Справа №1-6/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року лютого 10 дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Вовка А.С.,

судді Гаврилова В.М.,

народних засідателів Гладяк Г.М., Фоміної М.І., Селіфонової А.Ф.,

при секретарі Гриців О.І., Михалейко О.Р.,

за участю прокурора Потапчук О.П.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

адвоката ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Підгайчики Самбірського району Львівської області, українець, громадянин України, не працюючий, не одружений, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий, військовозобов’язаний,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2,ст.15-п.6,ч.2,ст.115, ч.1ст.187, ст.291 КК України ,

встановила:

ОСОБА_7 05 грудня 2004 року близько 18 години вчинив замах на умисне вбивство, розбій та порушення чинних на транспорті правил при наступних обставинах.

Знаходячись з ОСОБА_8 на задньому сидінні автомобіля «Рено-21», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, що рухався на швидкості по вул. Самбірській в м. Дрогобичі Львівської області, маючи умисел на вчинення умисного вбивства ОСОБА_4 з корисливих мотивів, знаючи про наявність в останнього грошових коштів, та вчинив розбійний напад на нього з метою заволодіння його майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, діючи умисно та з корисливих мотивів, він накинув на шию потерпілого зашморг із невстановленого слідством матеріалу і, стискуючи ним шию ОСОБА_4, почав душити, однак свій злочинний умисел на заволодіння майном останнього не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_4, не маючи змоги виконувати цілеспрямовані дії по керуванню транспортним засобом, втратив контроль за його рухом, автомобіль виїхав за межі проїжджої частини дороги, де зіткнувся з електричною бетонною опорою, внаслідок чого отримав технічні пошкодження. ОСОБА_4 були заподіяні – синці на шиї, які згідно висновку судово - медичної експертизи отримані внаслідок стиснення та відносяться до легких тілесних ушкоджень, також були спричинені закриті переломи 9-го та 10-го ребер справа зі зміщенням, закритий компресійний перелом тіла 7-го грудного хребця з крововиливом під передню поздовжню зв’язку, закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, забійну рану в тім’яно-потиличній ділянці справа, садна на чолі зліва та в лівій скроневій ділянці, на спинці носа, на перехідній облямівці верхньої губи зліва, синець та садна на його фоні на спинковій поверхні лівої китиці, синці в правій надключичній ділянці, в ділянках правого надпліччя та правого плечового суглобу, в ділянці лівого надпліччя та лівого плечового суглобу, в ділянці правого ліктьового суглобу, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Також при цьому ОСОБА_7 порушив чинні на транспорті правила, що убезпечують рух, діючи всупереч пункту 1.3 ПДР України, яким передбачено, що "учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил", пункту 1.5, яким передбачено, що "дії учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків" розділу 1; пункту 5.3, яким передбачено, що "пасажирам забороняється під час руху відвертати увагу водія від керування транспортним засобом та заважати йому в цьому" розділу 5 Правил дорожнього руху, незважаючи на безпеку руху, передбачаючи, що внаслідок його дій можуть загинути люди або настати інші тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю людей чи об'єктам власності, легковажно розраховуючи на їх відвернення. Внаслідок дій ОСОБА_7 пасажиру ОСОБА_8 були заподіяні – синці правої очниці довкола ока, ближче до зовнішнього краю, на спинці носа, ближче до перенісся, на правій щоці на рівні виступаючої частини виличної дуги, на скроневій ділянці справа, сосцевидній та завушній ділянці справа з переходом на праву бокову поверхню шиї, на передньо-зовнішній поверхні правого плеча у верхній третині, боковій поверхні грудної клітки праворуч в нижній третині, задній-внутрішній поверхні лівого передпліччя в нижній третині, ближче до променево-зап’ястного суглобу, передній-зовнішній поверхні лівого стегна у верхній та середній третині, обширне садно правої щоки з безліччю забійно-рваних та різаних ранок різної величини, садна задньо-зовнішньої поверхні лівого передпліччя, ближче до шиловидного відростка ліктьової кістки, рани тім’яної ділянки волосяної частини голови справа, рвану рану правої вушної раковини, закритий уламковий перелом кісток та хрящів носа, відкритий багатоуламковий перелом кісток склепіння та основи черепа справа з ушкодженням мозкових оболонок, внутрішньочерепний крововилив /над і під твердою мозковою оболонками та у підпавутинний простір/ з руйнуванням речовини правої півкулі головного мозку та частковим виносом його назовні, багатоуламковий перелом кісток верхньої та нижньої щелепи на різних рівнях зі зміщенням та масивною кровотечею, розрив та забій задньо-бокової часточки правої легені з правобічним гемопневмотораксом /витіканням крові та виходом повітря в праву плевральну порожнину/, множинні розриви з роздробленням правої долі печінки по діафрагмальній та нутряній поверхні з гемоперітонеумом, закритий уламковий перелом лівого стегна на межі верхньої та середньої третини зі зміщенням, які згідно висновку судово-медичної експертизи в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_8, а автомобіль отримав технічні пошкодження, був знищений як об'єкт власності гр. ОСОБА_3, вартість якого складала 14788 гривень.

В судовому засіданні ОСОБА_7 винним себе в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч.2 ст.15-п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.187, ст.291 КК України не визнав, показання відмовився давати, пояснивши, що він повністю підтримує свої показання, дані на досудовому слідстві.

Як видно з цих показань, перед подією 05.12.2004 року він працював реалізатором у кіоску по продажу відеокасет, дисків та дитячих іграшок у м.Рудки Самбірського району Львівської області, який орендували у власниці ОСОБА_9 громадяни ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Останній являвся власником дисків та відеокасет. У листопаді 2004 року він в зв’язку з захворюванням не виходив кілька днів на роботу і до нього приїхав ОСОБА_10 На автомобілі останнього вони приїхали на ринок та побачили, що на дверях кіоску відсутня навісна колодка. Відчинивши врізний замок ключем, побачили, що у кіоску немає відеокасет і дисків. ОСОБА_10 викликав ОСОБА_11, який прибув та повідомив, що буде розшукувати винну особу, претензій вони не мали до нього. Через кілька днів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 запросили його у автомобіль для розмови та завезли на стадіон м. Рудки, де ОСОБА_11 почав вимагати повернення касет та дисків. ОСОБА_10 бейсбольною битою бив його, щоб признався у крадіжці. Зі стадіону поїхали у ліс, де вони продовжували бити. ОСОБА_10 наносив удари битою по ногах, корпусу тіла, руках, ОСОБА_11 - удари руками по різних частинах тіла, вимагаючи повернення товару. У правоохоронні органи не звертався.

