Справа №22-ц-1190/10 Суддя-доповідач - Смирнова

Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2010 року м.Суми

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого- Смирнової Т.В.,

суддів- Гагіна М.В., ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання - Федини Д.І.,- розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Путивльському районі Сумської області

на постанову Путивльського районного суду Сумської області від 29 грудня 2009 року

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Путивльському районі Сумської області

про зобов»язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Путивльського районного суду Сумської області від 29 грудня 2009 року позов ОСОБА_2 - задоволений частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійоного фонду України у Путивльському районі Сумської області в частині не проведення нарахування і виплат ОСОБА_2 підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року по 22.05.2008 року.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у Путивльському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру , встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» і провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 року та з 22 травня 2008 року по 29 грудня 2009 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що суд не врахував , що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що жодним із законів про пенсійне забезпечення не встановлено відповідний механізм та умови призначення та порядок фінансування таких підвищень.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню , а судове рішення залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.

Вирішуючи спір суд виходив з того, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону №2195-ІУ і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність, тому суд першої інстанції задовільнив позовні вимоги на отримання доплати до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 29 грудня 2009 року.

Судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 має статус дитини війни.

Згідно зі ст. 6 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V " Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону N 2195-ІV зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.

Проте Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону N 489-V.

Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, визначена надбавка дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, у силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконними актами, відповідач мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 29 грудня 2009 року в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом обгрунтовано до уваги не взято, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обгрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

За викладених обставин правильним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22 травня 2008 року по 29 грудня 2009 року.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15,303, 304, п. 1 ч. І ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Путивльському районі Сумської області - відхилити.

Постанову Путивльського районного суду Сумської області від 29 грудня 2009 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з часу проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців .

Головуючий -

Судді-