Справа № 22ц-3745/10

Категорія: 57 Головуючий у 1-й інстанції - Дубель Р.М.

Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2010року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого – Курій Н.М.,

Суддів: Мікуш Ю.Р., Зверхановської Л.Д.

Секретаря Стасів М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 304 - 1 ЦПК України у м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 грудня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною постановою позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 частково задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Дрогобицькому районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням проведених нарахувань.

Відповідач в апеляційній скарзі ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нової, про відмову в позові в повному об’ємі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у видаткову частину не були внесені, тому кошти на виплату підвищень в 2007 році були відсутні, законодавством не визначено мінімальної пенсії за віком як розрахункової величини для підвищення пенсії.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Перегляд справи за апеляційною скаргою, поданою на рішення суду першої інстанції, яке було ухвалено до набрання чинності Законом № 1691 -УІ від 18.02.2010 року, здійснюється за правилами ЦПК України, проте перевірка процесуальних дій суду та осіб, які беруть участь у справі, проводиться з урахуванням дотримання ними норм КАС України, якими вони керувались при вчиненні цих дій.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у запереченні на позов не покликався на застосування положень ч. 2 ст. 99 та ч. 1 ст. 100 КАС України як на підставу для відмови в позові, а в апеляційній скарзі - як на підставу для скасування постанови.

Відповідно до Положень про Пенсійний фонд України, про управління ПФУ в районах, містах і районах у містах, управління забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Отже, управління є належним відповідачем, оскільки зобов'язане було і без звернення пенсіонерів (дітей війни) здійснювати перерахунок та виплату підвищення до пенсії після прийняття 09.07.07 року рішення Конституційного Суду України про неконституційність положень Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік"щодо зупинення дії на 2007 рік ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» яким відновлено їх право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що позивачі народились в період з 03 вересня 1927 по 02 вересня 1945 року й, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», набули статусу «діти війни».

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався

лише ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум», такий застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Отже, при визначенні розміру підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен застосовуватися розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Поновлення порушених прав позивача з точки зору вимог Конституції України (ст.ст.8,19,22), на яку посилався суд, не може залежати від фінансового становища відповідача та його неналежного фінансування з бюджету.

Таким чином, судом повно та об'єктивно розглянуто представлені сторонами докази, надана таким вірна оцінка, правильно застосовано норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому скаргу слід відхилити, а постанову суду - залишити без змін.

Керуючись ч. 1, 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1691 від 18.02.2010 року „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами", ст.303, ст.304-1, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, п.1 ч.1 ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області відхилити.

Постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Курій Н.М.