Справа № 22ц-3963/10

Категорія: 57

Головуючий у 1-й інстанції-Карбовнік І.М.

Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого – Курій Н.М.,

Суддів: Мікуш Ю.Р., Зверхановської Л.Д.

Секретаря Стасів М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 304 - 1 ЦПК України у м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 13 січня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною постановою позов ОСОБА_2 частково задоволено. Поновлено пропущений строк для звернення до суду. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням проведення виплат як дитині війни.

Відповідач в апеляційній скарзі ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нової про відмову в позові в повному об’ємі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у видаткову частину не були внесені, тому кошти на виплату підвищень в 2007 році були відсутні, а у 2008 році позивачу підвищення до пенсії нараховувалось та виплачувалось у відповідності до вимог законодавства, інших коштів на підвищення до пенсії по предмету спору не передбачено в бюджеті, законодавством не визначено мінімальної пенсії за віком, як розрахункової величини для підвищення пенсії.

Крім того, покликається, що судом не застосовано положень ч. 2 ст. 99 та ч. 1 ст. 100 КАС України, на застосуванні яких наполягав відповідач у запереченні на позов.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скаргу слід частково задоволити з наступних підстав.

Перегляд справи за апеляційною скаргою, поданою на рішення суду першої інстанції, яке було ухвалено до набрання чинності Законом № 1691 -УІ від 18.02.2010 року здійснюється за правилами ЦПК України, проте перевірка процесуальних дій суду та осіб, які беруть участь у справі, проводиться з урахуванням дотримання ними норм КАС України, якими вони керувались при вчиненні цих дій.

Відповідно до Положень про Пенсійний фонд України, про управління ПФУ в районах, містах і районах у містах, управління забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Отже, управління є належним відповідачем, оскільки зобов'язане було і без звернення пенсіонера (дитини війни) здійснювати перерахунок та виплату підвищення до пенсії після прийняття 09.07.07 року рішення Конституційного Суду України про неконституційність положень Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та після прийняття 22.05.2008 року Конституційним судом України рішення про неконституційність положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни в ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо порядку підвищення до пенсії дітям війни, якими відновлено їх право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що позивач народилася 01 березня 1938 року й, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», набула статусу «дитина війни».

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався

лише ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум», такий застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Отже, при визначенні розміру підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинен застосовуватися розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Поновлення порушених прав позивача з точки зору вимог Конституції України (ст.ст.8,19,22), на яку посилався суд, не може залежати від фінансового становища відповідача та його неналежного фінансування з бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (згідно якого суд першої інстанції розглядав дану справу), для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

В запереченні на позов відповідач звертав увагу суду, що позивачем пропущено строк для звернення до суду.

Поновляючи строк звернення до суду, суд першої інстанції вказаного вище не врахував.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду про поновлення строку та задоволення вимог поза річним строком звернення до суду (позов подано в суд 07 квітня 2009 року) не ґрунтуються на законі, тому постанову суду в цій частині слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області про поновлення строку звернення до суду та зобов'язання здійснити нарахування та виплату їй як дитині війни щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням проведення виплат за пропуском строку звернення до суду.

В решті постанову суду слід залишити без змін, оскільки при прийнятті постанови в цій частині судом повно та об'єктивно розглянуто представлені сторонами докази, надана таким вірна оцінка, правильно застосовано норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1, 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1691 від 18.02.2010 року „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами", ст.303, ст.304-1, п.1 ч.1, п.1 ч.3 ст.307, ст. 308, п.4 ч.1 ст.309, п.1, ч.1,ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області задовольнити частково.

Постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 13 січня 2010 року частково скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області про поновлення строку звернення до суду та зобов'язання нарахувати та виплатити невиплачену їй як дитині війни, щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року відмовити за пропуском строку звернення до суду.

В решті постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 13 січня 2010 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: