Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #487368529

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

                                               Справа № 488/1906/23

Провадження № 2-а/488/19/23 р.


РІШЕННЯ

       Іменем України 


07.09.2023 року                                         м. Миколаїв



Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого – судді Селіщевої Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Корабельного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Миколаєва про оскарження постанови про адміністративне правопорушення,-


в с т а н о в и в :


Позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в обґрунтування якого вказав, що постановою начальника Корабельного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Миколаєва підполковника Чернявського А.П. № 161/2023 від 31.05.2023 р. він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП, за якою на нього був накладений штраф у розмірі 850 грн. Постанова мотивована тим, що позивач не з`явився за викликом до Корабельного РТЦК та СП 29.05.2023 р. на 08 год. 30 хв. без поважних причин, чим порушив вимоги ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Вказану постанову позивач вважає безпідставною і такою, що була винесена з порушенням діючого законодавства через те, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, оскільки згідно отриманої ним повістки, він прибув до відповідача 29.05.2023 р., але із запізненням через погане самопочуття. Після того, як його стан здоров`я покращився, він повторно прибув, але охорона його не пропустила, через що він зміг потрапити до відповідача лише 31.05.2023 р.

Про наявність вказаної постанови та протоколу про адміністративне правопорушення він дізнався лише 06.06.2023 р., коли його викликали повторно. Цього ж дня він отримав копію оскаржуваної постанови № 161/2023 від 31.05.2023 р.

Позивач зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся у його відсутність, тому він був позбавлений можливості скористатись своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, не отримував протоколу про адмінправопорушення, не мав змоги надавати свої пояснення та відповідні докази.

Посилаючись на таке, позивач просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 161/2023 від 31.05.2023 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.


Ухвалою судді від 04.07.2023 р. було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача подав відзив, у якому заперечував проти позову через його необґрунтованість та безпідставність, просив відмовити у його задоволенні та посилався на те, що позивач був правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності при обставинах, що викладені в оскаржуваній ним постанові.


Дослідивши надані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом тощо.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.

У статті 1 Конституції України,  Україна проголошується правовою державою.

Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини та громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя. Зобов`язання держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних і справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплено як основоположні принципи в Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Належними є докази, які містять інформацію відносно предмета доказування. Предметом же доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду певної справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою начальника Корабельного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Миколаєва підполковника Чернявського А.П. № 161/2023 від 31.05.2023 р. позивач – ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП. Вказана постанова мотивована тим, що позивач не з`явився за викликом до Корабельного РТЦК та СП 29.05.2023 р. на 08 год. 30 хв. без поважних причин, чим порушив вимоги ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».


Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 р.

Відповідно до ч. 3 ст.1 Закону № 2232-XII від 25.03.1992 р. військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

В силу ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 р., громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

-прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

-проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

-проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

-виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Згідно з ч.5 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, правила військового обліку визначені у Додатку №1 до "Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних" (затв. Постановою КМУ від 07.12.2016 р. № 921).

Зокрема, п.1 вказаних вище Правил закріплено, що призовники і військовозобов`язані повинні:

- перебувати на військовому обліку за місцем проживання у районних (міських) ТЦК та СП (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або ж регіональних органах СБУ), за місцем роботи (навчання) на підприємствах, в установах, організаціях, виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, а також у разі тимчасового вибуття за межі України за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України;

- прибувати за викликом районних (міських) ТЦК та СП (органів СБУ) на збірні пункти, призовні дільниці у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях районних (міських) ТЦК та СП (органів СБУ)), для взяття на військовий облік та визначення призначення у воєнний час, оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних;

- не змінювати місце фактичного проживання (перебування) з моменту оголошення мобілізації, а у воєнний час не виїжджати з місця проживання без дозволу керівника ТЦК та СП районного (міського) ТЦК та СП, відповідних керівників СБУ або СЗР;

- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах відповідно до рішень комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районних (міських) ТЦК та СП;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу та виконувати військовий обов`язок у запасі;

- особисто у семиденний строк прибувати до районних (міських) ТЦК та СП (органів СБУ) з паспортом громадянина України та військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, у службові відрядження, на навчання, у відпустку чи на лікування (строком понад три місяці за межі України), у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району;

- особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені у відповідності до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та м. Севастополя (ч.7 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ).

Згідно з п.1 "Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки" (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. за № 154), ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 р. "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022 р., оголошується та проводить загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували 31.05.2023, тобто станом на дату винесення оскаржуваної позивачем постанови, та продовжують існувати на час розгляду даної справи).

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.


       Відповідно до Положення про підготовку та проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затв. Постановою КМУ № 352 від 21.03.2002 р. в редакції Постанови КМУ № 100 від 20.01.2021 р., - оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями військових комісарів обласних та районних (міських) ТЦК та СП.

