Провадження № 2-з/734/11/23 Справа № 748/620/23

У Х В А Л А

іменем України

06 вересня 2023 року                                                                        смт. Козелець

                                    Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

                                     Головуючого судді                      Соловей В.В.,

                                     секретар судових засідань          Проценко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним,

                                                                      у с т а н о в и в:

   05 вересня 2023 року до Козелецького районного суду Чернігівської області надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову. Вказана заява обґрунтована тим, що відповідач ОСОБА_2 , незважаючи на очевидні факти фіктивності шлюбу з її братом ОСОБА_4 , продовжує здійснювати активні дії, пов`язані з намаганням отримати від держави Україна грошову допомогу у зв`язку із загибеллю її брата при виконання обов`язків військової служби, що безумовно з боку відповідача є намаганням шахрайським способом отримати з державного бюджету України значну суму грошових коштів. Крім того, це унеможливить виконання рішення суду у разі, якщо її позовні вимоги будуть задоволені. У порядку забезпечення позову заявник ОСОБА_1 просить заборонити начальнику Чернігівського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки ( АДРЕСА_1 ) вчиняти дії, спрямовані на підготовку документів для отримання ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, до моменту винесення судового рішення у справі та набрання ним законної сили.

   ОСОБА_1 звернулася 09 лютого 2023 року звернулася у Чернігівський районний суд Чернігівської області із позовом до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним. За ухвалою від 13 лютого 2023 року судді Чернігівського районного суду Чернігівської області справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним передана за підсудністю до Козелецького районного суду Чернігівської області.

   Позивачем ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги про визнання недійсним, починаючи з січня 2020 року, шлюбу, укладеного 11 червня 2018 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , внаслідок його фіктивності.

   08 травня 2023 року позивач ОСОБА_1 подала заяву про зміну предмету позову та заявила позовні вимоги до ОСОБА_2 про визнання недійсним шлюбу, укладеного 11 червня 2018 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , внаслідок його фіктивності, з моменту укладення цього шлюбу.

   Позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 11 червня 2018 року укладений шлюб між ОСОБА_4 , який є її братом, і ОСОБА_6 . Вказаний шлюб, починаючи з січня 2020 року до березня 2022 року був фіктивним, оскільки ОСОБА_4 і ОСОБА_2 не вели спільного господарства, знаходились у фактичних шлюбних відносинах із іншими особами. Під час виконання військового обов`язку ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , який проходив військову службу у Збройних Силах України, загинув. Після загибелі брата, його близькі, а саме - його матір і батько, а також відповідач ОСОБА_4 , як формально його законна дружина, отримали право на отримання його заробітної плати і соціальної виплати, пов`язаної із загибеллю при виконанні обов`язків військової служби. Батьки є померлими, а тому право на отримання вказаних грошових виплат у зв`язку із загибеллю брата перейшло до неї, як спадкоємця всіх прав та обов`язків, що належали її батькам, та спадкоємця її брата.

   Зі змісту повідомлення про смерть, виданого 16 березня 2022 року командиром Військової частини НОМЕР_1 , виходить, що старший солдат ОСОБА_4 , - командир бойової машини командира відділення 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону, ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнятий на військову службу за контрактом ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув у результаті бойових дій під час захисту своєї Батьківщини. Цим повідомленням про смерть ОСОБА_4 сповіщена ОСОБА_3 . 

  Відповідно  до ст. 149  ЦПК  України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

   Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

  Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

   Відповідно  до  ч.ч. 1 і 2  ст. 150  ЦПК  України позов  забезпечується: 1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1)накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2)забороною вчиняти певні дії; 3)встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4)забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5)зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8)зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9)арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10)іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

   Правовими нормами ч. 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

  Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони іншим особам здійснювати певні дії.

   Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосовувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності необхідно враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

   Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

   Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

   Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

   При поданні заяви про забезпечення позову недостатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволене клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.

   З викладеного вбачається, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, для забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками вжиття заходів забезпечення.

   При вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

  Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони вчинення певних дій.

   Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявності фактичних обставин, із якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

   Дослідивши вказану заяву про забезпечення позову, суд вважає, що заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним не підлягає задоволенню.

  Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

    Згідно зі ст. 2 цього Закону ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

   Предметом спірних правовідносин не є отримання позивачем ОСОБА_1 чи відповідачем ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 , який є її братом. Предметом позову є позовні вимоги про визнання недійсним шлюбу, укладеного 11 червня 2018 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , внаслідок його фіктивності, з моменту укладення цього шлюбу.

  Заявником ОСОБА_1 не надані докази звернення відповідача ОСОБА_2 до відповідних державних органів щодо отримання грошових коштів із вказаних вище підстав та наявності відповідних рішень із цього приводу. Крім того, не надані належні і допустимі докази для підтвердження того, що невжиття визначеного заявником ОСОБА_8 заходу забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав і законних інтересів позивача.

   Правовими нормами ч.ч. 5-7 ст. 81 ЦПК України визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

    Керуючись ст.ст. 81, 149-151, 153, 258-261 ЦПК України, суд

                                                                       у х в а л и в:

    у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_9 про визнання шлюбу недійсним відмовити.

  Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів із дня проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.

                                                       Суддя