Справа № 728/684/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/4823/597/23

Категорія - ч. 4 ст. 185 КК України. Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023270310000002 від 02 січня 2023 року, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 травня 2023 року,

щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чу Джамбульської області, Казахстан, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючої, вдови, яка має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , фактично проживаючої в АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_8 засуджена:

- за ч. 1 ст. 357 КК України до 1 року обмеження волі;

- за ч. 3 ст. 357 КК України до 1 року обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначене покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, за умови виконання покладених на неї обов`язків, визначених ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Питання про долю речових доказів і документів вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Судом ОСОБА_8 визнана винуватою у тому, що

1) 05 грудня 2022 року у вечірній час, перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання в будинку АДРЕСА_3 , умисно, таємно, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами за допомогою платіжної картки, скоїла крадіжку картки АТ «Ощадбанки № НОМЕР_1 , яка належала ОСОБА_10 та згідно положень ст. 1 Закону України «Про інформацію», ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є офіційним документом, якою в подальшому розпорядилась на власний розсуд.

2) У цей же день, у вечірній час ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання в будинку АДРЕСА_3 , умисно, таємно, шляхом вільного доступу, скоїла крадіжку паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_10 та паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_11 , які згідно ст. 1 Загону України «Про інформацію» є офіційними документами, чим здійснила незаконне заволодіння паспортами громадянин України.

3) У період з 7 по 9 грудня 2022 року ОСОБА_8 , таємно, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив, маючи прямий умисел на здійснення таємного викрадення чужого майна (крадіжки) та єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами з картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , яка належала ОСОБА_10 , користуючись функцією безконтактної оплати, прикладаючи картку до терміналів, які встановлені в магазинах с. Бахмач та м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області, розраховувалась за придбані товари, чим скоїла крадіжку грошових коштів у сумі 7 700 грн. 52 коп. з вказаної картки, завдавши ОСОБА_10 матеріальні збитки.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження та доведеність вини ОСОБА_8 , просить вирок суду скасувати, постановити новий, яким ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 357 КК України призначити покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень; за ч. 3 ст. 357 КК України призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень; за ч. 4 ст. 185 КК України призначити покарання у виді 5років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік та покладенням обов`язків,передбачених п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Мотивує тим, що призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд не врахував положення ч. 3 ст. 61 КК України, якою передбачено, що обмеження волі не застосовуються до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 14 років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.

Прийшовши до переконання, що вина обвинуваченої повністю доведена, суд призначив їй покарання за ч. 1 ст. 357 та ч. 3 ст. 357 КК України у вигляді обмеження волі, що суперечить загальним засадам призначення такого покарання як обмеження волі, оскільки обвинувачена ОСОБА_8 має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який ще не виповнилося 14 років, і щодо якої мати не позбавлена батьківських прав, що підтверджується копією свідоцтва про народження, яке було досліджено під час судового розгляду.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора задовольнити з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у викраденні офіційних документів з корисливих мотивів, у незаконному заволодінні паспортом та у таємному викраденні чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, які учасниками кримінального провадження не оскаржуються, а тому колегію суддів не перевіряються.

Розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції відбувався за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Частиною 1 статті 413 КПК України визначено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню, та неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України, обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на утриманні обвинуваченої ОСОБА_8 перебуває малолітня дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій на момент ухвалення оскаржуваного вироку ще не виповнилось 14 років, отже суд був позбавлений підстав для призначення обвинуваченій покарання у виді обмеження волі, як про це слушно зауважив прокурор.

З цих підстав, відповідно до ст. 408 КПК України, вирок суду першої інстанції підлягає зміні, а обвинуваченій призначене покарання у виді штрафу, застосування якого до обвинуваченої допускається загальними засадами призначення покарання.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 408, 532 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 задовольнити.

Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 травня 2023 року щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання змінити.

ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 357 КК України призначити покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень; за ч. 3 ст. 357 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень; за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_8 призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, за умови виконання покладених на неї обов`язків, визначених ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили після її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4