Справа № 2-а-14431/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2011 року м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Меженнікової С.П., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання перерахування та виплати державної та додаткової пенсії, за нормами, визначеними ст.ст. 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року, № 796-ХІІ, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області (далі –УПФУ в Чернігівському районі Чернігівської області) про визнання бездіяльність відповідача протиправною та про зобов‘язання здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності (основну та додаткову) відповідно до ст. ст. 50, 54 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 19 січня 2011 року, та продовжувати робити перерахунок та виплату пенсії в майбутньому з урахуванням підвищення мінімального розміру пенсії за віком.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання перерахування та виплати державної та додаткової пенсії в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії за період з 19 січня 2011 року по 28 березня 2011 року ухвалою судді від 10 листопада 2011 року залишено без розгляду.

Представником відповідача надіслано письмові заперечення, в яких він просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки відповідач діяв в межах законодавчо наданих повноважень і не порушив вимоги чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач віднесений до І категорії та має третю групу інвалідності за захворюванням, пов‘язаним з аварією на ЧАЕС. Позивач перебуває на обліку УПФУ в Чернігівському районі Чернігівської області.

Відповідно до ст.49 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Відповідно до ст. ст. 54, 50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, інваліду 3 групи повинна бути призначена пенсія не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров‘ю в розмірі 50 %. Статтею 6 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, призначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії, розмір щомісячної компенсації сім‘ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.

Згідно ст.1 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст.28 Закону України “Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування”встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного Законом.

Зазначені норми розповсюджуються на позивача, який віднесений до категорії 1 Частина 4 ст. 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв‘язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі –6 мінімальних пенсій за віком.

З огляду на те, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року, відповідач неправомірно виплачував позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров‘ю та державну пенсію, в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.ст. 50, 54 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет на 2011 рік" зі змінами, внесеними Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-УІ, установлено, що у 2011 році норми і положення статтей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Таким чином, суд приходить до висновку, про наявність у позивача права на перерахунок та виплату пенсії у розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”за період з 29 березня 2011 року по 22 липня 2011 року включно.

Керуючись ст. 54,50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”ст.ст. 99, 122, 158-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання перерахування та виплати державної та додаткової пенсії, за нормами, визначеними ст.ст. 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року, № 796-ХІІ –задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області протиправною та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної (основної) пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”№ 796-12 від 28.02.1991 року за період з 29 березня 2011 року по 22 липня 2011 року ( включно), з урахуванням фактично виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів з моменту отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_2