Справа №22-ц-1189/10 Суддя-доповідач - Смирнова

Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2010 року м.Суми

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого- Смирнової Т.В.,

суддів- Ільченко О.Ю., ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання - Федини Д.І.,- розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Путивльському районі Сумської області

на постанову Путивльського районного суду Сумської області від 26 січня 2010 року

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Путивльському районі Сумської області

про зобов»язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Путивльського районного суду Сумської області від 26 січня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійоного фонду України у Путивльському районі Сумської області в частині не проведення нарахування і виплат ОСОБА_2 підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2009 року.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у Путивльському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2М.з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру , встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» і провести відповідні виплати за період з 01 січня 2009 року по 26 січня 2010 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що суд не врахував , що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню , а судове рішення залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.

Вирішуючи спір суд виходив з того, що вимоги про встановлення обов»язку Управління нарахувати і виплатити підвищення до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не вправі перебирати на себе функцію державного органу , якому такі повноваження надані законом.

Крім того, з метою повного захисту прав позивача , суд вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправною бездіяльність Управління в частині не виконання приписів ст.6 Законів України «Про соціальний захист дітей війни», що призвело до порушення прав позивача на своєчасне отримання підвищення до пенсії і зобов»язало відповідача нарахувати та виплатити позивачу таке підвищення з 01.01.2009 року по 04.02.2010 року, тобто по день винесення рішення у справі , з урахуванням раніше отриманих сум.

Судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 має статус дитини війни.

Згідно зі ст. 6 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, у силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконними актами, відповідач мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу з 01 січня 2009 року по 26 січня 2010 року в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом обгрунтовано до уваги не взято, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обгрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

За викладених обставин правильним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року по 26 січня 2010 року.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15,303, 304, п. 1 ч. І ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Путивльському районі Сумської області - відхилити.

Постанову Путивльського районного суду Сумської області від 26 січня 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з часу проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців .

Головуючий -

Судді-