05.12.2004 року прийшов до ОСОБА_8 додому. Коли останній збирався їхати, батько хотів занести сумку до поїзда, але він повідомив його батькам, що сам допоможе ОСОБА_8 Електропоїздом поїхали у м. Самбір, мав намір їхати у м. Дрогобич до свого родича ОСОБА_12, з яким підтримує відносини. У м. Самборі з ОСОБА_8 маршрутним таксі поїхав у м. Дрогобич та пішли з ОСОБА_8 на квартиру, яку той винаймав. ОСОБА_8 залишив речі та передзвонив до колеги/ОСОБА_4/ і на його прохання пішов до нього, який мав відвезти до ОСОБА_12, однак той відмовив. ОСОБА_8 дав ОСОБА_4 його номер мобільного телефону, вони пішли на зупинку, але незабаром передзвонив ОСОБА_4 та повідомив, що під’їжджає. Біля 18 години під’їхав ОСОБА_4 на автомобілі «Рено» білого кольору,забрав їх. ОСОБА_4 їхав швидко, заїхавши на заправну станцію, ОСОБА_4 заправив машину пальним, сів за кермо, поїхали у напрямку центру м. Дрогобича по вул. Самбірській. В автомобілі неголосно грала музика, можна було розмовляти. Під час руху автомобіля не розмовляли. Повертаючись з автозаправки, рухались швидко, на спідометр він не дивився. ОСОБА_4 почав обганяти великий автомобіль, типу буса, який був набагато вищим за їх автомобіль. При проведенні маневру обгону їх автомобіль почало кидати та відбувся удар. Прийшов до свідомості у Дрогобицькій міській лікарні, у реанімації. Він удавку на шию ОСОБА_4 не накидав, останній винен у скоєнні ДТП.

т. 1. а. с. 29-31, 116-117;

т.2 а. с. 42-43, 76-77, 105-106; 176-177;

т.5 а. с. 109-112, 170

Незважаючи на те, що ОСОБА_7 свою вину в інкримінованих злочинах не визнав, його вина повністю доведена наступними зібраними по справі доказами, а саме:

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що з ОСОБА_8 навчався у Дрогобицькому педуніверситі, відносини були добрі. 5 грудня 2004 року біля 17.30 год. подзвонив ОСОБА_8, повідомивши, що має важливу розмову. Біля 18 год. прийшов ОСОБА_8 з ОСОБА_7, який попросив позичити гроші в сумі 700 доларів США, пояснивши, що працював в кіоску, який обікрали, вину власники звалили на нього, і він мусить віддати їм гроші до 7 грудня 2004 року. Він/ОСОБА_4Р./ повідомив, що таких грошей не має і тому не зможе їх позичити. ОСОБА_13 сказав, щоб він записав номер його мобільного телефону та передзвонив, вони будуть з ОСОБА_8 Його мама попросила купити продукти у магазині і батько дозволив взяти автомобіль “Рено-21”, щоб з”їздити у магазин. З собою мав біля 30 грн. Виїхавши з дому, подзвонив до ОСОБА_7 і дізнався, що вони на зупинці чекають маршрутку, сказав, що їде до них. Коли під`їхав, ОСОБА_7 сів за ним, а ОСОБА_8 за кріслом переднього пасажира на задньому сидінні. По дорозі ОСОБА_7 знову просив позичити 700 доларів США, але він відмовив. По дорозі заїхав на автозаправку, де заправив автомобіль бензином, після чого поїхали в сторону центру міста. Після цього ОСОБА_7 погрожуючим тоном сказав позичити гроші, так як його батько - бізнесмен. Йому набридло це слухати, сильніше ввімкнув звук, ОСОБА_8 у розмову не втручався. Проїхавши від заправки метрів 200, побачив, як щось промайнуло перед очима і його різко притиснуло до сидіння. Він ногами вперся в педалі, відпустив кермо, щоб забрати щось із шиї і тут відчув удар. Після удару прийшов до свідомості у лікарні;

В судовому засіданні потерпілий - цивільний позивач ОСОБА_3 показав, що він являється власником автомобіля «Рено-21», д.н.з. Н 34-13 ІН. 5.12.2004 року він дав сину ОСОБА_4 автомобіль, щоб його заправити бензином та купити продукти. Біля 19 год. до них подзвонила якась дівчина, почув слово – « Матадор «, подумав, що могло щось статись із сином, який перед тим поїхав на автомобілі у місто. Подзвонив до сина на мобільний телефон, почув шум, розмову інших людей, на таксі поїхав на вул. Самбірську, до торгового центру «Матадор». Там вже були працівники міліції, люди, хтось з них сказав, що водія та ще одного хлопця забрала швидка медична допомога. Зі знайомим ОСОБА_14 поїхав у лікарню, у приймальному покої медсестра та лікар повідомили, що його сина душили і є сліди на шиї від цього. Коли сина забрали робити рентген, з операційної кімнати вийшов лікар, підійшов і сказав, що у ОСОБА_4 на шиї є сліди від удушення.

Наступного дня прийшов до сина у лікарню і дізнався від нього, що під час керування автомобілем, в якому були ОСОБА_8 та ОСОБА_7, останній просив позичити у нього гроші і коли син відмовив, то ОСОБА_7 накинув на нього удавку і почав душити.

В результаті скоєного злочину його автомобіль було знищено, на суму 14788 гривень заявив цивільний позов.

Потерпілі - цивільні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні показали, що їх син - ОСОБА_8 навчався у Дрогобицькому педагогічному університеті та винаймав квартиру у м. Дрогобичі, приїжджав додому на вихідні дні і 3 грудня 2004 року приїхав додому. 4 грудня 2004 року зранку батько з сином були в церкві, після чого син цілий день знаходився вдома. 5 грудня 2004 року зранку знову ходили до церкви і біля 14 год. до них додому прийшов знайомий ОСОБА_8 – ОСОБА_7 Біля 15 год. син сказав, що йде на електричку у м. Рудки Самбірського району. Батько хотів занести сину сумки до поїзда. але ОСОБА_7 сказав, що допоможе ОСОБА_8 і батькові немає потреби йти. Приготували синові продукти, вони пішли до електрички, розмови між сином та ОСОБА_7 про те, що останній поїде у м. Дрогобич, не чули. Біля 22 год. додому приїхала донька дружини від першого шлюбу та повідомила, що син загинув у м. Дрогобичі під час дорожньо-транспортної пригоди. З дружиною поїхали у м. Дрогобич, спочатку у лікарню, а пізніше - у міліцію, де їм пояснили, що син їхав в якості пасажира в автомобілі разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_4 06.12.2004 року від ОСОБА_3 стало відомо причини скоєного злочину. Просять задовільнити цивільний позов на суму 20000 гривень матеріальної шкоди та 100 000 гривень моральної шкоди.

Як видно з оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_15, у її власності був кіоск на ринку м. Рудки Самбірського району. 01.11.2004 року до неї підійшов ОСОБА_7 з двома незнайомими хлопцями, які хотіли взяти в оренду кіоск. Вона погодилась, один із хлопців був ОСОБА_10, а інший на ім”я ОСОБА_8. Продавцем у них був ОСОБА_7, в кіоску торгували касетами та дитячими іграшками. В перших числах грудня 2004 року власниця кіоску, який розташований поруч, віддала їй ключі від дверей її кіоску та сказала, що ці ключі просили передати хлопці, які брали кіоск в оренду, так як більше торгувати у ньому не будуть. Після цього ні орендарів, ні ОСОБА_7 не бачила;

т.1 а. с. 115

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав та як видно з оголошених показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_10, вони взяли в оренду у ОСОБА_15 кіоск на ринку м.Рудки Самбірського р-ну Львівської обл. Реалізатором у них працював ОСОБА_7, ОСОБА_10 торгував дитячими іграшками, ОСОБА_11- касетами та дисками. У листопаді 2004 року ОСОБА_10 приїхав у м. Рудки і побачив, що на замку кіоску відсутня одна колодка, тому забрав з с. Підгайчики ОСОБА_7, який відкрив кіоск. Побачили, що усі касети пропали, залишились тільки іграшки. В подальшому ОСОБА_7 зізнався, що забрав касети, так як у нього хвора мати та йому необхідні були гроші. Мав повернути ОСОБА_11 касети або їх вартість - 700 доларів США.;

т.2 а.с.89-91, т.4 а. с. 232-237

-протоколом очної ставки між ОСОБА_10 та ОСОБА_7, на якій ОСОБА_10 підтвердив свої показання;

т.5 а. с. 117-119

-протоколом очної ставки між ОСОБА_11 та ОСОБА_7М на якій ОСОБА_11 підтвердив свої показання;

т.2 а. с. 110-112

Як видно з оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_16, у неї на квартирі проживав ОСОБА_8, який 05.12.2004 року біля 17 год. приїхав з дому із незнайомим хлопцем на ім’я ОСОБА_7. На запитання, для чого він привів незнайомого хлопця, ОСОБА_8 сказав, що це його товариш. ОСОБА_8 телефонував до ОСОБА_4 і після цього ОСОБА_8 сказав, що вони йдуть до ОСОБА_4 Біля 20 год. зателефонувала медсестра з приймального покою Дрогобицького лікарні та повідомила, що ОСОБА_8 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду і через однокурсників повідомила його родичів ;

т. 1 а. с. 66-68, 161-162

т.5 а. с. 70-71

- Згідно оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_17, 05.12.2004 року біля 18.20 год. він на своєму автомобілі проїжджав по вулиці Самбірській у м. Дрогобич в напрямку центру міста, рухаючись із швидкістю 50-60 кмгод. Перед ним та зустрічних автомобілів на відстані біля 800 метрів не було. Не доїжджаючи ринку "Матадор", побачив, що якийсь автомобіль неприродно широко обганяє його автомобіль, рухаючись лівими колесами по узбіччі дороги. Що відбувалося в салоні того автомобіля, він не бачив. Обігнавши та віддалившись на відстань 4-5 метрів, автомобіль різко розвернуло вправо, він перекинувся, його кинуло на електроопору. Від удару електроопора впала вздовж проїжджої частини дороги. Зупинившись, вийшов на дорогу та зупинив маршрутне таксі, разом із його пасажирами перекинули автомобіль на колеса. З місця водія за допомогою людей вийшов водій і сів на бордюр. Один із чоловіків відігнув спочатку задні праві двері автомобіля, а пізніше - ліві двері і вони витягнули із салону автомобіля пасажира та поклали на землю, інші незнайомі люди витягнули з автомобіля другого пасажира. Під`їхали після цього два автомобілі швидкої допомоги, а він на своєму автомобілі поїхав додому;

т.1 а. с. 78-81

т.5 а. с. 171-173

- протоколом очної ставки між ОСОБА_17 та ОСОБА_4 на якій ОСОБА_17 та ОСОБА_4 підтвердили свої покази;

т.5 а. с. 174-175

В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показала, що 05.12.2004 року біля 19 год. разом із ОСОБА_17 на його автомобілі «Фольксваген-Пассат» їхали по вул. Самбірській у м. Дрогобич. Швидкість автомобіля була приблизно 50-60 кмгод. Не доїжджаючи ринку "Матадор", їх почав обганяти якийсь автомобіль, який їхав по узбіччі зустрічної смуги руху, яка була вільна від інших автомобілів. Обігнавши їх, той автомобіль раптово перекинувся на лівий бік, наїхав на бетонну опору, яка від удару впала. Вони зупинились і ОСОБА_17 побіг до цього автомобіля, а вона залишилась в автомобілі. Приблизно через 30-40 хв. ОСОБА_17 повідомив їй, що внаслідок аварії потерпіло троє хлопців;

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_19 видно, що 5 грудня 2004 року вона їхала у маршрутному таксі з м. Дрогобич у с. Лішня. Проїжджаючи біля ринку "Матадор", це таксі зупинилось і через вікно справа на обочині побачила пошкоджений автомобіль. На бордюрі біля автомобіля сидів ОСОБА_4, якого щойно витягли із-за керма автомобіля. Вона підійшла і спитала, де він проживає і як його звати, він відповів, що проживає у м. Дрогобичі і звати його ОСОБА_4. Він спитав, чому на дорозі лежить бетонний стовп, вона відповіла, що це він збив автомобілем. В цей час із автомобіля інші пасажири маршрутки витягнули другого хлопця, який сидів ззаду за водієм. Ще в одного пасажира була пошкоджена голова і з рани текла кров. Покликала ОСОБА_20 й попросила, щоб та подзвонила додому до ОСОБА_4, сказала йому, щоб він продиктував номер телефону. Він повторював його 3-4 рази. Коли ОСОБА_20 набрала номер, то трубку підняла мати ОСОБА_21, якій ОСОБА_20 повідомила про дорожньо-транспортну пригоду по вулиці Самбірській у м. Дрогобич біля ринку "Матадор". Після цього до місця пригоди приїхав автомобіль швидкої допомоги, а вони поїхали додому;

