392-АГ, на адресу в/ч НОМЕР_3 за період із жовтня по листопад 2022 року не направлялися, підстав для нарахування збільшеної грошової винагороди (до 100 000 грн.) в НОМЕР_2 прикордонному загоні відсутні. Адміністрація державної прикордонної служби України - розпорядник коштів, підтверджує як факт не надання НОМЕР_5 прикордонним загоном до НОМЕР_2 прикордонного загону документів (довідок), які є підставою для виплати збільшеної грошової винагороди (до 100 000 грн.), так і факт відсутності правових підстав у НОМЕР_2 прикордонного загону для здійснення таких виплат. Крім того, форма довідки наказу 392-АГ передбачає її оформлення на всіх відряджених військовослужбовців підрозділу, така довідка згідно додатку 2 до 5 числа у поточному місяці за попередній направляється начальнику прикордонного загону в якому ці військовослужбовці проходять службу для нарахування і виплати коштів (а не надається відрядженим військовослужбовцям наручно). Довідка надана у відповідності до форми встановленої у додатку 1 (а не додатку 2) до наказу 392-АГ, згідно пункту 5 така довідка за своєю формою надається індивідуально військовослужбовцю який відряджений до органів військового управління, але позивач не був відряджений до органу військового управління. Крім цього, довідка надана з порушенням вимог її оформлення і не відповідає вимогам наказу 392-АГ. Крім того, дана довідка суперечить офіційній відповіді начальника НОМЕР_5 прикордонного загону (лист від 29.11.2022 року № 22/4820-22 вих.), в якій зазначено, що НОМЕР_5 прикордонний загін не вбачає підстав надання довідок для виплати підвищеної додаткової винагороди до 100 000 грн. підрозділам (військовослужбовцям) НОМЕР_2 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_3 ), за час їх перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_5 прикордонного загону.

До того ж, НОМЕР_2 прикордонний загін (згідно норм наказу № 392-АГ) не уповноважений на здійснення оформлення довідки замість командира який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці (лише переглядає довідку на її відповідність наказу №392-АГ надану командиром який веде (вів) бойові дії). У разі надання 105 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого належно оформлених підтверджуючих документів (довідки) у відповідності до вимог наказу №392-АГ щодо безпосередньої участі у бойових діях або заходах, НОМЕР_2 прикордонний загін зобов`язаний нарахувати та виплатити додаткову винагороду до 100 000 гривень за відповідні періоди (дні) такої участі позивача. Однак, НОМЕР_5 прикордонний загін не надав НОМЕР_2 прикордонному загону довідку, так як не вбачає підстав надання довідок для виплати підвищеної додаткової винагороди до 100 000 грн.

Згідно п.11 наказу №392-АГ інформація про військовослужбовців відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подається начальниками органів (командиром прикордонного загону до якого відряджено позивача) до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи (командиру НОМЕР_2 прикордонного загону), в яких ці військовослужбовці проходять службу (перебувають на грошовому забезпеченні), за формою, наведеною у додатку 2 (у виді довідки визначеної форми) до цього наказу.

До того ж, у зв`язку з не отриманням довідки до 5 числа (щомісячно) військовою частиною НОМЕР_3 з метою реалізації вимог Постанови № 168 та наказу № 392-АГ на адресу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону імені князя Володимира Великого направлявся лист відповідачем від 25.11.2022 року №22/2811-22 вих. з клопотанням про надання інформації щодо відряджених військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах, за встановленою формою (у виді довідок) визначених наказом №392-АГ, для нарахування і виплат підвищеної додаткової винагороди.

На адресу військової частини НОМЕР_3 від начальника НОМЕР_5 прикордонного загону надійшов лист «Про надання інформації», в якому зазначено, що НОМЕР_5 прикордонний загін не вбачає підстав надання довідок для виплати підвищеної (до 100 000 грн.) додаткової винагороди підрозділам (військовослужбовцям) військової частини НОМЕР_3 , за час їх перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_5 прикордонного загону.

Відносно позивача, командир до якого був відряджений позивач, не надавав підтверджуючих документів безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах за формою встановленою наказом № 392-АГ. Крім того, на звернення відповідача щодо необхідності отримання підтверджуючих документів безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах під час його відрядження до НОМЕР_5 прикордонного загону, НОМЕР_5 прикордонний загін імені князя Володимира Великого повідомив, що підтверджуючі документи не будуть надані у зв`язку з тим, що відрядженні до НОМЕР_5 прикордонного загону військовослужбовці в/ч НОМЕР_3 не приймали участі у бойових діях і заходах (лист 105 прикордонного від 29 листопада 2022 року «Про надання інформації»).

Адвокат ОСОБА_3 звертався із адвокатським запитом до Адміністрації Державної прикордонної служби щодо реалізації прав військовослужбовців НОМЕР_2 прикордонного загону на отримання збільшеної додаткової винагороди за жовтень та листопад 2022 року. Згідно змісту відповіді адвокату - абзац 6 листа Адміністрації державної прикордонної служби України від 09.02.2023 року №21/5748-23 вих. для виплати підвищеної грошової винагороди військовослужбовцям відрядженим з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу 392-АГ, подаються довідки начальниками органів Держприкордонслужби ( НОМЕР_5 прикордонним загоном/в/ч НОМЕР_6 ) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу ( НОМЕР_2 прикордонний загін/в/ч НОМЕР_3 ), але довідки, передбачені додатком 2 до наказу 392-АГ, на адресу в/ч НОМЕР_3 не направлялися, підстави для нарахування збільшеної грошової винагороди (до 100 000 грн.) в НОМЕР_2 прикордонному загону відсутні. Тобто, Адміністрація державної прикордонної служби України - розпорядник коштів, підтверджує як факт не надання НОМЕР_5 прикордонним загоном до НОМЕР_2 прикордонного загону документів (довідок) які є єдиною підставою для здійснення виплати збільшеної грошової винагороди (до 100000 грн), так і факт відсутності правових підстав у НОМЕР_2 прикордонного загону для здійснення таких виплат. По даному факту Адміністрацією державної прикордонної служби України ініційовано перевірку.

Відтак, відповідач (військова частина НОМЕР_3 ) діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений вищезазначеними актами з порядку нарахування і виплати підвищеної грошової винагороди до 100 000 грн.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_7 , та є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_8 , видане 10.07.2015 року).

21.04.2023 року представником позивача до Військової частини НОМЕР_3 було направлено заяву про нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн., передбачену Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року з урахуванням раніше виплачених сум за періоди з 10.10.2022 по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 по 30.11.2022 року; з 01.12.2022 по 15.12.2022 року; з 18.12.2022 по 31.12.2022 року; з 01.01.2023 по 08.01.2023 року.

Відповідно до довідки щодо відрядження військовослужбовця від 22 квітня 2023 року № 12/974, що видана військовою частиною НОМЕР_3 , молодший сержант ОСОБА_1 09.07.2022 вибув у службове відрядження на ділянку НОМЕР_9 прикордонного загону Західного регіонального управління відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 09.07.2022 №152-ВВ.

Відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № (гриф)/25-2075-Е військовослужбовця передислоковано з НОМЕР_9 прикордонного загону на ділянку НОМЕР_5 прикордонного загону, військовослужбовець з 09.10.2022 по 08.01.2023 перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_5 прикордонного загону.

10.01.2023 військовослужбовець прибув з службового відрядження до НОМЕР_2 прикордонного загону і приступив до виконання обов`язків, відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 10.01.2023 №8-ВВ.

24.04.2023 року НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) листом №14-3247, розглянув, заяву від 22.04.2023 року (вхідний 1853) стосовно військовослужбовця ОСОБА_1 та повідомив наступне.

ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду з розрахунку до 30 000 грн. на місяць за весь час виконання обов`язків військової служби.

Повідомили, що з 09.07.2022 року до 10.01.2023 року військовослужбовець перебував у відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до цього, щодо виплати додаткової грошової винагороди до 100 000 гривень військовослужбовцю застосовується пункту 5, 11 наказу 392 - АГ, відповідно до якого інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (командирами військових частин), які ведуть (вели) бойові дії та, до яких для виконання завдань відряджені військовослужбовці (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (Визначені аналогічні вимоги зазначені в наказі Адміністрації Державної прикордонної служби 628 - АГ, який діє з 01 грудня 2022 року.)

У зв`язку з не наданням 105 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого підтверджуючих документів для виплат ОСОБА_1 , на даний час в НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) відсутні підстави для внесення військовослужбовця в наказ про збільшення розміру виплати додаткової грошової винагороди до 100 000 гривень за вказаний період (період перебування військовослужбовця у відряджені на ділянці НОМЕР_5 прикордонного загону імені князя Володимира Великого).

У разі надання 105 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого підтверджуючих документів, визначених Адміністрацією Держприкордонслужби, НОМЕР_2 прикордонним загоном буде здійснено нарахування та виплата збільшеної додаткової винагороди до 100 000 гривень за період безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

29 листопада 2022 року 105 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ) листом за №22-4820-22-вих. у відповідь на лист від 25.11.2022 року № 22/2811-12 вих. «Про надання інформації», повідомив Військову частину НОМЕР_3 про те, що підрозділи Держприкордонслужби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення і тому підпункт 7 пункту 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» не застосовується.

Відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.04.2022 №21-1215-2022 «Щодо однакового трактування положень» збільшення додаткової винагороди до 100 тисяч грн. (із розрахунку на місяць) здійснюється військовослужбовцям, які у районах ведення бойових дій здійснюють охорону і оборону об`єктів Державної прикордонної служби України (у т.ч. військові містечка, пункти постійної дислокації (пункти управління) органів (підрозділів), місця базування (стоянки) корабельно-катерного складу, стоянки літаків (вертольотів), місця тривалого несення служби, пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон України, інші місця й об`єкти, де особовий склад Державної прикордонної служби України виконує, визначені законодавством України завдання), а також виконують бойові (спеціальні) завдання на бойових позиціях, блокпостах (контрольно-пропускних пунктах, спостережних пунктах, тощо), збільшення додаткової винагороди визначається лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контракту з ворогом), збройного нападу на об`єкти, які охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у т.ч. перебування безпосередньо цих об`єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетними обстрілами.

У зв`язку з вищевикладеним, довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_6 , не опрацьовувались.

Разом з тим, на адресу НОМЕР_2 прикордонного загону були направлені копії рапортів щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону за вересень та жовтень 2022 року для прийняття правового рішення.

Листом від 09.02.2023 року № 21/5748-23вих. Адміністрація Державної прикордонної служби України на запит адвоката від 02.02.2023 року щодо реалізації військовослужбовцями НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 ) права на отримання збільшеної додаткової винагороди за жовтень та листопад 2022 року, повідомила, що Адміністрацією Державної прикордонної служби України ініційовано перевірку щодо нарахування додаткової винагороди військовослужбовцям, за результатами якої встановлено, що військовослужбовці у жовтні та листопаді 2022 року перебували на бойових позиціях, проте участь у бойових діях або заходах, що визначені п. 2 наказу від 30.07.2022 року № 392-АГ, у складі Військової частини НОМЕР_6 не брали; довідки, що передбачені додатком 2 до цього наказу, на адресу Військової частини НОМЕР_3 не направлялися; тому підстави для нарахування збільшеної додаткової винагороди в НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 ) відсутні.

Судом також встановлено, що заступником начальника загону - комендантом НОМЕР_10 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України подано рапорти про виплату, зокрема, позивачу доплати до додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, в розмірі до 70  000 грн. пропорційно часу участі в бойових діях або заходах за жовтень 2022 року та за листопад 2022 року (рапорти вх. №1464 від 01.11.2022 року, вх. №1890 від 01.12.2022 року).

Відповідно до довідки щодо відрядження військовослужбовця від 08 серпня 2023 року № 12/1763, що видана військовою частиною НОМЕР_3 , молодший сержант ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) 09.07.2022 вибув у службове відрядження до НОМЕР_9 прикордонного загону (в/ч № НОМЕР_11 ) відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27 червня 2022 року №99 (гриф).

Відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № (гриф)/25-2075-Е військовослужбовця передислоковано з НОМЕР_12 прикордонного загону на ділянку НОМЕР_5 прикордонного загону, військовослужбовець з 09.10.2022 по 10.01.2023 перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_5 прикордонного загону.

