АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2182/10Головуючий у 1-й інстанції Юрдига

Провадження № 22-ц-1242/10 Доповідач - Ходоровський М.В.

Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2010 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Демковича Ю.Й.

суддів - Ходоровський М. В., Кузьма Р. М.,

при секретарі -Саланда О.М.

з участю позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3З

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного вищого навчального закладу Європейський Університетног Тернопільська філія на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Привато вищого навчального закладу Європейський Університет Тернопільська філія про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2010 року ОСОБА_1 пред"явив позов до Приватного вищого навчального закладу Європейський Університет Тернопільська філія про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначив, що з 4 квітня 2003 року працював сторожем у Приватному вищому навчальному закладі Європейський Університет Тернопільська філія. Наказом директора університету №1-к від 4 січня 2010 року його з 5 січня 2010 року звільнено з роботи за станом здоров"я, що перешкоджає продовженню даної роботи та за прогул, підставою чого є акт відсутності працівника на робочому місці.

Посилаючись на те, що згідно медичного висновку у медичній довідці від 2 квітня 2008 року серія ТЕР №149908 робота сторожем йому не протипоказана, за весь період роботи в університеті з 4 квітня 2003 року по 5 січня 2010 року перебував на лікарняному лише один раз - з 9 листопада 2009 року по 16 листопада 2009 року, зауважень по роботі не має, вважає звільнення за п.2 ст. 40 КЗпП України неправомірним.

Прогулу він також не вчиняв. 1 січня 2010 року о 8 год. заступив на чергування. В 11.00 год. його роботу перевірив завідувач відділу адміністративно-господарської роботи ОСОБА_4, який зробив запис у журналі. Приблизно біля 12 години відчув біль у животі а тому пішов у магазин по мінеральну воду. Взнавши по телефону від ОСОБА_4 про знаходження під дверима університету директора ОСОБА_2 він не купивши води прийшов на робоче місце, однак директора вже не було. На робочому місці був відсутній 15=20 хвилин.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 14 травня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1'" Михайловича на посаді сторожа в Тернопільській філії Приватного вищого навчального закладу Європейський Університет з 5 січня 2010 року та стягнуто в його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 5 січня 2010 року по 14 травня 2010 року в розмірі 4883,36 грн., та судові витрати в розмірі 171 грн. В задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі Приватний вищий навчальний заклад Європейський Університет просить рішення суду в частині задоволення позову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що суд безпідставно не прийняв до уваги акт відсутності працівника на робочому місці, що складений директором університету та не дав належної оцінки показам свідка ОСОБА_5, яка є невісткою позивача. Також суд не прийняв до уваги показів представника відповідача про те, що робота сторожа згідно з посадовою інструкцією є протипоказана позивачу, адже згідно його обов'язків він не має права на сон, повинен скидати сніг з даху, прибирати територію.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши учасників апеляційного розгляду справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що стан здоров"я ОСОБА_1 не перешкоджає продовженню ним роботи на посаді сторожа, 1 січня 2010 року ОСОБА_1 прогулу не вчинив, звільнено його з роботи без законних підстав.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.

Згідно п. п. 2, 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров"я, які перешкоджають продовженню даної роботи; прогулу(в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Встановлено, що ОСОБА_1 згідно трудової книжки працював сторожем у Тернопільській філії Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет" із 4 квітня 2003 року по 5 січня 2010 року. ОСОБА_1 прийнято на роботу сторожем за квотою відділення фонду соціального захисту інвалідів, на час прийняття він був інвалідом 3-ї групи, згідно довідки МСЕК йому рекомендовано роботу охоронця. За час роботи до дисциплінарної відповідальності не притягувався, неодноразово проходив МСЕК на предмет підтвердження групи інвалідності. Висновку про те, що стан здоров"я ОСОБА_1 перешкоджає виконанню професійних обов'язків сторожа не має.

1 січня 2010 року о 8 год. ОСОБА_1 заступив на чергування. В 11.00 год. його роботу перевірив завідувач відділу адміністративно-господарської роботи ОСОБА_4, який зробив запис у журналі. Біля 12 години відчувши біль у животі ОСОБА_1 пішов у магазин по мінеральну воду. На робочому місці був відсутній 15=20 хвилин.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд обгрунтовано дійшов висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 з роботи за п. п. 2, 4 ст. 40 КЗпП України є незаконним.

Доводи апелянта про те, що суд безпідставно не прийняв до уваги акт відсутності працівника на робочому місці, що складений директором Тернопільській філії Приватного вищого навчального закладу "Європейський Університет" , колегія суддів до уваги не приймає, оскільки із матеріалів справи вбачається, що пояснення позивача про відсутність його на робочому місці 15-20 хв повністю узгоджуються із поясненнями свідка ОСОБА_4, що є завідувачем відділу адміністративно-господарської роботи зазначеного навчального закладу, поясненнями свідка ОСОБА_5

Твердження апелянта про те, що робота сторожа є протипоказаною позивачу є необгрунтовані, оскільки не підтвердженні жодними доказами.

Рішення суду є законне, підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Тернопільській філії Приватного вищого навчального закладу "Європейський Університет" відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14 травня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_6