Справа № 200/20353/18

Провадження № 2/932/2387/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2023 року                                                                м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Куцевола В.В.

при секретарі Рибалці В.І.

за участі

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3

представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі за правилами загального  позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Зубка Валерія Юрійовича, ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , треті особи - державний реєстратор Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Зубко Валерій Юрійович, приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Несен Володимир Андрійович про визнання договору іпотеки недійсним, скасування записів про іпотеку та заборону відчуження, усунення перешкод у користуванні майном, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_6 в якій остання просила суд:

-скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , запис 327410580 від 03.08.2018 внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:4245375 від 09.08.2018.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач ОСОБА_6 посилалась на те, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14.02.2018, яку з метою виконання боргових зобов`язань за договором 27.07.2018, нею було передано у заставу ОСОБА_4 про що було внесено відповідний запис до Державного реєстру прав власності (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер №42276647 від 27.07.2018).

Оскільки, відповідно до інформації наявної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вищезазначена квартира, наразі, зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі постанови апеляційного суду Дніпропетровської області, однак, з огляду, на те, що будь-яких рішень щодо скасування права власності на неї за ОСОБА_6 не існує, остання вважала за необхідне звернутися до суду з даним позовом.

У лютому 2019 року ОСОБА_2 було подано зустрічну позовну заяву, в останній редакції якої, він просив суд:

-визнати недійсним, з моменту його вчинення, іпотечний договір укладений 27.07.2018 між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Несен В.А., реєстровий №1182, з одночасним припиненням прав іпотекодавця ОСОБА_6 та іпотекодержателя ОСОБА_4 , які виникли на підставі іпотечного договору, укладеного 27.07.2018, реєстровий номер 1182;

-скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42276647 від 27.07.2018, приватного нотаріуса ДМНО Несен В.А. про державну реєстрацію іпотеки (номер запису про іпотеку №27242796) на підставі договору іпотеки, серія та номер ННІ 105183, виданого 27.07.2018, приватним нотаріусом ДМНО Несен В.А., реєстровий номер 1182;

-скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42277121 від 27.07.2018, приватного нотаріуса ДМНО Несен В.А. про державну реєстрацію заборони на нерухоме майно (номер запису про обтяження №27243050) на підставі договору іпотеки, серія та номер ННІ 105183, виданого 27.07.2018, приватним нотаріусом ДМНО Несен В.А., реєстровий номер 1182;

-усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 квартирою АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_6 , з даної квартири;

-вирішити питання розподілу судових витрат.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, викладені в останній редакції зустрічного позову, ОСОБА_2 посилався на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджено постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.07.2017 (справа №403/13077/22), яка залишена без змін постановою ВС/КЦС від 01.07.2020.

З огляду на те, що на день укладення договору іпотеки спрямованого на забезпечення боргових зобов`язань ОСОБА_6 , вказана квартира їй не належала, ОСОБА_2 вважав за необхідне звернутися з вимогами про визнання недійсним договору іпотеки, а також відповідних записів. Крім того ОСОБА_2 зазначив, що оскільки спірною квартирою, наразі, користується ОСОБА_6 , він вважав за необхідне заявити вимогу про усунення перешкод у користуванні власністю.

Відповідачем за зустрічним позовом – ОСОБА_4 було надано відзив на зустрічну позовну заяву, доводи викладені в кому зводиться до не згоди з заявленими позовними вимогами ОСОБА_2 . Так останнім зазначено, що ОСОБА_6 не була стороною по справі №403/13077/22, у зв`язку з чим ні він, ні ОСОБА_6 не знали про наявність будь-яких факторів, які унеможливлюють укладення договору позики та, відповідно, договору іпотеки, на день їх укладення, що в свою чергу вказує про їх добросовісність. Крім того, на момент укладення договору позики та договору іпотеки, реєстр прав власності не містив будь-яких даних щодо заборони вчинення таких дій, або зміни власника квартири з ОСОБА_6 на ОСОБА_2 .

Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 було надано відповідь на відзив ОСОБА_4 , в якому зазначено, що постанова апеляційного суду підтверджує його право власності на спірну квартир, а не дійсність/недійсність правочину на підставі якого спірне майно було відчужене ОСОБА_6 . Також, зазначено, що з огляду на те, що прилюдні торги, на підставі яких ОСОБА_7 , набув у власність спірну квартиру, було визнано недійсними, були відсутні правові підстави для передання її у власність ОСОБА_6 , оскільки правочин визнаний судом недійсним, є таким з моменту його вчинення.

Відповідачем за зустрічним позовом – ОСОБА_4 було надано заперечення на відповідь на відзив в якому зазначено, що ОСОБА_2 обрано не вірний спосіб захисту, оскільки останнім не ставиться вимога про витребування майна у ОСОБА_6 як у добросовісного набувача. Доказів того, що ОСОБА_6 є не добросовісним набувачем не надано.

Приватним нотаріусом ДМНО Несен В.А. надано письмові пояснення доводи викладені в якому зводяться до не згоди з заявленими позовними вимогами ОСОБА_2 . Так, приватним нотаріусом Несен В.А. зазначено, що на момент укладення та нотаріального посвідчення договору позики та іпотеки ОСОБА_6 була законним власником квартири АДРЕСА_1 , будь-яких перепон на укладення вказаних правочинів не було.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Єлісєєвої Т.Ю. від 29.12.2018 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_6 .

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Єлісєєвої Т.Ю. від 29.12.2018 забезпечено позов ОСОБА_6 шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16.01.2019 зупинено провадження у справі до вирішення заяви ОСОБА_2 про відвід судді.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 11.02.2019 заяву ОСОБА_8 про відвід судді Єлісєєвої Т.Ю. залишено без задоволення.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_9 , справу було передано судді Лукіновій К.С., якою, за ухвалою від 05.04.2019, її прийнято до свого провадження, а також прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 і об`єднано позов ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , в одне провадження для спільного розгляду.

У зв`язку із закінченням відрядження судді Лукінової К.С. до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, справу було передано судді Женеску Е.В., якою, за ухвалою від 31.10.2019 її прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

У зв`язку із відстороненням судді ОСОБА_10 , від здійснення правосуддя, справу було передано судді Яковлеву Д.О., яким за ухвалою від 23.03.2020 її прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

У зв`язку із відстороненням судді ОСОБА_11 від здійснення правосуддя, справу було передано судді Куцеволу В.В., яким за ухвалою від 09.07.2021 її прийнято до свого провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 02.06.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Заперечував проти позовних вимог ОСОБА_2 .

У судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_12 надала пояснення аналогічні викладеним у зустрічному позові. Заперечувала проти позовних вимог ОСОБА_6 .

У судовому засіданні представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_4 надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві. Заперечував проти позовних вимог ОСОБА_2 .

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, судом встановлено, що відповідно до копії договору купівлі-продажу від 14.02.2018 за реєстровим №211, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Плахотіним М.П., ОСОБА_6 набула у власність квартиру АДРЕСА_1 . Згідно вказаного договору, продавцем виступав ОСОБА_7 право власності якого, на квартиру, підтверджувалась Свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, посвідченого Гойняк Г.В. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 26.07.2011 за реєстровим №2782.

Згідно копії іпотечного договору від 27.07.2018 за реєстровим №1182, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Несен В.А., ОСОБА_6 , з метою забезпечення належного виконання умов договору позики від 27.07.2018, передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Іпотекодержателем, за вказаним договором, є ОСОБА_4 , який також виступає позикодавцем за договором позики від 27.07.2018.

У зв`язку з укладенням вказаного договору іпотеки, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, було внесено, 27.07.2018, запис про іпотеку за №27242796 та запис про обтяження №27243050.

Відповідно до копії постанови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.07.2018 (справа №403/13077/12), позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , Бабушкінського ВДВС ДМУЮ, приватного нотаріуса ДМНО Гойняк Г.В., приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», треті особи – КП «ДМБТІ» ДМР, Дніпропетровський аукціонний центр ДАК «Національна мережа аукціонних центрів»,приватний нотаріус ДМНО Зайченко І.А., ПП «експерт Придніпров`я», ПАТ КБ «Аркада», задоволено частково: визнано недійсним прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна боржника ОСОБА_13 , а саме, квартири АДРЕСА_1 , які проводились Бабушкінським ВДВС ДМУЮ Дніпропетровською філією приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», 21.07.2011; визнати недійсним протокол №08/096/11/А-03н-1 про проведення прилюдних торгів, затверджений заступником директора Дніпропетровської філії приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» та акт проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить ОСОБА_13 від 25.07.2011, затверджений начальником Бабушкінського ВДВС ДМУЮ 26.07.2011; визнати не дійсним свідоцтво про право власності від 26.07.2011, посвідчене приватним нотаріусом ДМНО Гойняк Г.В., зареєстроване за №2782, виданого на ім`я ОСОБА_7 ; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_14 на квартиру АДРЕСА_2 ; визначити за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 . У вказаному судовому рішенні зазначено, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено факт того, що реалізація спірної квартири ОСОБА_7 відбувалася з чисельним порушенням та взагалі безпідставно, оскільки в той час вона належала ОСОБА_2 та не мала відношення до боржника ОСОБА_13 .

Згідно копії постанови ВС/КЦС від 01.07.2020 (справа №403/13077/12), постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.07.2018 залишено без змін.

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_2 , 03.08.2018 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 . підстава виникнення права власності: постанова Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.06.2018 (справа №403/13077/12).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Таким чином, оскільки постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.07.2018 визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 .

Згідно визначення термінів, що містяться у ст.1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Також, згідно приписів вказаного Закону: суб`єктами правовідносин з іпотеки є іпотекодавець та іпотеко держатель; іпотекодавцем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотеко держателем;

Відповідно до ст.5 ЗУ «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.

Тобто, з вищезазначеного вбачається, що право іпотеки, є похідним речовим правом від права власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки.

У статті 17 ЗУ «Про іпотеку» передбачено підстави припинення іпотеки, серед яких, зокрема, зазначено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору та визнання договору іпотеки недійсним.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З огляду на зазначене та виходячи з обставин спору, вбачається, що оскаржуваний договір іпотеки є не дійсним, оскільки на день його укладення квартира АДРЕСА_1 не належала іпотекодавцю.