т. 1 а. с. 49-53

т. 5 а. с. 37-39

З показань, оголошених в судовому засіданні свідка ОСОБА_22 (дівоче прізвище ОСОБА_20Б.) вбачається, що 5 грудня 2004 року вона їхала у маршрутному таксі із м. Дрогобич у с. Лішня з знайомою ОСОБА_19 Біля ринку "Матадор" таксі зупинилось і через вікно справа на узбіччі побачила пошкоджений автомобіль. Вийшовши, на узбіччі побачила, що лежить перекинутий легковий автомобіль і біля нього бетонна опора. Пасажири почали перекидати автомобіль, щоб поставити його на колеса, так як за кермом було видно водія. Коли автомобіль став на колеса, то зі сторони водія вийшов ОСОБА_4 і пасажири допомогли йому дійти до бордюра, де він присів. Мобільним телефоном освітила салон автомобіля і на задньому сидінні побачила двох пасажирів. Виламавши задню дверку, незнайомий чоловік та вона витягнула одного із пасажирів і поклали його на траву. Покликала ОСОБА_19, яка була біля водія, запитала у нього номер домашнього телефону і як його звати та просила, щоб вона послухала, так як не може розібрати що каже ОСОБА_4 Спитала, хто він, номер телефону родичів, ОСОБА_4 тримався руками за голову, трясся, заїкався та щось про себе бурмотів, казав : "Напали, допоможіть". Хлопець назвався ОСОБА_4, сказав номер телефону, по якому повідомила батьків. Питала в нього, як все сталось, не відповідав, лише знову бурмотів: «Напали, на мене напали!» Слова добре розібрала, Коли до місця пригоди приїхала швидка допомога, вони поїхали додому.

т.1 а. с. 54-57

т.5 а. с. 74-76

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні показав, що 05.12.2004 року біля 18.30 год. він власним автомобілем повертався із села Унятичі Дрогобицького району у м. Трускавець. На вулиці Самбірській м. Дрогобича біля ринку "Матадор" на узбіччі побачив пошкоджений автомобіль "Рено", біля автомобіля лежав повалений бетонний стовп електролінії. Біля пошкодженого автомобіля знаходились маршрутне таксі та легковий автомобіль марки "Фольксваген". Зупинившись на узбіччі, підійшов до місця пригоди, з пошкодженого автомобіля було чути стогін людей. Разом з іншими свідками пригоди перевернули автомобіль та поставили його на колеса, витягнули водія. Хтось відкрив задні двері і звідти витягнули пасажира. Разом із молодою дівчиною та чоловіком відкрили задні двері та витягнули ще одного хлопця, у якого була велика рана на голові і звідти текла кров. Підійшов до водія і спитав, як це могло статись. Водій тримався за голову і лише говорив: " Допоможіть, напали". Водій був на його думку у шоковому стані. В цей час приїхали два автомобілі швидкої допомоги і він поїхав додому;

В судовому засіданні свідок ОСОБА_24 показав, що 05.12.2004 року знаходився у складі чергової бригади швидкої медичної допомоги разом із фельдшером ОСОБА_25 Біля 18.20 год. на автомобілі швидкої допомоги прибули на вулицю Самбірську у м. Дрогобичі, де було скоєно дорожньо-транспортну пригоду. Він побачив пошкоджений автомобіль та зламаний бетонний стовп. У водія ОСОБА_4 виявив ушкодження і залишив його для госпіталізації фельдшеру ОСОБА_26 Біля 5 метрів від автомобіля, ближче до дороги, лежав молодий хлопець, оглянувши якого констатував смерть. Навпроти, з другої сторони лежав інший молодий чоловік. Вони поклали його в автомобіль і зробили внутрівенну ін’єкцію, той прийшов до свідомості і назвав своє прізвище – ОСОБА_7 Він запитав, що сталось, але ОСОБА_7 нічого не міг сказати, так як знаходився у шоковому стані. Доставили ОСОБА_7 у Дрогобицьку міську лікарню №1. ОСОБА_4 надавав медичну допомогу лікар ОСОБА_26;

З оголошених показів в судовому засіданні свідка ОСОБА_25, видно, що 05.12.2004 року він у складі чергової бригади швидкої медичної допомоги разом із лікарем ОСОБА_24 та фельдшером ОСОБА_26 біля 18.30 год. виїхали на дорожньо-транспортну пригоду біля ринку "Матадор" у м. Дрогобич. Там на узбіччі дороги знаходився легковий автомобіль і біля нього бетонна опора. Біля автомобіля лежав хлопець, до якого він підійшов першим, щоб надати медичну допомогу. Інший хлопець лежав недалеко від автомобіля, ніби спершись на лікті і голова у нього була припіднята. Третій хлопець сидів на бордюрі проїжджої частини дороги. У хлопця, якому надавав медичну допомогу, була неприродна поза шиї і масивна травма голови справа. Він відразу почав шукати пульс, перевірив дихання та зіниці очей, взявши ліхтарик, він покликав ОСОБА_24 і вони обоє повторно перевірили пульс, дихання та реакцію зіниць очей. Прослухавши серцеві тони потерпілого, ОСОБА_24 констатував смерть. ОСОБА_26 в цей час вже помістив другого потерпілого в автомобіль швидкої допомоги, а третього потерпілого, який сидів на бордюрі, він помістив у свій автомобіль швидкої допомоги. Дорогою до лікарні встановили, що госпіталізовують ОСОБА_7, в Дрогобицькій міській лікарні останнього було передано черговим лікарям;

т.1 а. с. 62-65, т.5 а. с. 84-85

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні показав, що 05.12.2004 року у складі чергової бригади швидкої медичної допомоги біля 18.30 год. виїхали на дорожньо-транспортну пригоду біля ринку "Матадор" у м. Дрогобич. Там побачив, що на узбіччі дороги справа знаходився пошкоджений автомобіль та перекинута бетонна опора. Біля автомобіля на узбіччі лежали два молодих хлопці, яким надавали допомогу ОСОБА_24 та ОСОБА_25 Він надавав допомогу водію ОСОБА_4, який сидів на бордюрі. Допомігши їм покласти одного із потерпілих в автомобіль швидкої допомоги, в подальшому помістив в другий автомобіль ОСОБА_4 Третього потерпілого, смерть якого констатував ОСОБА_24, було залишено на місці пригоди. Дорогою до лікарні причини дорожньо-транспортної пригода ОСОБА_4 не повідомив;

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні показав, що 05.12.2004 року знаходився на чергуванні у Дрогобицькій міській лікарні. Біля 19 год. у прийомному покої оглянувши ОСОБА_4, побачив, що крім інших тілесних ушкоджень, на шиї у нього були свіжі петехіальні крововиливи, набряк та садна, що можна було вважати слідами механічного удушення. Спитав ОСОБА_4, звідки у нього ці сліди, і той відповів, що під час руху в автомобілі, пасажир, який знаходився ззаду за ним, накинув йому на шию удавку, в результаті чого він не міг керувати автомобілем та в’їхав в стовп. Після цього повідомив батькам ОСОБА_4, що у їхнього сина на шиї є сліди удушення;

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні показала, що працюючи лікарем - анестезіологом у реанімаційному відділенні Дрогобицької міської лікарні, 05.12.2004 року була на чергуванні. У вечірній час у лікарню привезли двох хворих з дорожньо-транспортної пригоди, оглянувши - у одного з хворих виявила на шиї странгуляційну борозну, котрий повідомив, що їхав з друзями на автомобілі за кермом та відчув, що на шию щось накинули та почали душити. Він натиснув на гальма та більше нічого не пам’ятає з подальших обставин аварії. Запам’ятала про удушення, так як здивував факт, що хворий повідомив, що їхав з друзями та йому на шию накинули удавку;

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_29 видно, що він 05.12.2004 року знаходився на чергуванні в Дрогобицькій міській лікарні. Біля 19.30 год. на рентген було скеровано ОСОБА_4, якому він зробив рентген шийного відділу хребта і коли звільнив шию ОСОБА_4 від одягу, то побачив на шиї сліди лінійного відбитку, з крововиливами, тобто сліди від стискання шиї. Питав ОСОБА_4, звідки у нього ці сліди, і той повідомив, що під час руху в автомобілі пасажир, який знаходився ззаду за ним, накинув йому на шию удавку, в результаті він не міг керувати автомобілем та в’їхав в стовп;

т.1 а. с. 159-160

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні показала, що 05.12.2004 року працювала терапевтом Дрогобицької міської лікарні, куди поступили ОСОБА_4 та ОСОБА_7, була присутньою при їх огляді черговими лікарями - хірургом, травматологом та анестезіологом. Про пошкодження на шиї ОСОБА_4 було відомо зі слів медперсоналу, що оглянув його. З слів ОСОБА_4 чула, що хтось з сидячих позаду пасажирів накинув удавку на шию та намагався його задушити;

В судовому засіданні свідок ОСОБА_31 показав, що 05.12.2004 року в Дрогобицьку міську лікарню було доставлено потерпілих з дорожньо-транспортної пригоди. Оглянувши ОСОБА_4, побачив у нього на шиї лінійне осаднення шкіри із петехіальними крововиливами. На його запитання ОСОБА_4 повідомив, що під час руху в автомобілі пасажир, який знаходився ззаду за ним, накинув йому на шию удавку, в результаті чого він не міг керувати автомобілем та в’їхав в стовп;

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що 05.12.2004 року біля 18.45 год. він їхав власним автомобілем по вулиці Самбірській у м. Дрогобичі в напрямку с. Лішня Дрогобицького району. Біля ринку "Матадор " побачив зупинені автомобілі і на місці пригоди знаходився пошкоджений автомобіль марки "Рено" біля задніх правих дверей на землі лежав труп молодого хлопця. Люди казали, що водія та пасажира повезли до лікарні. Побачив ОСОБА_3, який повідомив, що його син був за кермом автомобіля й попросив підвезти його у лікарню. У приймальному покої одна з медсестер сказала, що хлопці, котрі потрапили у пригоду, живі. Через півгодини до них підійшла інша медсестра та запитала, ким вони являються для хлопців. Він відповів, що є головою сільської ОСОБА_3, а батько ОСОБА_4 знаходиться біля нього. Медсестра сказала, що на шиї ОСОБА_4 є сліди якогось предмету і його, можливо, душили. Після цього лікарі на каталці ОСОБА_4 повезли у рентгенкабінет. ОСОБА_3 підійшов до сина і той говорив: "Я не винен, мене душили". ОСОБА_3 попросив відвезти його на місце пригоди і вони туди приїхали, там працівникам міліції ОСОБА_3 сказав, щоб шукали удавку;

В судовому засіданні свідок ОСОБА_32 показала, що автомобіль НОМЕР_2 належав ОСОБА_3 05.12.2004 року до сина ОСОБА_4 приходили колеги, але не бачила хто. ОСОБА_3 дав сину автомобіль заправити бензином та купити продукти. Невдовзі на домашній телефон передзвонили, в телефонній трубці почула шум, крики, голос дівчини, ім’я ОСОБА_4 та "Матадор". Чоловік та вона поїхали до ринку "Матадор", там побачила загиблого ОСОБА_8 та їх автомобіль „Рено-21”. Люди повідомили, що водія та пасажира забрали у лікарню, поїхала туди. Медсестри, лікарі говорили між собою, що була якась аварія, когось душили та хтось загинув. Коли вивозили ОСОБА_4 у рентгенкабінет, він говорив, що не винен, бо його душили. Також почула від лікарів, які оглядали сина, що на шиї є сліди від удавки та син кричав, що його душили. Отримавши цю інформацію, ОСОБА_3 з ОСОБА_14 поїхали на місце пригоди, щоб повідомити правоохоронні органи. Коли ОСОБА_4 перевели в загальну палату, при розмові він розповів, що в цей вечір до нього прийшов ОСОБА_8 зі своїм знайомим ОСОБА_7 Останній просив у сина гроші в сумі 700 доларів США позичити та ОСОБА_8 поручався, що ОСОБА_7 гроші віддасть. Коли син їхав на автомобілі за продуктами, то підібрав ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Останній, сидячи за ОСОБА_4, почав настирливо просити гроші, на що син знову відмовив і тоді ОСОБА_7 накинув на його шию удавку, в результаті чого сталось ДТП;

Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні показав, що 05.12.2004 року він знаходився вдома та бачив, що до брата ОСОБА_4 прийшов ОСОБА_8 та невідомий хлопець. В подальшому не бачив, як брат взяв автомобіль. Невдовзі батько сказав, що щось сталось і швидко викликав радіо-таксі, поїхали на вул. Самбірську біля ринку "Матадор". На місці події побачив їх автомобіль, який був розбитий. Працівники міліції і люди повідомили, що водія та пасажира забрала швидка медична допомога у лікарню. З батьком поїхали у Дрогобицьку міську лікарню, туди приїхала і мама. Чув, що працівник лікарні говорив, що ОСОБА_4 душили. Коли ОСОБА_4 перевозили для рентген-обстеження, він говорив, що не винен, його душили. Батько з лікарні повернувся на місце пригоди повідомити про удавку працівників міліції. Коли до ОСОБА_4 почали пускати відвідувачів, то в загальній палаті він розповідав, що коли він їхав автомобілем з ОСОБА_8 та його колегою ОСОБА_7, останній вимагав позичити гроші, а він відмовив. ОСОБА_7 накинув на шию йому удавку та почав душити, він не зміг керувати автомобілем, було скоєно ДТП, загинув ОСОБА_8, а брат з ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження. Бачив на шиї брата сліди від удушення;