09.01.2023 військовослужбовець прибув зі службового відрядження до НОМЕР_2 прикордонного загону і приступив до виконання обов`язків 10.01.2023, відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 10.01.2023 №-8 ВВ.

Згідно архівної відомості про грошове забезпечення у спірний період позивач, зокрема, отримував додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у жовтні – 2 000, 00 грн., листопаді – 30 000, 00 грн. та 2 258, 06 грн., грудні – 60 000, 00 грн., січні – 67 741, 94 грн.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової винагороди до 100 000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» позивач звернувся до суду.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд виходить з такого.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1 та 2 статті 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон № 2232-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, посилаючись на своє ж Рішення від 6 липня 1999 року №8-рп/99, зауважив, що «служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов`язані з постійним ризиком для життя і здоров`я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п`ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов`язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей. Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо».

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ).

За приписами статті 1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Частиною 2 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно частини 3 статті 9 Закону № 2011-XII - грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 2593/2022, від 17.05.2022 року №341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року №757/2022, від 06.02.2023 року №58/2023, від 01.05.2023 року № 254/23, від 26.07.2023 року № 451/2023 продовжений зокрема з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова № 168) (у редакції чинній на дату прийняття), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постановами Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022 року, № 350 від 22.03.2022 року, № 400 від 01.04.2022 року, № 754 від 01.07.2022 року, № 793 від 07.07.2022 року, № 1066 від 27.09.2022 року,  № 1146 від 08.10.2022 року, № 43 від 20.01.2023 року до Постанови № 168 від 28.02.2022 року  були внесені відповідні зміни та доповнення.

Разом із цим, пунктом 1 Постанови № 168 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 року № 1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

З аналізу пункту 1 Постанови № 168 можна дійти висновку, що передбачена ним додаткова винагорода в розмірі до 100 000,00 гривень є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців. Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру.

При цьому, виплата винагороди здійснюється тільки у період дії воєнного стану та залежить від певних умов: безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а її розмір залежить від днів участі у таких діях та заходах.

Таким чином, для нарахування та виплати додаткової винагороди збільшеної до 100 000,00 гривень, яка встановлена пунктом 1 Постанови № 168, позивач мав надати належні, допустимі, достовірні та достатні докази:

- безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії,

- безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 2-1 Постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 533 (далі - Положення).

Згідно з пунктами 1, 2 Положення Адміністрація Державної прикордонної служби України (Адміністрація Держприкордонслужби) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. Адміністрація Держприкордонслужби у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 9 Положення Адміністрація Держприкордонслужби в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів МВС видає директиви, накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

30 липня 2022 року Адміністрацією Держприкордонслужби відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 був виданий наказ №392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ № 392-/0/81-22-АГ), який був уведений в дію з 01 серпня 2022 року.

З 01 грудня 2022 року був уведений в дію та застосовується наказ Адміністрації Держприкордонслужби № 628/0/81-22-АГ від 09 грудня 2022 року «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ №628/0/81-22-АГ).

Згідно з частиною 3 статті 117 Конституції України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, установленому законом.

Наразі питання державної реєстрації регулюється Указом Президента України від 03.10.92 № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», що був прийнятий з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій. Набувають чинності такі акти через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Спеціальний порядок державної реєстрації нормативно-правових актів установлений Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 №731 (далі- Положення), наказом Міністерства юстиції України від 12.04.05 №34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.05 за № 381/10661.

Критерієм чинності таких актів та їх застосування є державна реєстрація нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та занесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, який запроваджений згідно з Указом Президента України від 27.06.96 № 468. Державна реєстрація полягає у тому, що такі нормативно-правові акти проходять правову експертизу на відповідність Конституції України, законам України та іншим актам законодавства.

Положенням установлено, що державній реєстрації в Мін`юсті підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм (правил поведінки), що, зокрема, зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації.

Матеріали справи містять Наказ №392-/0/81-22-АГ, який не містить відомостей про його реєстрацію в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку.

Відповідно до частини 4 статті 6 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які визначають механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, були затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 січня 2023 року №36 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252.

Зазначені Порядок та умови введені в дію з 01 лютого 2023 року, а тому не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Частиною 6 статті 7 КАС України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 6 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

24 лютого 2022 року Указами Президента України №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» введений воєнний стан та оголошена мобілізація.

