АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-166/10Головуючий у 1-й інстанції Ткаченко

Провадження № 22ц-2015/10 Доповідач - Ходоровський М.В.

Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2010 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Козака І.О.

суддів - Ходоровський М. В., Хома М. В.,

при секретарі - Стець І.В.

з участю позивача ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Великовікнинської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів Збаразького району на рішення Збаразького районного суду від 30 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Великовікнинської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів Збаразького району про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2010 року ОСОБА_1 пред"явив позов до Великовікнинської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів Збаразького району про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначив, що протягом 13 років працював в Великовікнинській загальноосвітній школі 1-3 ступенів Збаразького району сезонним кочегаром. Останній трудовий договір з ним було укладено 15 жовтня 2009 року відповідно до якого призначений кочегаром на час опалювального сезону.

27 січня 2010 року наказом №20 його було звільнено з роботи згідно п.З ст.40 КЗпП в зв'язку із систематичним невиконанням ним своїх посадових обов'язків.

Вважає, що звільнення з роботи є незаконне, тому що на час розірвання з ним трудового договору він знаходився на стаціонарному лікуванні та жодних порушень трудової дисципліни не допускав. Фактичною причиною звільнення стала його відмова сплатити директору школи кошти за його працевлаштування.

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від ЗО червня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.

Вирішено: ОСОБА_1 поновити на роботі на посаді кочегара Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІП ступенів Збаразького району Тернопільської області до завершення періоду опалювального сезону - 15.04.2010р.

Стягнути з Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІИ ступенів Збаразького району Тернопільської області в користь ОСОБА_1 2226 грн. 90 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу ( сума вказана без відрахування обов'язкових платежів ).

Стягнути з Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Збаразького району Тернопільської області в користь ОСОБА_1 2000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Збаразького району Тернопільської області 59 грн. 50 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

В апеляційній скарзі директор Великовікнинської загальноосвітньої школи I-III ступенів Збаразького району Тернопільської області просить скасувати рішення Збаразького районного суду від ЗО червня 2010 року і винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши учасників апеляційного розгляду справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позивача було звільнено без законної підстави та з порушенням порядку звільнення.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.

Відповідно до ч.І п.З ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно ч.З ст.40 цього Кодексу не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Судом встановлено, що наказом №12 від 15.10.2009р. Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Збаразького району Тернопільської області ОСОБА_1 прийнятий на роботу кочегаром на час опалювального сезону.,

Опалювальний сезон тривав в період з 15.10.2009р. по 15.04.2010р.

Наказом №20 від 27 січня 2010 року Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Збаразького району Тернопільської області ОСОБА_1 було звільнено з роботи на підставі п.З ст.40 КЗпП України у зв'язку із систематичними грубими порушеннями трудової дисципліни.

З 27 січня 2010 року по 5 лютого 2010 року Гузар перебував на стаціонарному лікуванні у Тернопільському обласному шкіро-венерологічному диспансері.

Дані обставини стверджуються матеріалами справи.

Отже, колегія вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що ОСОБА_1 звільнено з порушенням вимог ч.З ст.40 КЗпП України.

Доводи апелянта про те, що позивач звільнений з роботи 26 січня 2010 року, а не 27 січня 2010 року, колегія до уваги не приймає, так як вони спростовується наявною у справі копією трудової книжки на якій є підпис директора школи та печатка школи.

Стосовно до 4-І ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Як вбачається з матеріалів справи перед звільненням позивача з роботи, наказами відповідача на нього 5 листопада, 19 листопада та 13 грудня 2009 року накладалися стягнення у вигляді догани.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги зазначені накази, так як із матеріалів справи вбачається, що вони видані в порушення вимог трудового законодавства, зокрема в них не зазначено час, впродовж якого позивач був відсутній на робочому місці, накази видано без фіксування в актах про порушення трудової дисципліни.

Як вбачається з показів позивача про існування наказів про оголошення доган йому не було відомо.

Таким чином суд правильно визнав, що підстав для звільнення позивача з роботи не було.

Твердження апелянта про те, що Гузар звільнений з роботи підставно спростовується зібраними по справі доказами, та наявним у справі наказом №72 Великовікнинської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів Збаразького району Тернопільської області від 08 лютого 2010 року, згідно якого ОСОБА_1 звільнено з посади сезонного кочегара з 06 лютого 2010 року за ст.40 ч.З КЗпП України. За поясненнями представника школи даний наказ є запасним.

Інші доводи також не дають підстав для висновку, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Рішення суду є законне, обґрунтоване, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Великовікнинської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів Збаразького району відхилити.

Рішення Збаразького районного суду від ЗО червня 2010 року залишити без зміни.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_3