Так, суд вважає за необхідне зауважити на тому, що відповідно до приписів процесуального права, судові рішення, що ухвалюються судом апеляційної інстанції, набирають законної сили в день їх винесення, що вказує на набуття у власність ОСОБА_2 спірного майна саме 26.07.2018 та відповідно, припинення такого права у ОСОБА_6 .

Також суд зазначає, що виходячи з обставин справи, єдиним вірним способом захисту порушеного права ОСОБА_2 є саме визнання договору іпотеки від 27.07.2018 недійсним, оскільки у іншому випадку, буде застосовано приписи ст.23 ЗУ «Про іпотеку», яка передбачає набуття останнім статусу іпотекодавця, що покладає на нього всі обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Доводи відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_4  з приводу того, що ОСОБА_6  є добросовісним набувачем спірної квартири, а ОСОБА_4 , відповідно, добросовісним іпотекодержателем, не заслуговують на увагу, оскільки право власності за ОСОБА_2 було визнано постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.07.2018, яка залишена без змін постановою ВС/КЦС від 01.07.2020, з урахуванням тієї обставини, що право власності на спірну квартиру від ОСОБА_7 перейшло до ОСОБА_6 .

Також суд зазначає, що відповідачем ОСОБА_4 не ставилося вимоги про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна.

Інші доводи викладені у відзиві ОСОБА_4 зводяться до не згоди з постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.07.2018.

З огляду на зазначене, оскаржуваний договір іпотеки від 27.07.2018 підлягає визнанню не дійсним, що відповідно виключає можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 та відповідно, про визнання таких дій державного реєстратора протиправними.

Також суд зазначає, що у виниклій ситуації, Законом визначено механізм дій спрямований на захист прав ОСОБА_6 шляхом стягнення коштів сплачених за договором купівлі-продажу від 14.02.2018.

Щодо вимоги  ОСОБА_2  про припинення прав іпотекодавця  ОСОБА_6  та іпотекодержателя  ОСОБА_4 , які виникли на підставі іпотечного договору, укладеного 27.07.2018, реєстровий номер 1182, то вона не підлягає задоволенню оскільки, права та обов`язки останніх вважаються припиненими у зв`язку із визнанням правочину, на підставі якого вони виникли, не дійсним.

Щодо вимог ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42276647 від 27.07.2018, про державну реєстрацію іпотеки (номер запису про іпотеку №27242796) та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42277121 від 27.07.2018, про державну реєстрацію заборони на нерухоме майно (номер запису про обтяження №27243050), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.3 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

З огляду на те, що ОСОБА_2 є власником спірної квартири за постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.07.2018 та даним судовим рішенням визнано недійсним договір іпотеки від 27.07.2018, у зв`язку з укладенням якого було внесено оскаржувані записи до реєстру прав власності, вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки визнання договору іпотеки не дійсним є підставою для припинення, у відповідності до приписів Закону, прав та обтяжень виниклих у зв`язку з укладенням такого договору.

Що ж до вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_6 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1-2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

За правилом частини першої статті 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності як суб`єктивне цивільне право містить у своєму складі правомочність на власні дії; правомочність вимоги від інших та правомочність захисту.

Найбільш значущою для власника є правомочність на власні дії, яка реалізується, передусім, через пряме та безпосереднє панування над річчю. Власник здійснює надані йому правомочності своєю владою не тільки незалежно від інших осіб, а й у такому правовому полі, коли не може бути будь-якої влади над цією ж річчю з боку інших суб`єктів. Дії власника обумовлені його інтересом; виключне панування особи над річчю унеможливлює втручання інших осіб, на яких покладено пасивний обов`язок утримання, від вчинення подібних дій; абсолютність влади полягає в наданні власнику закріпленої правом можливості визначати, яким чином поводитися зі своєю річчю, коли та як реалізовувати свої правомочності стосовно неї.

Згідно ч.1-2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Непорушність права власності проявляється у тому, що правомірним буде визнане лише таке позбавлення права власності або обмеження у його здійсненні, яке відбувається у випадках і в порядку, встановлених законом.

Положеннями статті 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст.ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).

Виходячи з того, що ОСОБА_2 не надано жодного доказу який би свідчив, що ОСОБА_6 проживає у квартирі АДРЕСА_1 , або чинить останньому з 26.07.2018, будь-які перепони у користуванні вказаною нерухомістю, вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Виходячи з приписів ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_6 на рахунок ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_6 до державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Зубка Валерія Юрійовича, ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення–відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , треті особи - державний реєстратор Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Зубко Валерій Юрійович, приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Несен Володимир Андрійович про визнання договору іпотеки недійсним, скасування записів про іпотеку та заборону відчуження, усунення перешкод у користуванні майном – задовольнити частково.

Визнати недійсним договір іпотеки укладений 27.07.2018 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , щодо квартири АДРЕСА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Несеном В.А., з реєстровим номером № 1182.

В іншій частині зустрічний позов залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 28.07.2023 року.

Суддя                                                                            В.В. Куцевол