Дата документу 07.09.2023Справа № 554/1376/23

Провадження № 2/554/3679/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2023 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

при секретарі - Грай К.В.

за участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представника відповідача - Момот Є.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про визнання протиправним та скасування рішення АТ «Полтаваобленерго» та визнання протиправними дій АТ «Полтаваобленерго», -

в с т а н о в и л а :

У провадженні суду знаходиться вказана справа.

У підготовчому засіданні представник відповідача АТ «Полтаваобленерго» - Момот Є.Л. заявив клопотання про закриття провадження по справі, у зв`язку із відсутністю предмету спору, на підставі ст. 255 ЦПК України. Судові витрати прохав покласти на позивача.

В обґрунтування клопотання вказав, що у відповідності до абз. 8 п.8.2.6 ПРРЕЕ, на вимогу НКРЕКП, викладену у листі № 3186/20.3/7-23 від 23.03.2023 року, АТ «Полтаваобленерго» було переглянуто рішення комісії від 24 січня 2023 року про нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії згідно Акту про порушення № 00007711 від 13.10.2022. Протоколом № 00007711 засідання комісії АТ «Полтаваобленерго» від 18 квітня 2023 року по розгляду Акту про порушення споживачем ПРРЕЕ було скасовано Акт про порушення № 00007711 від 13.10.2022 та всі нарахування здійснені на його підставі. Таким чином, справа підлягає закриттю за відсутністю спору. Також не підлягають стягненню судові витрати, оскільки суд при визначенні суми відшкодування має виходити із критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Зазначає, що спірні правовідносини були вирішені у позасудовому порядку, що вказує на відсутність необхідності звернення до суду з позовом, а докази розумності і співмірності розміру адвокатських витрат відсутні.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 проти заявленого клопотання заперечувала, оскільки факт відсутності спору виник після звернення до суду з позовом. Остання заявила клопотання про закриття провадження по справі, у зв`язку із відмовою від позову, оскільки після відкриття провадження по справі стало відомо про відсутність предмету спору, а позивач його не підтримує внаслідок його задоволення після пред`явлення позову. Наполягала на стягненні понесених позивачем судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21 800 грн. Наслідки закриття провадження у справі їм відомі і зрозумілі.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.09.2021 року у справі № 638/3792/20.

Судом встановлено, що згідно Протоколу № 00007711 засідання комісії АТ «Полтаваобленерго» від 18 квітня 2023 року по розгляду Акту про порушення споживачем ПРРЕЕ, Акт про порушення № 00007711 від 13.10.2022 та всі нарахування здійснені на його підставі скасовано (а.с.153).

Враховуючи, що на час звернення до суду з позовом Акт про порушення № 00007711 від 13.10.2022 року не був скасований та не були скасовані всі нарахування здійснені на його підставі, підстав для закриття провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України судом не встановлено. Таким чином, клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. В разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Враховуючи, що позивач відмовився від позову у зв`язку із тим, що спір був вирішений після звернення до суду з позовом, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження по справі відповідно до п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку із відмовою позивача від позову.

Отже, клопотання представника позивача про закриття провадження по справі на підставі п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо відшкодування відповідачем судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Зі змісту ч.ч.1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи, що позивач не підтримує своїх позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову (позивач звернувся до суду з позовом 15 лютого 2023 року, а фактично позовні вимоги задоволені 18 квітня 2023 року, після звернення представника позивача до НКРЕКП із відповідними скаргами, що слідує із матеріалів справи (а.с.43-45)), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21 800 грн.

Представником позивача виконані вимоги ч.8 ст. 141 ЦПК України та подано докази сплати судових витрат на правову допомогу, а саме: у позовній заяві позивачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла ( 15000 грн.) та очікує понести у зв`язку з розглядом справи на суму 15 000 грн. (а.с.5), Платіжну інструкцію № @2PL 176415 від 08.02.2023 року на суму 15 000 грн. (а.с.1),копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, Договір про надання правничої допомоги № 10/23 від 08.02.2023 року, Додаток № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 10/23 від 08.02.2023 року (а.с.49-52), Детальний розрахунок суми судових витрат від 07.09.2023, Акт прийому-передачі послуг від 07.09.2023 року на суму 21 800 грн., Платіжну інструкцію № @2PL 327974 від 21.06.2023 року на суму 2000 грн. (а.с.162-164).

При цьому суд враховує складність справи та виконані адвокатом роботи та надані послуги, витрачений час на виконання робіт (складення процесуальних документів, явку до суду), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони.

Доводи представника відповідача щодо неспівмірності та розумності розміру адвокатських послуг є неспроможними та спростовуються матеріалами справи.

Оскільки позивач від сплати судового збору звільнений на підставі ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», то відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп. ( 50 % судового збору, який підлягав сплаті за пред`явлений позов) ( було пред`явлено дві вимоги немайнового характеру).

Керуючись ст.ст.133-137, 141, 142, 255, 353-355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача АТ «Полтаваобленерго» - Момот Є.Л. про закриття провадження по справі, у зв`язку із відсутністю предмету спору, на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України - відмовити.

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про закриття провадження у справі, у зв`язку із відмовою від позову, на підставі п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України - задовольнити.

Провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про визнання протиправним та скасування рішення АТ «Полтаваобленерго» та визнання протиправними дій АТ «Полтаваобленерго» - закрити, у зв`язку із відмовою від позову, на підставі п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Стягнути з АТ «Полтаваобленерго» на користь держави судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп.

Стягнути з АТ «Полтаваобленерго» на користьОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 21 800 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя Л.І.Савченко