Провадження № 1-кс/484/626/23

Справа № 484/3079/23

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні заяви про відвід судді

06.09.2023р. м.Первомайськ

Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська  Миколаївської області заяву ОСОБА_3 , про відвід слідчого судді ОСОБА_4 по справі № 484/3079/23 провадження № 1-кс/484/624/23, за скаргою ОСОБА_3 , на постанову слідчого про закриття кримінального провадження

за участю сторін кримінального провадження:

представника заявника – ОСОБА_5

слідчого Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області – ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

До суду надійшла скарга ОСОБА_3 , на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

Вказана скарга відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України була розподілена слідчому судді ОСОБА_4 (справа № 484/3079/23 провадження № 1-кс/484/624/23).

26.06.2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 по вказаній справі, яка мотивована тим, що слідчий, приймаючи оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження за №12021152110000893 від 21.11.2021 року, головною та єдиною підставою вказував, що діяння, яке є предметом досудового розслідування у рамках кримінального провадження за №12021152110000893 від 21.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України вже було предметом досудового розслідування і судового розгляду у рамках кримінального провадження за № 12021152110000292 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за результатами якого ОСОБА_7 було визнано винною у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та було призначено їй покарання.

При цьому, саме суддя ОСОБА_4 раніше розглядала кримінальну справу у кримінальному провадженні за №12021152110000292, між тими ж самими сторонами, що й дане кримінальне провадження, а тому, на думку заявника, не може брати участь в розгляді скарги по даній справі.

Крім того, слідчий суддя  ОСОБА_8  вже розглядала аналогічну справу № 484/3079/23, провадження №1-кс/484/591/23 за його скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12021152110000893 і вже висловила свою думку. Більш того, ухвала по даній справі прийнята з порушенням положень ст. 370 КПК України, є не обґрунтованою і не вмотивованою.

Також, слідчим суддею  ОСОБА_4  по справі №484/3079/23, провадження №1-кс/484/611/23 було винесено постанову про повернення скарги на Постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12021152110000893 від 21.11.2021 року, начебто через недотримання 10-го строку на оскарження не звертаючи увагу на додані ним докази, які свідчили про дотримання процесуальних строків.

Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про упередженість слідчого судді ОСОБА_4 та виключають можливість на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Представник заявника, ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала заяву про відвід та просила її задовольнити.

Слідчий в судовому засідані просив у задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_4 відмовити.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

26.06.2023 року до суду надійшла скарга ОСОБА_3 , на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12021152110000893 від 21.11.2021 року.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.06.2023 року, дана заява відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України була розподілена слідчому судді ОСОБА_4 (справа № 484/3079/23 провадження № 1-кс/484/624/23).

В заяві про відвід ОСОБА_3 зазначив, що слідчий, приймаючи оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження за №12021152110000893 від 21.11.2021 року, головною та єдиною підставою вказував, що діяння, яке є предметом досудового розслідування у рамках кримінального провадження за №12021152110000893 від 21.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України вже було предметом досудового розслідування і судового розгляду у рамках кримінального провадження за № 12021152110000292 від 20.05.2021 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за результатами якого ОСОБА_7 було визнано винною у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та було призначено їй покарання.

При цьому, саме суддя  ОСОБА_4  раніше розглядала кримінальну справу у кримінальному провадженні за №12021152110000292, між тими ж самими сторонами, що й дане кримінальне провадження, а тому, на думку заявника, не може брати участь в розгляді скарги по даній справі. Крім того, слідчий суддя  ОСОБА_8  вже розглядала аналогічну справу № 484/3079/23 за його скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12021152110000893 і вже висловила свою думку, не буде відповідати критерію неупередженості.

Однак, дане твердження заявника суперечить вимогам чинного законодавства та є наслідком невірного тлумачення норм права виходячи з наступного.

20.11.2021 року ОСОБА_3 звернувся до начальника Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме ОСОБА_7 не виконала ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 17.11.2020 року та не надала для спілкування йому їх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що, на думку заявника, підпадає під ознаки складу злочину за ч.1 ст. 382 КК України.

Постановою слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021152110000893 від 07.06.2023 року закрито у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.

При цьому, розгляд вказаних скарг здійснюється саме слідчим суддею, оскільки згідно ч. 1, 2 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п`яти днів з моменту надходження скарги.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Разом з тим, жодна норма кримінального процесуального закону не встановлює заборону слідчому судді розглядати передбачені чинним законодавством скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора в кримінальних провадженням між тими самими особами, навіть якщо слідчий суддя вже розглядав аналогічні скарги в межах інших кримінальних проваджень між цими особами.

Більш того, той факт, що суддя ОСОБА_4 розглядала кримінальну справу у кримінальному провадженні за № 12021152110000292 від 20.05.2021 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України аж ніяк не свідчить про те, що остання вже висловила свою думку і не може брати участь в іншому кримінальному провадженні, зокрема за №12021152110000893 від 21.11.2021 року, навіть якщо воно стосується одних і тих самих осіб.

Також, у своїй заяві ОСОБА_3  зазначав, що слідчий суддя ОСОБА_8  вже розглядала аналогічну справу № 484/3079/23 за його скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12021152110000893 і вже висловила свою думку. Більш того, ухвала по даній справі прийнята з порушенням положень ст. 370 КПК України, є не обґрунтованою і не вмотивованою.

Крім того, слідчим суддею  ОСОБА_4  було винесено постанову про повернення скарги на Постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12021152110000893 від 21.11.2021 року (провадження №1-кс/484/611/23, справа №484/3079/23) , начебто через недотримання 10-го строку на оскарження не звертаючи увагу на додані ним докази, які свідчили про дотримання процесуальних строків.

Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про упередженість слідчого судді ОСОБА_4 та виключають можливість на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Однак, дане твердження заявника не заслуговує на увагу виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 6 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

З аналізу вищевказаних норм можна зробити висновок, що суддя (слідчий суддя) здійснюючи правосуддя є незалежним і недоторканим та приймає рішення у відповідності до вимог Закону, а тому будь – яке втручання в його діяльність є недопустимим.

При цьому, суддя (слідчий суддя) місцевого суду не має повноважень та законних підстав аналізувати, змінювати, скасовувати, критикувати, підтверджувати або спростовувати висновки, які були викладені у рішенні (ухвалі, постанові) іншого судді (слідчого судді) місцевого суду.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що твердження заявника стосовно необґрунтованості, не вмотивованості та законності винесення слідчим суддею ОСОБА_4 певних процесуальних документів зводиться до непогодження заявника із процесуальними рішеннями, прийнятими слідчим суддею в конкретній справі з конкретних питань та не є підставою для відводу слідчого судді.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача ; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження , 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Даний перелік є вичерпним і розширенню не підлягає.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Однак, жодна з обставин, на які посилається ОСОБА_3 , не передбачена ч. 1 ст. 75 КПК України і не є підставою для відводу слідчого судді, а тому його твердження про обґрунтовані сумніви в неупередженості останньої є надуманими.

На підставі вищевикладеного, вважаю, що заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 не вмотивована та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 75, 80 КПК України

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 , про відвід слідчого судді ОСОБА_4 по справі №484/3079/23 провадження №1-кс/484/624/22, за скаргою ОСОБА_3 , на постанову слідчого про закриття кримінального провадження – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: ОСОБА_1