Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1583/22

Провадження № 1-кп/376/156/2023

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу

"05" вересня 2023 р. Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому судовому зали суду м.Сквири Київської області матеріали кримінального провадження №12022111260000067 від 28.05.2022 по обвинуваченню:

-   ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4  ст. 185, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сквирського районного суду Київської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно  ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 357 КК України. Ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 10.06.2022 року обрано запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою», який востаннє продовжено ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 11.07.2023 строком до 08.09.2023

Прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання піл вартою щодо ОСОБА_5 , оскільки ризики, які стали передумовою для його застосування та продовження не зменшились та не змінились.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні, просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки наразі тримання під вартою його підзахисного є незаконним з огляду на скасування Київським апеляційним судом ухвали Сквирського районного суду Київської області від 15.06.2023.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши думки учасників судового провадження про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 цієї ж статті за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, в т.ч. за ч.4 ст.187 КК України, яке закон класифікує як особливо тяжкий злочин за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна, має судимість, має інші незавершенні кримінальні провадження, розгляд яких не завершено, не одружений, утриманців немає, не працює, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, а відтак, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, яких ще не допитано в повному обсязі, покинути місце проживання, тому суд вважає встановленим наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тож тримання ОСОБА_5 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Прокурор у судовому засіданні довів, що на момент розгляду кримінального провадження не зменшились ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що дає підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обставини, що враховувалися судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, немає.

Також вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність особливо тяжкого злочину, який інкримінується обвинуваченому ОСОБА_5 , дані про особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які суд вважає доведеними, виходячи з обставин вчинення кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому.

При цьому суд зазначає, що сама тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання його під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_5 не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки він, перебуваючи на волі, може порушити покладені на нього законом процесуальні обов`язки та переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які ще не допитані.

Суд вважає, що за таких обставин клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що в строк до 08 вересня 2023 року неможливо закінчити судове провадження, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою на 60 днів до 03 листопада 2023 року включно.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 331, 372 КПК України, суд, -

                                                      ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1   продовжити  запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 03 листопада 2023  року включно.

Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Державної установи Київський слідчий ізолятор Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів.

Суддя ОСОБА_1