Відповідно до Указу Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 07.02.2023 №2915-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Отже, як у спірний період, так і нас час розгляду цієї справи на території України діє особливий період.

Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Наказ Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 №188, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року за №488/28618 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 1 розділу І Інструкції ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Таким чином, положення Інструкції застосовуються до спірних правовідносин відповідно до частини 6 статті 7 КАС України.

Порядок виплати збільшеної винагороди за безпосередньо участь у бойових діях регламентований розділом IV Інструкції.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції безпосередня участь у бойових діях визначається у разі: виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ). Збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях здійснюється також за ті дні, коли у районі ведення бойових дій (районі проведення АТО, заходів із забезпечення НБО, районі воєнних конфліктів та проведення інших заходів в умовах особливого періоду) військовослужбовці беруть участь у: здійсненні польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами (зенітно-артилерійськими комплексами) противника ближньої дії (до 10 км); веденні морського бою.

Пунктом 3 розділу IV Інструкції встановлено, що безпосередня участь у бойових діях визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження) начальника органу Держприкордонслужби; запису в журналі службово-бойових дій (книзі прикордонної служби) прикордонного підрозділу; рапорту (донесення) начальника (командира) прикордонного підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з числа доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях. До рапорту долучаються підписані начальником органу Держприкордонслужби (командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, які брали безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища та ініціалів, строку участі кожного військовослужбовця, який брав безпосередню участь у бойових діях. Кожен аркуш списків завіряється підписом начальника органу Держприкордонслужби (начальника штабу, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою органу Держприкордонслужби; бойового донесення.

Згідно з пунктом 4 розділу IV Інструкції документи про безпосередню участь у бойових діях подаються начальником органу Держприкордонслужби за підпорядкованістю до органу військового управління (штабу АТО, ООШ).

У пункті 5 розділу IV Інструкції, зазначено, що орган військового управління (штаб АТО, ООШ) розглядає документи, зазначені в пункті 3 цього розділу, та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі у бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди.

Згідно пункту 6 розділу IV Інструкції на підставі отриманого розпорядчого документа (наказу) органу військового управління (штабу АТО, ООШ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях органом Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовця (на час участі в бойових діях) видається наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року №558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 854/32306, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Отже, на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Виплата цієї винагороди військовослужбовцю, який перебуває у відрядженні, здійснюється за наказом начальника органу Держприкордонслужби за місцем служби такого військовослужбовця.

Водночас, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.

При цьому суд зазначає, що лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на території Чернігівської області під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_6 ) в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.

Не є підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях та відповідних заходах бойові накази (розпорядження), оскільки сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом його виконання військовослужбовцем та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах.

Крім того, виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями.

Суд не приймає, як доказ довідку Військової частини НОМЕР_6 від 08.01.2023 року № 3864, яка видана  сержанту ОСОБА_1 , який проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_3 , згідно якої останній приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області: з 10.10.2022 по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 по 30.11.2022 року; з 01.12.2022 по 15.12.2022; з 18.12.2022 по 31.12.2022 року; з 01.01.2023 по 08.01.2023 року, оскільки вказана довідка не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168.

Зі змісту наведеної довідки вбачається, що вона була видана на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № 165 гриф., за яким позивача було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_6 ).

Наведена довідка не містить в собі жодних відомостей щодо наявності журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо.

Отже, вказана довідка не може бути належним доказом участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів.

Крім цього, як вказано вище, відповідно до листа НОМЕР_5 прикордонного загону імені князя Володимира Великого від 29.11.2022 року № 22/4820-22-вих, який був наданий у відповідь на запит відповідача-1, підрозділи Держприкордонслужби, що знаходяться у Чернігівській та Сумській областях, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення.

Суд звертає увагу, що відповідачем-1 не заперечується можливість нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди відповідно пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», але за умови надання підтверджуючих документів щодо безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Решта доводів та аргументів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Розподіл судового збору не здійснюється у зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору та у зв`язку із відмовою у задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 72-77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                                       ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відповідача-1: НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ), відповідача-2: НОМЕР_5 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.        

Суддя                                                                                   О.С. Духневич