АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-116/10Головуючий у 1-й інстанції Ігнатова

Провадження № 22-ц-1186/10 Доповідач - .

Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2010 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ходоровського М.В.

суддів - Шевчук Г. М., Дикун С. І.,

при секретарі - Любчик Л.В.

з участю прокурора Коруна Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі на рішення Підгаєцького районного суду від 11 травня 2010 року у справі за позовом прокурора Підгаєцького району в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2010 року прокурор Підгаєцького району в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі про визнання дій неправомірними та зобов"язання відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком відповідно до положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за 2009 рік з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування вимог прокурор посилається на те, що позивачка є дитиною війни та відповідно до вимог ст. 6 Закону України №2195-ГУ має право на одержання підвищеної пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки Конституційним Судом України визнано такими, що не відповідають Конституції України, відповідні положення Законів України «Про Державний бюджет України» на 2007 та 2008 роки, якими була зупинена дія положень ст. 6 Закону України №2195-ІУ, що обмежувала соціальні гарантії. Вважає, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахування пенсії, привівши її у відповідність з рішеннями Конституційного Суду України. Управління ПФУ відмовляє позивачці у проведенні перерахунку.

Рішенням Підгаєцького районного суду від 11 травня 2010 року позов задоволено. Зобов"язано управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, з врахуванням виплачених сум, відповідно до положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. .

В апеляційній скарзі управління ПФУ просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким апеляційну скаргу управління задовольнити. Зазначає, що Законом України №2195-IV передбачено проведення фінансування виплат, згідно з даним Законом, із Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Крім того, законодавством України не передбачено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислюється вказаний розмір пенсії. Діючим законодавством не визначено поняття "мінімальна пенсія за віком", як розрахункової величини для підвищення пенсії, оскільки наведене у ч. З ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначення мінімального розміру пенсії за віком застосовується виключно до розмірів пенсій, призначених за цим Законом.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було порушено права позивачки на перерахунок та виплату підвищення пенсії, відповідно до вимог ст. 6 Закону України №2195-IV у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, які підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача провести позивачці відповідні нарахування та виплату пенсії.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду як таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни. Відповідно до норми ст. 6 Закону України №2195-IV, у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, мала право на отримання підвищення виплачуваної їй пенсій за віком.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону України №2195-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.

Положенням п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію статті 6 Закону України №2195-1V з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України №2195-IV , з урахуванням статті 111 цього Закону;

Вимогами пп.2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI було змінено положення ст.6 Закону України №2195-IV. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року ці зміни визнані неконституційними, оскільки за правилами ч.2 ст.З Закону України №2195-IV державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд дійшов обгрунтованого висновку, що позивачці у період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року повинна була нараховуватись підвищена пенсія, яка передбачена для дітей війни. Відмова в такому нарахуванні та виплаті є протиправною.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про відсутність, визначення у законодавстві поняття «мінімальна пенсія за віком», як розрахункової величини для підвищення пенсії, згідно із вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і норми закону щодо заборони застосування даного розміру для розрахунку інших, пов'язаних з нею, пенсій чи доплат відсутні. Зважаючи на наведене, вищезазначені доводи апелянта є безпідставними.

Необгрунтованими є також посилання апелянта на можливість не цільового використання коштів ПФУ, оскільки судом не ухвалено рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо відсутності бюджетного фінансування на виплату передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, оскільки відсутність такого фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань та не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»від 08.11.2005 року).

Підстав для скасування рішення суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. п.1 ч.І ст. 307, ч. 1 п. 1 ст. 308, 313; 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі відхилити.

Рішення Підгаєцького районного суду від 11 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців в касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ..