Справа № 2-а-541/09 року

П О С Т А Н О В А

іменем   України

20 березня   2009  року                                                     м.Ніжин

    Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого – судді Ковальової Т.Г.,

при секретарі – Дьоміній Н.А.,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за  адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача по відмові виплати йому щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року та зобов*язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що за вказаний період складає 4471 грн.20 коп.

    В обгрунтування позовних вимог він посилається на те, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року (далі – Закон) він має статус дитини війни і йому згідно ст.6 вказаного Закону з 01.01.2006 року повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але  пунктом 17 статті 77 та статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року та пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію ст.6 зазначеного Закону  було зупинено, а пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року положення статті 6 Закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено, що рішеннями Конституційного  Суду від 09.07.2007 року та від 22.05.2008  року визнано неконституційним та втратило  свою чинність з дня ухвалення вказаних рішень Суду.

     В судове засідання сторони не з*явились, надавши до суду письмові клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Представник відповідача надіслав до суду письмове заперечення на позов, посилаючись на те, що в 2008 році  ОСОБА_1 виплачувалась щомісячна  державна соціальна допомога як дитині війни у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а після визнання Конституційним Судом України 22 травня 2008 року таких змін неконституційними не було внесено змін до Державного бюджету України або прийнято інший нормативний акт, який би врегулював механізм виплат у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, не визначено видатки держави на виплату даного підвищення до пенсії та не виділено на це відповідні кошти. Відносно вимог в частині  нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01 січня 2006 року  по  22 травня 2008 року просили  відмовити з тих підстав, що відповідно до  рішення Конституційного Суду України  від 22.05.2008 року та ст. 152 Конституції України рішення, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення, та відмовити в задоволенні позову у зв"язку з пропуском позивачем передбаченого ст. 99 КАС річного строку звернення до адміністративного суду.

    Дослідивши усі докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

    У відповідності до Закону України “Про соціальний захист дітей війни від 18 листопада 2004 року №2195-ІУ  дитиною війни  є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

    Позивач народився  10 вересня 1941 року і відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, про що свідчить також відмітка  в пенсійному посвідченні  /а.с.7/.

Статтею 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року дітям війни передбачено виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

     Пунктом 17 статті 77 та статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року та пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію ст.6 зазначеного Закону  було зупинено, а пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року положення статті 6 Закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено, що рішеннями Конституційного  Суду від 09.07.2007 року та від 22.05.2008  року визнано неконституційним та втратило  свою чинність з дня ухвалення вказаних рішень Конституційного Суду.

    Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів встановлюється річний строк, пропущення якого відповідно до ст.100 КАС України є підставою для відмови в задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

    Позивач звернувся до суду з позовом 13 січня 2009 року за відсутності клопотання про визнання причини пропущення строку звернення до суду поважною, а відповідач у письмовому запереченні на позов просить відмовити в задоволенні позову на підставі пропущення річного строку.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року  положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  було змінено і визначено, що вказана надбавка повинна виплачуватись в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У відповідності до наданої відповідачем довідки  саме така надбавка позивачу  виплачувалась   протягом  2008 року.

Суд  вважає,  що відповідачем при цьому не враховано  рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року№10-рп/2008, яким  зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року,   визнані неконституційними.

    Відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. В рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року зазначено, що рішення Конституційного Суду має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв*язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, і ці положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

     В зв’язку з чим суд вважає, що відповідач за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року зобов"язаний зробити перерахунок та виплату соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням сум, отриманих позивачем у відповідності до Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

    В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

     Керуючись ст. 18 ч.1 п. 3, 160 ч.3, 161- 163, 167 ч.4 КАС України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України №10/рп/2008 від 22 травня  2008 року, суд

П О С Т А Н О В И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

     Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі   Чернігівської області здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної державної допомоги ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за  період з 22 травня  по 31 грудня 2008 року з урахуванням сум, отриманих позивачем у відповідності до Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд шляхом подання в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

     Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.

Головуючий                                                                        суддя  Ковальова Т.Г.