АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1709/10Головуючий у 1-й інстанції Тиха І.М.

Провадження № 22ц-2664/10 Доповідач - Ходоровський М.В.

Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2010 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Ходоровський М. В., Стефлюк О. Д.,

при секретарі - Леньга О.Я.

з участю позивачки ОСОБА_1 її представника ОСОБА_2 відповідачів ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 06 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третьої особи — Першої Тернопільської державної нотаріальної контори про встановлення факту проживання однією сім"єю та зміну черговості одержання права на спадкування

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2010 року ОСОБА_1 пред"явила позов до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третьої особи — Першої Тернопільської державної нотаріальної контори про встановлення факту проживання однією сім"єю та зміну черговості одержання права на спадкування.

Позивачка зазначила, що проживала разом із батьком відповідачів ОСОБА_5 однією сім"єю, як чоловік та дружина, не менш як п"ть років до його смерті. Вважає, що згідно з вимогами ч. 2 ст. 1259 ЦК України набула право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом, оскільки протягом останніх 25 років життя він хворів на цукровий діабет та через важкий перебіг хвороби фактично перебував у безпорадному стані.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 06 жовтня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким її вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема вона зазначила, що суд не прийняв до уваги того, що незважаючи на розлучення із ОСОБА_5 вони через деякий 'час помирилися і надалі продовжували спільно проживати однією сім"єю, вели спільно господарство, спільно вирішували всі питання сім"ї, спільно сплачували комунальні та інші послуги. З метою забезпечення стабільності відносин вирішили вдруге одружитися, у зв"язку з чим подали до Тернопільського міського відділу РАЦС заяву про реєстрацію шлюбу. Реєстрація шлюбу була призначено на 13.08.2009 року, однак не відбулася із-за смерті 8 серпня 2009 року ОСОБА_5 Окрім цього апелянт вказала, що суд залишив поза увагою те, що вона здійснювала постійний догляд за хворим, забезпечувала його необхідними медикаментами, самостійно займалася організацією поховання, несла витрати на поховання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи учасників судового засідання, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не доведено, що вона та спадкодавець ОСОБА_5 протягом п"яти років до часу відкриття спадщини проживали однією сім"єю безперервно, та що спадкодавець знаходився у безпорадному стані.

З таким висновком суду слід погодитися, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 1264, ч. 2 ст. 1259 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім"єю не менш як п"ять років до часу відкриття спадщини. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Судом встановлено, що 8 серпня 2009 року у віці 58 років помер ОСОБА_5. Спадкоємцями першої черги за законом є його діти відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Позивачка ОСОБА_1 перебувала із ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі з вересня 2002 року по серпень 2008 року.

Відповідно до рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, яким позов задоволено, сторони біля півтора роки не ведуть спільного господарства та не підтримують подружніх стосунків. Позовні вимоги про розірвання шлюбу ОСОБА_1 визнала.

Згідно позовної заяви ОСОБА_5 про розірвання від 14 липня 2008 року з вимогами про розірвання шлюбу із ОСОБА_1 він звертався неодноразово, зокрема і 24.08.2007 року.

Зазначені обставини стверджуються матеріалами справи та не заперечуються позивачкою ОСОБА_1

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд правильно визнав, що позивачка ОСОБА_1 із ОСОБА_5 за п"ять років до його смерті не безперервно проживали однією сім"єю, а відтак вона не є спадкоємицею за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_5

Колегія суддів також погоджується з висновком суду про відсутність безпорадного стану у ОСОБА_5, оскільки досліджені судом першої інстанції докази з достовірністю стверджують про те, що він до останніх днів свого життя обробляв город, тримав курей, керував автомобілем. Згадані обставини визнає й позивачка.

Доводи апелянта про те, що судом в основу рішення покладено обставини із рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, в той час, коли воно не було предметом судового дослідження, що суд не оглядав справи про розірвання шлюбу є безпідставні, оскільки вони спростовуються протоколом судового засідання, відповідно до якого судом оглядались матеріали цивільної справи про розірвання шлюбу і ухвалою суду було задоволено клопотання про долучення до матеріалів справи копії рішення суду про розірвання шлюбу.

Колегія не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що вона самостійно займалася організацією поховання, несла витрати на поховання, оскільки вони не мають правового значення для вирішення даного спору.

Не можна погодитись також із доводами ОСОБА_1, на підтвердження факту проживання однією сім"єю протягом п"яти років, про те, що вона після розлучення із спадкодавцем через деякий час помирилася і надалі вони продовжували спільно проживати однією сім"єю, вели спільно господарство, спільно вирішували всі питання сім"ї, спільно сплачували комунальні та інші послуги, мали намір зареєструвати шлюб, оскільки ці обставини не підтверджують безперервність проживання однією сім"єю протягом п"яти років.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно застосовані норми процесуального та матеріального права й підстав для скасування рішення, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, не має.

Керуючись ст.ст. 307,308,315 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 06 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_6