ЄУН 193/1260/23

Провадження 1-кп/193/119/23

В И Р О К

іменем України

06 вересня 2023 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області матеріали кримінального провадження №12023041580000185 від 27.07.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ніколаєвка Михайлівського району Алтайського краю Російської Федерації, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , (фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1) 18.05.2017 Софіївським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки;

2) 04.07.2018 Софіївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 3-х років і 1-го місяця позбавлення волі;

3) 13.05.2019 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст.185, ст. 71 КК України до 3-х років і 2-х місяців позбавлення волі. 26.11.2021 звільнений за відбуттям строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

22.07.2023 о 14:00 год., ОСОБА_3 , діючи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, шляхом вільного доступу, через незачинені ворота проник на територію домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , де переконавшись у відсутності сторонніх осіб, розв`язав мотузку на вхідних дверях приміщення літньої кухні, проник у середину цього приміщення, де діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, таємно викрав два металевих казани ємністю по 10 літрів кожний та алюмінієву каструлю ємністю 4 літри, що належали потерпілій ОСОБА_6 .

Після цього, ОСОБА_3 залишив місце скоєння злочину разом з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4527/23 від 04.08.2023 потерпілій ОСОБА_6 вчиненою крадіжкою було заподіяно матеріальні збитки на загальну суму 2639,58 грн.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

На досудовому розслідуванні між сторонами кримінального провадження начальником Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_3 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , 14.08.2023 було досягнуто та підписано угоду про визнання винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за змістом якої підозрюваний ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у зазначеному протиправному діянні та зобов`язується беззастережно визнавати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

В силу вимог ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Як встановлено у судовому засіданні, потерпілій ОСОБА_6 матеріальна шкода, завдана злочином, обвинуваченим повністю відшкодована шляхом повернення їй викраденого майна. Потерпілій відомо про укладення угоди обвинуваченого з прокурором, з її змістом вона ознайомлена, згодна з угодженим покаранням підозрювану та проти затвердження угоди не заперечує, про що свідчить відповідна письмова заява останньої.

Згідно угоди, сторони погодилися на призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.468-470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ч. 4 ст. 185 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання у виді позбавлення волі.

Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, судом встановлено, що укладення угоди є добровільним волевиявленням сторін, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. При цьому, судом з`ясовано в обвинуваченого та встановлено, що він зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Крім цього, обвинуваченому роз`яснено зміст ч.ч.4, 6, 7 ст. 474 КПК України, який йому зрозумілий та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості є його відмова від здійснення прав, передбачених ч.4 ст.474 КПК України, а саме відмова права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Також ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку, згідно з положеннями ст. 394 та 424 КПК України, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі.

Після таких роз`яснень обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти затвердження угоди.

Прокурор та захисник також просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Злочин вчинений обвинуваченим відноситься до категорії тяжких.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого суд визнаяє повторність скоєння ним злочину.

Як видно із обвинувального акту, у цьому провадженні, досудовим слідством встановлено обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 рецидив злочинів.

Статтею 32 КК України передбачено, що повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Повторність має місце незалежно від того, була чи ні особа засуджена за раніше вчинене нею кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 34 КК України, рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.

З матеріалів кримінального провадження видно, що ОСОБА_3 раніше був неодноразово засуджений, зокрема 18.05.2017 за вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки; 04.07.2018 за вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 3-х років і 1-го місяця позбавлення волі та 13.05.2019 за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст.185, ст. 71 КК України до 3-х років і 2-х місяців позбавлення волі.

Даних про судимості ОСОБА_3 за вчинення інших умисних злочинів, передбачених іншою ніж статтею 185 Особливої частини КК України, матеріали справи не містять.

Відтак, з огляду на те, що усі кримінальні правопорушення, за якими ОСОБА_3 має судимість, передбачені однією й тією самою статтею Особливої частини КК України - 185 КК України, то згідно до примітки до вказаної статті, усі ці кримінальні правопорушення складають саме повторність, а не рецедив, у зв`язку з чим таку обставину, як обтяжуючу покарання обвинуваченому, суд не враховує.

Таким чином, із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, який має задовільний стан здоров`я, але ніде не працює та не навчається, має постійне місце проживання за яким характеризується посередньо, має кілька непогашених судимістей за вчинення крадіжок, на диспансерних обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, також не перебуває на військовому обліку, повністю усвідомив скоєне та критично ставиться до своїх дій, добровільно відшкодував завдані збитки потерпілій, відтак суд вважає, що узгоджене сторонами покарання, цілком відповідає ступеню тяжкості та обставинам вчиненого злочину.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого 4 ст.185 КК України, з призначенням йому узгодженої сторонами міри покарання.

Крім того, згідно абз. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, на обвинуваченого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, слід покласти обов`язки, передбачені частиною другою та третьою цієї статті, необхідні і достатні для його виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлявся. Процесуальні витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до приписів п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.100, 314 ч.3 п.1, 373 ч.2, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 14 серпня 2023 року у кримінальному провадженні №12023041580000185 між начальником Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Згідно положень ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає обов`язки, передбачені п. 2 ч. 3, п. 2 та п.1 ч. 1 ст. 76 КК України, що на нього покладаються, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

3) не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: два металевих казани ємністю по 10 літрів кожний та алюмінієва каструля ємністю 4 літри, що передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 , - залишити останній, як законній власниці.

Матеріали кримінального провадження № 12023041580000185 від 27.07.2023 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у судовій справі №193/1260/23 (провадження №1-кп/193/119/23).

З підстав, передбачених ст.394 ч.4 КПК України, вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Софіївський районний суд Дніпропетровської області. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ст.473 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження теж мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1