Пунктом 56 цього Положення регламентовано, що у триденний строк після набрання чинності Указом Президента України про проведення призову громадян України на строкову військову службу керівники районних (міських) ТЦК та СП видають накази про проведення призову громадян України на строкову військову службу.

Оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) ТЦК та СП. Конкретні строки явки до призовних дільниць установлюються районними (міськими) ТЦК та СП в повістках, вручення яких проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності.

Повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) ТЦК та СП.

Отже, ТЦК та СП, виконуючи владні управлінські функції, здійснюють оповіщення громадян про виклик за розпорядженнями їх керівників.

       Як вбачається із матеріалів справи, позивач по даній справі – ОСОБА_1 27.05.2023 р. отримав під підпис направлення на проходження військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією з Журналу реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих військовозобов`язаним для проходження медичного огляду. Також він отримав повістку про виклик до Корабельного РТЦК та СП на 29.05.2023 р. на 08 год. 30 хв., що підтверджується відповідною розпискою.

       Судовим розглядом встановлено, що до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач з`явився 31.05.2023 р.

       Із копії протоколу про адміністративне правопорушення № 161 від 31.05.2023 р. вбачається, що він був складений у присутності позивача, який у своїх поясненнях вказав, що він спізнився. При цьому факт вчинення ним адміністративного правопорушення він не заперечував і не вказав про наявність поважних причин щодо його неявки за повісткою на 29.05.23 р.


       Відповідно до ч. 2 ст. 210 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

       Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

       Відповідно до ч.1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Стаття 255 КУпАП не містить конкретного переліку осіб, які уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення за ч.2 ст. 210 КУпАП.

Разом із цим, ст. 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210?, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.


Частинами 1,2 та 4 ст. 256 КУпАП визначено,що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи,яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища,адреси свідків і потерпілих,прізвище викривача (за його письмовою згодою),якщо вони є; пояснення особи,яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості,необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду,про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала,і особою,яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно дост. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище,ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу,стосовно якої розглядається справа(прізвище,ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Приписами статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналізуючи зміст оскаржуваної позивачем постанови, суд приходить до висновку, що дана постанова відповідає вимогам законодавства, оскільки містить всі елементи, що повинні міститися в постанові відповідно до ст. 283 КУпАП. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 210 КУпАП складений уповноваженою на те особою і в присутності позивача, якому були роз`яснені його права відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, що підтверджується його власноручним підписом.

       В свою чергу позивачем не надано будь-яких належних доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП. При цьому посилання позивача на покази свідка ОСОБА_2 суд знаходить необґрунтованими і такими, що не можуть бути єдиними, беззаперечними і достатніми доказами, що підтверджують позовні вимоги. До того ж, даних про те, що ця особа була присутня на місці вчинення правопорушення і є свідком у розумінні ст. 65 КАС України, матеріали справи не містять.

       З урахуванням вищевикладеного, суд знаходить даний адміністративний позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.

       На підставі ст. 139 КАС України позивачу не відшкодовуються понесені ним судові витрати через те, що у задоволенні його позову відмовлено у повному обсязі.

       Керуючись ст. ст. 5-6; 8-9, 11, 241 - 245, 250, 293, 295 КАС України, -                                        

В и р і ш и в :


У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Корабельного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Миколаєва про оскарження постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.






Суддя Л.І. Селіщева


  • Номер: 2-а/488/19/23
  • Опис: про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
  • Тип справи: на адміністративну справу
  • Номер справи: 488/1906/23
  • Суд: Корабельний районний суд м. Миколаєва
  • Суддя: Селіщева Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 14.06.2023
  • Дата етапу: 14.06.2023
  • Номер: 2-а/488/19/23
  • Опис: про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
  • Тип справи: на адміністративну справу
  • Номер справи: 488/1906/23
  • Суд: Корабельний районний суд м. Миколаєва
  • Суддя: Селіщева Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 14.06.2023
  • Дата етапу: 14.06.2023
  • Номер: 2-а/488/19/23
  • Опис: про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
  • Тип справи: на адміністративну справу
  • Номер справи: 488/1906/23
  • Суд: Корабельний районний суд м. Миколаєва
  • Суддя: Селіщева Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 14.06.2023
  • Дата етапу: 14.06.2023
  • Номер: 2-а/488/19/23
  • Опис: про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
  • Тип справи: на адміністративну справу
  • Номер справи: 488/1906/23
  • Суд: Корабельний районний суд м. Миколаєва
  • Суддя: Селіщева Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 14.06.2023
  • Дата етапу: 14.06.2023
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація