РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

05 вересня 2023 року м. Рівне              №460/24905/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.М. Дудар, розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1     

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області     

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Зазначене рішення суду набрало законної сили  01 грудня 2022 року.

На виконання вказаного рішення 08 травня 2023 року судом видано виконавчі листи №1 та №2, стягувачем за якими є ОСОБА_1 , а боржником - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Від ОСОБА_1 надійшла заява у порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, за  змістом якої просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року в адміністративній справі №460/24905/22 щодо нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, за період з 12 квітня 2022 року, виходячи  з двох мінімальних заробітних станом на 1 січня 2022 року без урахування зміни розміру мінімальної заробітної плати протягом відповідно календарного року (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік);

- постановити окрему ухвалу, якою зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року в адміністративній справі №460/24905/22.

Враховуючи вимоги ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливе розглянути подану заяву у письмовому провадженні.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення.

Зокрема, у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" ("Hornsby v. Greece", заява № 18357/91), суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків.  Таким чином,  ця стаття проголошує "право  на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (N1) від 27 серпня 1991 року, серія А, №209, с.20, п.59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який  Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (995_690) (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v.United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія А, N18, с.16 - 18,  п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Суд зазначає, що виконанням рішення суду є вчинення відповідачем дій у повній відповідності із резолютивною частиною рішення.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 12 квітня 2022 року нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам.

Судом встановлено, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року ОСОБА_1 відповідачем перераховано пенсію.

Так, згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області від 08.06.23 № 956050124412  про перерахунок пенсії,   ОСОБА_1 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію  за віком, починаючи з 01 жовтня 2022 року - у розмірі  18859,52грн, у тому числі: 13000,00грн – підвищення відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зазначені нарахування та виплати Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснено всупереч рішенню суду - з розрахунку двох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня 2022 року.

Тобто, рішення суду відповідачем належно не виконується, що є перепоною у завершенні судового провадження і в реалізації громадянином його гарантованого Конвенцією "права на справедливий суд".

Відповідно до ч.1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч.6 ст.ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".

Суд зазначає, що виконуючи рішення у справі №460/24905/22, відповідач зобов`язаний застосовувати розмір доплати – дві мінімальні заробітні плати.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено розмір мінімальної заробітної плати:

з 01.01.2019 по 31.12.2019 – 4173,00 грн (4173,00 х 2 = 8346,00 грн).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-IX установлені розміри мінімальної заробітної плати:

з 01.01.2020 по 31.08.2020 – 4723,00 грн (4723,00 х 2 = 9446,00 грн);

з 01.09.2020 по 31.12.2020 – 5000,00 грн (5000,00 х 2 = 10000,00 грн).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-IX установлені розміри мінімальної заробітної плати:

з 01.01.2021 по 30.11.2021 – 6000,00 грн (6000,00 х 2 = 12000,00 грн);

з 01.12.2021 по 31.12.2021 – 6500,00 грн (6500,00 х 2 = 13000,00 грн).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №1928-IX установлені розміри мінімальної заробітної плати:

з 01.01.2022 по 30.09.2022 – 6500,00 грн (6500,00 х 2 = 13000,00 грн);

з 01.10.2022 по 31.12.2022 – 6700,00 грн (6700,00 х 2 = 13400,00 грн).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-IX установлено розмір мінімальної заробітної плати:

з 01.01.2023 по 31.12.2023 – 6700,00 грн (6700,00 х 2 = 13400,00 грн).

Враховуючи зміну розміру мінімальної заробітної плати у кожному році, відповідач має обов`язок перераховувати та виплачувати доплату до пенсії у порядку статті 39 Закону №796-ХІІ з урахуванням таких змін. При цьому, такий обов`язок виникає також у випадку, коли протягом відповідного календарного року згідно із законодавством змінюється розмір мінімальної заробітної плати.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з виконання рішення суду у визначений відповідачем спосіб є протиправними, такими, що також сприяють тривалому порушенню права власності позивача, яке гарантоване статтею 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відновлене у судовому порядку.

Отже, заява позивача є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень - відповідача  на виконання рішення суду  задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року в адміністративній справі №460/24905/22, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, починаючи з 01 жовтня 2022 року, виходячи з двох мінімальних заробітних плат станом на 1 січня 2022 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.

Установити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалу складено   05 вересня 2023 року.

Суддя                                                                                  О.М. Дудар