ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" вересня 2023 р.          м. Рівне                                   Справа №918/907/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Пашкевич І.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" про забезпечення доказів у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" (33023, м. Рівне, вул. Грушевського академіка, 24, код ЄДРПОУ 39589441)

до відповідача-1 Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" ( 33027, м. Рівне, Івана Вишенського, 4 код ЄДРПОУ 03366701),

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, 44, код ЄДРПОУ 42795490),

до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1 код ЄДРПОУ 42399676) про зобов`язання вчинити певні дії

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Пашкевич І.О. перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" до відповідача-1 Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", відповідача- 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про зобов`язання безоплатно усунути недоліки товару (природного газу), шляхом коригування в бік зменшення обсягів природного газу ТОВ "Рівнегаз Збут" за Рамковим договором купівлі - продажу природного газу №2рд_БГр-РГЗ від 30.09.2021 та Індивідуальним Договором №БГр-21/22-РГЗ від 30.09.2021, зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 по квітень 2022 року.

Ухвалою від 10.07.2023 прийнято справу № 918/907/22 до свого провадження. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження спочатку.

31 серпня 2023 року, у судовому засіданні представником Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" подано заяву про забезпечення доказів, у якій позивач просить суд забезпечити докази у справі № 918/907/22 шляхом витребування в Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз» інформації та підтверджуючих документів щодо:

- прив`язки ЕІС кодів побутових споживачів до відповідної ГРО;

- прив`язки ГРС до маршрутів газопроводів в межах Рівненської області;

- документи, у яких зазначено обсяги по маршрутах постачання газу переданого згідно Рамкового договору купівлі-продажу природного газу N 2рд_БГр-РГЗ від 30.09.2021 та Індивідуального Договору N БГр-21/22-РГЗ до Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу N 2рд_БГр-РГЗ від 30.09.2021 природного газу по маршрутах 203, 204, 231, 213, 235, 256 за період з 01.10.2021 по 30.04.2022.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення доказів, судом встановлено наступне.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 ГПК України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Підпунктом 4 п. 1 ч. 2  ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду заяви про забезпечення доказів судовий збір становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів складає 1 342.00 грн.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" при зверненні до суду із заявою про забезпечення доказів не надало доказів оплати судового збору.

Водночас у п. 1 прохальної частини заяви позивач просить суд відстрочити сплату судового збору за подання заяви до ухвалення судового рішення у справі № 918/907/22.

Обґрунтовуючи вимогу про відстрочення сплати судового збору, заявник вказує, що основним видом діяльності ТОВ «Рівнегаз збут», визначеним Статутом, є постачання природного газу. До 01.05.2022  Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" здійснювало постачання природного газу більше 260 тис. побутових споживачів, проте наказом Міністерства енергетики України від 08.06.2022 № 198, всіх побутових споживачів ТОВ “Рівнегаз збут” переведено на постачальника «останньої надії» ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Як наслідок, на даний час всі обігові кошти  Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" спрямовані на повернення переплати за природний газ (помилково сплачених коштів) побутовим споживачам. Загальновідомо, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні було введено воєнний стан. Наразі строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 254/2023 від 01.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Водночас, у зв`язку зі зниженням платоспроможності побутових споживачів, утворилась проблемна дебіторська заборгованість, що суттєво ускладнює і так утруднене в умовах війни здійснення господарської діяльності, вчасну сплату податків, інших зборів та платежів. Тому, враховуючи зазначене вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" вважає, що є усі підстави для відстрочення сплати судового збору, а відтак просить суд відстрочити сплату судового збору за подання заяви про забезпечення доказів.

Господарський суд, розглянувши вимогу про відстрочення судового збору, дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Приписи вказаної вище норми права передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, тоді як законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20.

За змістом положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Із системного аналізу змісту ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що положення пунктів 1 та 2 ч. 1 вказаної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18.

Таким чином, виходячи з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити сплату судового збору, а ані предмет позову у справі № 918/907/22 ані заява про забезпечення доказів не спрямована на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, у суду відсутні правові підстави для задоволення означеної вимоги позивача.

Довід, що всі обігові кошти  позивача спрямовані на повернення переплати за природний газ (помилково сплачених коштів) побутовим споживачам і що у зв`язку зі зниженням платоспроможності побутових споживачів, утворилась проблемна дебіторська заборгованість, що суттєво ускладнює і так утруднене в умовах війни здійснення господарської діяльності, вчасну сплату податків, інших зборів та платежів, - з огляду на положення пунктів 1-3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" відхиляється, оскільки рівність сторін є основною засадою господарського судочинства не залежно від організаційно-правової форми юридичної особи.

Ураховуючи положення ст. 129 Конституції України та ст. 5 Закону України "Про судовий збір" господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі і у питанні звільнення або відстрочення судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, що узгоджується із ст. 129 Конституції України. Вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору окрім випадків встановлених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" призведене до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Слід зазначити, що доступ до правосуддя в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 в справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 в справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на викладене у сукупності суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Оскільки до заяви про забезпечення доказів не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, і у задоволенні вимоги про відстрочення сплати судового збору відмовлено, заява про забезпечення позову підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ".

Керуючись ст. ст. 110, 111, 123, 222, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 7, 8 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у вимозі Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів.

2 Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" про забезпечення доказів повернути заявнику на адресу: 33023, м. Рівне, вул. Грушевського академіка, 24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 05.09.2023 в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена  до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя                                                            І.О. Пашкевич