Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1338/23

07 вересня 2023 року                                                 Богородчанський районний суд

                Івано-Франківської області                              

в складі: головуючого - судді Решетова В. В.,

з участю секретаря судового засідання   Остапишин І. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

29 серпня 2023 року позивачка звернулась в суд із позовом до відповідача

про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 09 серпня 1986 року між нею та

ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано у відділі ЗАГС Івано-Франківського міськвиконкому, актовий запис № 1042. Від спільного шлюбу мають дитину, яка на сьогоднішній день є повнолітньою.

На теперішній час в сім`ї настали нестерпні умови для спільного проживання. Як наслідок в сім`ї перестало бути взаєморозуміння та поваги одне до одного, а відповідно і відносин характерних для подружжя. Подальше спільне проживання, збереження шлюбу вважає неможливим, це суперечитиме її інтересам, сім`я існує формально, примирення з відповідачем неможливе. З огляду на викладене, просить позов задовольнити, шлюб між нею та

ОСОБА_2 розірвати.

В судове засідання позивачка не з`явилася, в позовній заяві просила про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву, відповідно до якої позов визнав повністю не заперечує проти розірвання шлюбу. Просить справу розглядати у його відсутність.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши встановлені конкретні обставини у справі, оцінивши надані позивачкою докази в їх сукупності та взаємозв`язку, приймаючи до уваги існуючі між сторонами відносини, причини розлучення, небажання ОСОБА_1 зберігати шлюб, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя сторін, збереження їх сім`ї є неможливим та суперечитиме інтересам позивачки.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 09 серпня 1986 року відділом ЗАГС Івано-Франківського міськвиконкому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 09 серпня 1986 року перебувають в шлюбі, який було зареєстровано у відділі ЗАГС Івано-Франківського міськвиконкому, актовий запис № 1042 (а.с. 4). Після державної реєстрації шлюбу подружжю присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

З огляду на те, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Оскільки причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, враховуючи те, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме її інтересам, що має істотне значення, суд вважає, що позов може бути задоволено.

Таким чином судом встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, після розірвання шлюбу не будуть порушені її особисті й майнові права, тому шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно припинити, шляхом його розірвання.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею, документально підтверджені, судові витрати.

На підставі викладеного, ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись

ст. 12, 81, 141, 258, 263, 265, 274, 279, 280 - 284 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про розірвання шлюбузадовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

зареєстрований 09 серпня 1986 року у відділі ЗАГС Івано-Франківського міськвиконкому, актовий запис № 1042.

Стягнути з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                В.В. Решетов