Справа №22-ц-3577/10 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія -

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2010 року м.Суми

колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого – Смирнової Т.В.,

суддів – Ільченко О.Ю., Ведмедь Н.І.,

з участю секретаря судового засідання – Федини Д.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою представника Моторного (транспортного) страхового бюро України – ОСОБА_2 на

рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 02 червня 2010 року

за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вант» ЛТД

про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИЛА:

26 березня 2009 року позивач звернувся до суду із позовом, мотивуючи його тим, що 31 січня 2006 року на 4 - му кілометрі автодороги Кіпті-Глухів-Бачівськ трапилась дорожньо-транспортна пригода з вини ОСОБА_3, який керував автомобілем Мерседес з дн 045-06 СВ. Вина відповідача ОСОБА_3 у скоєні даного ДТП підтверджується постановою Шосткинського міськрайсуду Сумської області від 22 лютого 2006 року та матеріалами справи про адміністративне правопорушення. На дату скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль НОМЕР_1, який належить ДП «Аромат». Розмір завданих збитків за пошкоджений автомобіль з урахуванням зносу становить 5575 грн. 64 коп. У добровільному порядку завдані збитки відповідачем відшкодовані не були, в зв'язку з чим власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування, звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою. Договірних зобов'язань між позивачем, потерпілим та відповідачем не виникало. 31 травня 2006 року страхове бюро виплатило відшкодування шкоди потерпілому від ДТП - ДП «Аромат» в розмірі 5264 грн. 37 коп., в зв'язку з чим у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача. Однак, відповідач ОСОБА_3 ніяк не відреагував на звернення позивача про компенсацію витрат в добровільному порядку, тому страхове бюро просило суд першої інстанції стягнути з відповідача на його користь в порядку регресу витрати пов’язані з виплатою страхового відшкодування.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 02 червня 2010 року в задоволенні позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 (транспортне) страхове бюро України просить скасувати рішення суду та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Вважає, що рішення суду є незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального закону. Після пред'явлення позову до ОСОБА_3 перебіг позовної давності перервався і почав спливати заново після того, як МТСБУ дізналося про те, що відповідач по справі скоїв ДТП під час виконання ним трудових обов'язків та залучення відповідних на те доказів, наданих ОСОБА_3 у судовому засіданні, тобто 08.10.2009 року. Саме в цей день на підставі клопотання представника позивача було залучено співвідповідачем TOB «Вант» ЛТД, тому апелянт вважає, що позовна давність до останнього співвідповідача не сплила.

Також зазначає що, мало місце недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. У своєму рішенні суд першої інстанції посилається на те, що позивач при зверненні до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 надав копію постанови суду та довідку окремого батальйону ДПС ДАІ при УМВС України в Чернігівській області в яких зазначено, що відповідач працює в TOB «Вант» ЛТД та вважав, що дані документи підтверджують, що ОСОБА_3 працював на тому підприємстві, а отже і скоїв ДТП при виконанні ним своїх трудових обов'язків. З висновком суду апелянт не погоджуюся, оскільки дані, які містяться у вищевказаних документах ніяким чином не підтверджують того, що ОСОБА_3 скоїв ДТП саме під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Вивчивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши заперечення представника ТОВ «Вант» ЛТД проти апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи суд першої інстанції на підставі наданих доказів та пояснень сторін встановив, що відповідач ОСОБА_3 31 січня 2006 року під час виконання трудових обов’язків, як водій ТОВ «Вант» ЛТД, керуючи автомобілем «Мерседес – 1117», власником якого є зазначене товариство, порушив Правила дорожнього руху України та допустив зіткнення з автомобілем ГАЗ-5312, власником якого є ДП «Аромат» м.Ніжин.

Внаслідок ДТП ГАЗ-5312 було пошкоджено, чим завдано матеріальну шкоду ДП «Аромат» у сумі 5264 грн. 37 коп., в тому числі: 4646 грн. 37 коп. – сама шкода та 618 грн. – вартість експертизи.

Згідно з наказом Моторного (транспортного) страхового бюро України на відшкодування шкоди потерпілій стороні – ДП «Аромат» сплачено 5264 грн. 32 коп. (платіжне доручення №474 а.с.14)., яку в порядку регресу просив позивач стягнути з водія ТОВ «Вант» ЛТД ОСОБА_3

Ухвалою суду від 08 жовтня 2009 року до участі у справі у якості другого відповідача було притягнуто ТОВ «Вант» ЛТД.

Зазначені обставини визнаються сторонами та не оспорюються.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вірно встановив права та обов’язки сторін щодо спірних відносин, в тому числі щодо розміру шкоди, щодо права позивача звертатися з регресною вимогою, щодо обставин ДТП та обов’язку роботодавця, у порядку ст.1172ЦК ЦК України відшкодовувати шкоду завдану працівником під час виконання трудових обов’язків. Ці висновки судового рішення сторонами, у тому числі і апелянтом не оспорюються.

Відмовляючи у позові до обох відповідачів, суд в резолютивній частині рішення не зазначив для цього підстави, в той же час ці підстави за мотивами судового рішення були різні, а саме: суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 є неналежним відповідачем, а для стягнення коштів з другого відповідача ТОВ «Вант» ЛТД пропущено трирічний строк позовної давності.

Проте з висновком судового рішення неможна погодитися виходячи з наступного.

Право регресної вимоги в позивача виникло з часу сплати коштів на відшкодування шкоди, тобто з 31 травня 2006 року.

Строк позовної давності згідно зі ст.257 ЦК України три роки, а позивач звернувся з позовом про стягнення коштів у порядку регресу – 26 березня 2009 року, тобто до закінчення строку позовної давності та згідно з ч.2 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред’явлення позову до одного із боржників, що і мало місце в даному випадку.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду скасувати на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України та ухвалити нове рішення про задоволення вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України – задовольнити.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 02 червня 2010 року в даній справі – скасувати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вант» ЛТД розташоване у м. Шостка, вул. Привокзальна, б. 1-а на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу 5 264 грн. 37 коп. та у повернення судових витрат 82 грн. 64 коп.

В позові до ОСОБА_3 - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом 20 днів до Верховного Суду України.

Головуючий -

Судді -