АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2а-1723/10Головуючий у 1-й інстанції Братасюк
Провадження № 22-ц-1158/10 Доповідач - Ходоровський М.В.
Категорія -
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 червня 2010 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Ходоровського М.В.
суддів - Гурзель І. В., Бершадська Г. В.,
при секретарі - Жовняревич Т.М.
з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 21 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6 Сандроєвича, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги як дітям війни
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_6 Сандроєвич, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 звернулися в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про відновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання неправомірними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати їм щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % надбавки до пенсії як дітям війни та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди 2006, 2007, 2009 років.
В обґрунтування вимог, позивачі посилаються на те, що вони є дітьми війни та відповідно до вимог ст.6 Закону України №2195-IV мають право на одержання підвищеної пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки Конституційним Судом України визнано такими, що не відповідають Конституції України, відповідні положення Законів України «Про Державний бюджет України» на 2007 та 2008 роки, якими була зупинена дія положень ст. 6 Закону України №2195-IV, що обмежувала соціальні гарантії. Позивачі вважають, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахування пенсії, привівши її у відповідність з рішеннями Конституційного Суду України.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 21 квітня 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1, ОСОБА_6 Сандроєвичу, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 підвищення до пенсії. Зобов"язано управління Пенсійного фонду України в М.Тернополі нарахувати і виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_6 Сандроєвичу, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 4 березня 2009 року по 31 грудня 2009 року з врахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління ПФУ просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким апеляційну скаргу управління задовольнити. Зазначає, що Законом України №2195-ІУ передбачено проведення фінансування виплат, згідно з даним Законом, із Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Крім того, законодавством України не передбачено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислюється вказаний розмір пенсії. Діючим законодавством не визначено поняття "мінімальна пенсія за віком", як розрахункової величини для підвищення пенсії, оскільки наведене у ч. З ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначення мінімального розміру пенсії за віком застосовується виключно до розмірів пенсій, призначених за цим Законом.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було порушено права позивачів на перерахунок та виплату підвищення пенсії, відповідно до вимог ст. 6 Закону України №2195-ІУ у розмірі 30 % мінімальної пенсії.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду як таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Судом встановлено, що позивачі отримують пенсію за віком та належать до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни. Відповідно до норми ст. 6 Закону України №2195-Р/, у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, позивачі мали право на отримання підвищення виплачуваної їй пенсій за віком.
Згідно з вимогами ст. 6 Закону України №2195-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Положенням п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію статті 6 Закону України №2195-IV з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.200-7 року визнано такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України №2195-ІУ , з урахуванням статті 111 цього Закону;
Вимогами пп.2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-УІ було змінено положення ст.6 Закону України №2195-IV. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року ці зміни визнані неконституційними, оскільки за правилами ч.2 ст.З Закону України №2195-ГУ державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд дійшов обгрунтованого висновку, що позивачам повинна була нараховуватись підвищена пенсія, яка передбачена для дітей війни. Відмова в такому нарахуванні та виплаті є протиправною.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про відсутність, визначення у законодавстві поняття «мінімальна пенсія за віком», як розрахункової величини для підвищення пенсії, згідно із вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і норми закону щодо заборони застосування даного розміру для розрахунку інших, пов'язаних з нею, пенсій чи доплат відсутні. Зважаючи на наведене, вищезазначені доводи апелянта є безпідставними.
Необгрунтованими є також посилання апелянта на можливість нецільового використання коштів ПФУ, оскільки судом не ухвалено рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо відсутності бюджетного фінансування на виплату передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, оскільки відсутність такого фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань та не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»від 08.11.2005 року).
Підстав для скасування постанови суду з мотивів., наведених в апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. п.1 ч.І ст. 307, ч. 1 п. 1 ст. 308, 313; 314, 315, 319/324, 325 ЦПК України,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі відхилити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 21 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців в касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_8