- показаннями судово-медичного експерта ОСОБА_34, яка підтвердила висновки експертизи та повідомила, що наявність дрібноточкових внутрішкірних крововиливів на повіках та шиї гр-на ОСОБА_4, а також крововиливи в білковій оболонці очей, свідчать про перенесену асфіксію. Асфіксія супроводжується розладами діяльності головного мозку у вигляді запаморочення, втрати свідомості, пам’яті, на події як до випадку асфіксії так і після. Ступінь вираженості розладів нервової системи залежить від глибини асфіксії і від індивідуальних особливостей особи. Пошкодження на правій боковій поверхні шиї гр-на ОСОБА_4 утворились від дії тупого предмету видовженої форми шириною біля 0,2 см., про що свідчить діаметр синців. Даними розмірами наділені такі предмети, як мотузка, дріт, тощо. Ширина рульового керма становить не менше 3 см., а тому вони не могли утворитись від удару об кермо;

- показаннями ОСОБА_35, який підтвердив висновок судово-психіатричної експертизи та повідомив, що працює на посаді завідуючого 5-м відділенням Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні, вказав, що поведінка ОСОБА_4 в період після ДТП могла бути викликана станом ?оглушеної свідомості?, причиною якого могло бути ряд факторів, а саме: гіпоксія мозку, черепно-мозкова травма, больовий шок. В стані ?оглушеної свідомості? людина здатна проводити прості дії – відповідати на елементарні питання, виконувати нескладні вказівки. Однак, у людини повністю відсутня здатність до цілісного адекватного сприйняття реального оточуючого. Після виходу із стану ?оглушеної свідомості? у людини наступає повна або часткова амнезія, тобто не пам’ятає подій, своєї поведінки в період часу ?оглушеної свідомості?;

Згідно з висновком стаціонарної психіатричної експертизи №64 від 25.03.2009 року, ОСОБА_7 в даний час будь-яким психічними захворюваннями не страждає. В період інкримінованих йому дій він хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим розладом психічної діяльності або іншим хворобливим станом не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Оцінюючи даний висновок в сукупності з іншими даними про особу ОСОБА_7, суд визнає його осудним.

т. 4 а. с. 120-121

- протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, під час якої останні підтвердили дані ними вищенаведені покази;

т.1 а.с.72-77, 118-119

- протоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеного із ОСОБА_4, під час якого останній показав, як вчиняв відносно нього насильницькі дії ОСОБА_7, накинувши йому на шию удавку;

т. 1 а. с. 82

т.4 а. с. 135-140

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 351 від 6 грудня 2004 року, на тілі трупа ОСОБА_8 були тілесні ушкодження у вигляді синців правої очниці довкола ока, ближче до зовнішнього краю, спинки носа, ближче до перенісся, правої щоки на рівні виступаючої частини виличної дуги, скроневої ділянки справа, сосцевидної та завушної ділянок справа з переходом на праву бокову поверхню шиї, передньо-зовнішньої поверхні правого плеча у верхній третині, боковій поверхні грудної клітки праворуч в нижній третині, задньо-внутрішній поверхні лівого передпліччя в нижній третині, ближче до променево-зап‘ястного суглобу, передньо-зовнішньої поверхні лівого стегна у верхній та середній третині, обширного садна правої щоки з безліччю забійно-рваних та різаних ранок різної величини, садна задньо-зовнішньої поверхні лівого передпліччя, ближче до шиловидного відростка ліктьової кістки, рани тім‘яної ділянки волосяної частини голови справа, рваної рани правої вушної раковини, закритого уламкового перелому кісток та хрящів носа, відкритого багатоуламкового перелому кісток склепіння та основи черепа справа з ушкодженням мозкових оболонок, внутрішньо черепним крововиливом \над і під твердою мозковою оболонками та у підпавутинний простір з руйнуванням речовини правої півкулі головного мозку та частковим виносом його назовні, багатоуламкового перелому кісток верхньої та нижньої щелепи на різних рівнях зі зміщенням та масивною кровотечею, розриву та забою задньо-бокової часточки правої легені з правобічним гемопневмотораксом \витіканням крові та виходом повітря в праву плевральну порожнину, де було виявлено біля 800 мл. крові та повітря, множинних розривів з роздробленням правої долі печінки по діафрагмальній та нутряній поверхні з гемоперітонеумом \наявністю до 1 л. рідкої крові в черевній порожнині, закритого уламкового перелому лівого стегна на межі верхньої та середньої третини зі зміщенням.

Всі вищевказані тілесні ушкодження спричинені незадовго до смерті дією : синці та переломи – тупого предмета із значною силою, різані рани – дією гостро-ріжучого предмета, якими можуть бути й уламки скла, на що вказує наявність численних уламків скла в ранах на обличчі справа, можливо й при зіткненні легкового автомобіля "Рено", пасажиром в якому їхав потерпілий з електроопорою.

У живих людей ушкодження такого характеру, які були у гр-на ОСОБА_8, в ділянці голови, грудної клітки та живота, як кожне зокрема, так і в сукупності, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що були небезпечними для життя в час їх спричинення, а в даному конкретному випадку й призвели до його смерті, тобто вони знаходяться в прямому причинному зв’язку з настанням його смерті. Закритий перелом лівого стегна на межі верхньої та середньої третини, який був на тілі у ОСОБА_8, у живих людей відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, такий, що викликає тривалий \ більше 3-х тижнів \ розлад здоров’я.

Смерть ОСОБА_8 наступила в результаті масивної відкритої черепно-мозкової травми, розтрощення черепу, більше справа, з ушкодженням мозкових оболонок та речовини головного мозку з частковим виносом її назовні з порожнини черепа;

т.4 а. с. 4-10

- висновком судово-медичної експертизи № 1465 від 7 грудня 2004 року, згідно якого у гр-на ОСОБА_4 були закриті переломи 9-го та 10-го ребер зі зміщенням, закритий компресійний перелом тіла 7-го грудного хребця з крововиливом під передню поздовжню зв’язку, закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, забійна рана в тім’яно-потиличній ділянці справа, садна на чолі зліва та лівій скроневій ділянці, на спинці носа, на перехідній облямівці верхньої губи зліва, синець та садна на його фоні на спинковій поверхні лівої китиці, синці на шиї, в правій надключній ділянці, в ділянках правого надпліччя та правого плечового суглобу, в ділянці лівого надпліччя та лівого плечового суглобу, в ділянці правого ліктьового суглобу. Вказані ушкодження виникли внаслідок взаємодії з тупими предметами незадовго до його поступлення в стаціонар Дрогобицької МЛ № 1. При цьому ушкодження на шиї ОСОБА_4 виникли внаслідок стиснення шиї, на що додатково вказують характер, локалізація та взаєморозташування синців на ній, зафіксовані при поступленні в стаціонар петехіальні крововиливи, крововиливи під сполучні оболонки очних яблук. Морфологічні ознаки синців на боковій та передній поверхнях шиї справа вказують на те, що на цю ділянку діяв предмет, що мав довгасту, вузьку \ від 0,2 см \ рельєфну поверхню, в напрямку, перпендикулярному до осі шиї. Інші, виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження могли виникнути і при контактах з внутрішніми деталями салону автомобіля внаслідок зіткнення його з нерухомою опорою. Тілесні ушкодження у вигляді синців з локалізацією на шиї ОСОБА_4 по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Всі інші ушкодження, що були у нього – до категорії середніх, які викликали тривалий, понад три тижні розлад здоров’я.

т.4 а. с. 20-22

- висновком медико-криміналістичної експертизи № 99\2005-мк від 25.5.2005 року, згідно якого синці, виявлені на одній лінії на правій боковій поверхні шиї з частковим переходом на передню поверхню шиї і були майже перпендикулярні до довгої осі тіла, два смугастих паралельних між собою синці, які мали напрям донизу і дещо зліва направо на передній поверхні шиї, могли утворитись внаслідок стискаючої дії стороннього предмета на ділянку шиї, яка найімовірніше була прикрита коміром светра;

т.4 а. с. 57-60

- висновком комплексної судово-медичної та медико-криміналістичної експертизи № 26\05-к від 14.06.2005 року, згідно якого розміри, форма і характерне розміщення синців на шиї справа у гр-на ОСОБА_4, а також результати медико-криміналістичного дослідження светра, представленого на експертизу, котрий був одягнутий на обстежуваному в момент подій 5.12.2004 року – свідчать про дію на шию якогось вузького видовженого предмету. У зв’язку із тим, що светр з коміром прикривав шию, пошкодження на шиї гр-на ОСОБА_4 відтворюють фактуру плетеного коміру светра. Характер ушкоджень на шиї ОСОБА_4, а також наявність дрібноточкових внутрішкірних крововиливів в білковій оболонках очей, свідчать про перенесену асфіксію від стискання шиї. Згідно літературних даних, наявність дрібноточкових крововиливів в шкірі обличчя в більшості випадків є непрямим свідченням втрати свідомості;

т.4 а. с. 42-53

- висновком комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи № 4742\178 від 22.01.2009 року, згідно якого 12 дрібних округлих синців, розміщених смугою горизонтально на нижній правій боковій поверхні з переходом на передню поверхню шиї гр-на ОСОБА_4 утворились внаслідок здавлювання шиї спереду-назад вузьким еластичним видовженим предметом типу шнура, мотузки, дроту, ланцюжка, тощо, через м’яку прокладку, якою в досліджуваному випадку міг бути комір в’язаного светра, в який на момент спричинення ушкоджень був одягнений потерпілий. 2 вертикально розташованих смугастих синці розміром 5х0.2 та 6х0.2 см. на передній поверхні шиї \нижче щитовидного хряща у гр-на ОСОБА_4 могли утворитись при здавлюванні спереду-назад передньої поверхні коміра светра на ділянці вертикально розташованого замка типу блискавка? вищевказаним вузьким еластичним видовженим предметом. В ушкодженнях на шиї потерпілого ОСОБА_4 відсутні ознаки дії вказаного предмету на оголену шию. В момент утворення перерахованих вище ушкоджень на шиї потерпілого ОСОБА_4, останній знаходився в салоні автомобіля марки РЕНО-21 на місці водія у звичному для керування положенні тіла, при якому потилична частина голови була притиснута до підголовника, з деяким зміщенням голови направо відносно центру підголовника. При такому положенні голови предмет, яким здавлювалась шия потерпілого в більшій мірі діяв на праву передню та праву бічну поверхню шиї, що призвело до утворення странгуляційної борозни лише на цих поверхнях шиї

Стандартні ремені безпеки виготовлені із полімерного матеріалу шириною 5 см та товщиною 2 мм і при здавлюванні шиї потерпілого таким ременем безпеки не можуть утворитись на його шиї ушкодження в вигляді смуги цілого ряду саден діаметром 0.2 см.

2 вертикально розташованих смугастих синці 5х0.2 та 6х0.2 см на передній поверхні шиї \нижче щитовидного хряща гр-на ОСОБА_4 утворились внаслідок здавлювання спереду-назад передньої поверхні коміра светра на ділянці вертикально розташованого замка типу "блискавка". В момент здавлювання шиї потерпілого ОСОБА_4 предметом типу шнура, мотузки, дроту, ланцюжка, тощо на його шию діяло зусилля, направлене спереду-назад.

т.4. а.с.94-99

Згідно висновку №4057 від 27 грудня 2004 року, ринкова вартість автомобіля «Рено-21» на момент пошкодження - 05.12.2004 року становить 14788 гривень.

Проводити відновлювальний ремонт автомобіля економічно недоцільно.

Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_3 станом на 05.12.2004 року становить 14788 гривень;

т.4 а. с. 26-33

Таким чином, колегія суддів, вважає, що ОСОБА_7 з метою уникнення відповідальності за вчинені злочини та введення суду в оману, умисно під час досудового слідства давав непослідовні, завідомо неправдиві показання.

Так, будучи допитаним 09 грудня 2004 року та 02 листопада 2005 року ОСОБА_7 повідомив, що приїхав у м. Дрогобич з метою зайти до свого родича ОСОБА_12 на вул. Грушевського. До ОСОБА_4 за грошами не заходив, грошей у сумі 700 доларів США нікому не винен. Розстався з ОСОБА_4 для того, щоб слідувати до родича ОСОБА_12 В подальшому, їдучи у автомобілі з ОСОБА_4 та ОСОБА_8, стверджує, що дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок того, що ОСОБА_4 обганяв якийсь автомобіль і, не справившись з керуванням, вдарився в бетонну опору.(т.1 а. с. 29-31, 116-117).

Під час проведення ставки віч-на-віч з ОСОБА_4 від 29 січня 2005 року ОСОБА_7 показав, що ОСОБА_8 домовився з ОСОБА_4, що зустрінуться в центрі міста біля банку. У цій же ставці віч-на-віч ОСОБА_7 стверджує, що ОСОБА_4 почав обганяти мікроавтобус, виїхав на смугу зустрічного руху та ОСОБА_7 побачив зустрічний автомобіль. Автомобіль рухався з швидкістю більше 80 км/год та він це добре бачив-стрілку на показнику спідометра.( т.1 а. с. 72-77)

Будучи додатково допитаним в якості обвинуваченого від 06 квітня 2009 року, ОСОБА_7 показав, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 вимагали в нього повернення касет та при цьому застосовували фізичне та психічне насильство. Під час слідування у автомобілі вже не пригадує, чи був зустрічний автомобіль, заперечує той факт, що бачив показники спідометра.

В той же час покази обвинуваченого ОСОБА_7 спростовані показаннями потерпілого ОСОБА_4, який під час першого допиту від 09 грудня 2004 року та в інших показаннях повідомив, що ОСОБА_7 приїхав до нього, з метою позичити 700 доларів США, однак він йому відмовив. А під час руху автомобіля, після повторної відмови ОСОБА_7 у наданні грошей, останній накинув йому на шию зашморг, внаслідок чого автомобіль став некерованим та відбулась ДТП. (т.1 а. с. 25-27, 141-143 т.2 а. с. 5-7, 141-147)

У своїх показаннях свідок ОСОБА_11 підтверджує, що ОСОБА_7 мав повернути викрадені касети або їх вартість – 700 доларів США . (т.2 а. с. 107-109, 110-112 т.5 а. с. 154-157)

Покази ОСОБА_11 підтвердив свідок ОСОБА_10 ( т.2 а.с.89-91 т.4 а. с. 232-237 т.5 а. с. 117-119)

Свідок ОСОБА_12, спростовуючи покази ОСОБА_7, повідомив, що останній до скоєного злочину ні разу не був у нього вдома у м. Дрогобичі по вул. Грушевського та вони не підтримували відносин. Щодо скоєного злочину ОСОБА_7 йому розповідав, що ОСОБА_4 викрав у батька ключі від автомобіля, мав відвезти ОСОБА_7 на залізничний вокзал, де ОСОБА_7 мав за їхати до дому. Під час руху ОСОБА_4 хотів показати, як автомобіль швидко їде, набравши швидкість, крутнув рулем, об’їжджаючи яму, внаслідок чого відбулась ДТП. Дані покази ОСОБА_12 підтвердив під час проведення ставки віч-на-віч з ОСОБА_7, який їх не заперечив. (т.5 а.с.58-59, 123-125)

Спростовуючи покази ОСОБА_7, свідок ОСОБА_17 повідомив, що будучи першим на місці пригоди, рухаючись в сторону центру м. Дрогобича зустрічних автомобілів не було.(т.1 а. с. 78-81 т.5 а. с. 171-173, 174-175)

В зв’язку з цим суд приходить до висновку, що показання ОСОБА_7 спрямовані на ухилення від відповідальності за вчинені злочини та є спробою перекладення вини на водія транспортного засобу - ОСОБА_4, однак, вони повністю спростовані та його вина доведена вищенаведеними зібраними доказами у кримінальній справі, суд визнає дані показання об’єктивними, правдивими, так як вони відповідають обставинам справи.

Покази ОСОБА_7 щодо не вчинення ним злочину, колегія суддів вважає неправдивими, направленими для пом’якшення вини у скоєному, а тому відхиляє. Вони спростовуються доказами, які наведені вище, які суд визнає правдивими, логічними, послідовними, так як вони узгоджуються з іншими зібраними по справі доказами та обставинами справи, зокрема показаннями потерпілого, свідків, висновками експертів та іншими доказами по справі.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що винність підсудного ОСОБА_7 доведена зібраними доказами у їх сукупності, які є належними, достовірними та достатніми.

Кваліфікація дій підсудного є правильною.

ОСОБА_7 вчинив замах на умисне вбивство з корисливих мотивів, тобто замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів – злочин, передбачений ч.2 ст. 15, п.6 ч.2 ст. 115 КК України.

Також, ОСОБА_7 вчинив розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу – злочин, передбачений ч. 1 ст. 187 КК України.

ОСОБА_17 того, ОСОБА_7 своїми умисними діями вчинив порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, що спричинило загибель людини та інші тяжкі наслідки – злочин, передбачений ст. 291 КК України.

Заявлений цивільний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання цивільного позову потерпілих та цивільних позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до підсудного в частині стягнення моральної (немайнової) шкоди, колегія суддів вважає їх вимогу такою, що підлягає задоволенню в повному об’ємі. При цьому, колегія враховує, що внаслідок загибелі їх сина, вони пережили значні моральні та фізичні страждання, які полягали у втраті душевного спокою, в постійних переживаннях у зв’язку з втратою сина і його підтримки у майбутньому, та виходячи з засад розумності, виваженості, справедливості, на підсудного слід покласти відповідальність щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000/ста тисяч/ грн., завданої потерпілим згідно їх позовної заяви від 18 березня 2009 року.

В частині матеріальної шкоди позов слід залишити без задоволення, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не представили суду докази понесення витрат, тобто не підтверджено офіційними документами.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_3, колегія суддів вважає, що злочинними діями підсудного позивачу завдано матеріальну шкоду. Визнаючи розмір відшкодування цієї шкоди в грошовому виразі, колегія суддів приходить до висновку про стягнення матеріальної шкоди в сумі 14788 грн.- тобто задоволити повністю згідно доказів по справі.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_7 встановлено, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра Самбірської центральної районної лікарні не перебуває. Згідно листа Головного управління пенсійного фонду України інформація на ОСОБА_7 в базі даних за 2000-2001, 2003-2008 рік відсутня. ОСОБА_28 з 01.08.2002 року по 30.11.2002 року працював на Вістовицькому заводі будівельної і художньої кераміки.

т.5 а. с. 180-204

Згідно зі ст. 66 КК України обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 не має.

Згідно зі ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7, також не має, вказані в обвинувальному висновку тяжкі наслідки, завдані злочином, не є такими, оскільки вони вказані в диспозиціі вміненого злочину.

Призначаючи покарання підсудному, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий, характеризується негативно, його сімейні обставини, стан здоров’я матері.

З врахуванням обставин справи, тяжкості скоєного, даних про особу винного, колегія суддів вважає, що до ОСОБА_7 потрібно застосувати покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Речовий доказ по справі: автомобіль "Рено-21" д.р.з.Н3413ІН– який не підлягає відновленню, а позов потерпілому ОСОБА_3 задоволений, підлягає знищенню.

Судові витрати по справі, пов’язані з проведенням експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_7:

Керуючись ст. 323,324 КПК України, колегія суддів, -

З а су д и л а:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2,ст.15-п.6,ч.2,ст.115, ч.1ст.187, ст.291 КК України, на підставі яких призначити покарання:

-за ч.2,ст.15-п.6,ч.2,ст.115 КК України у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є особистою власністю засудженого;

-за ч.1ст.187 КК України у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі;

-за ст.291 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

За сукупністю вчинених злочинів у відповідності до ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_7 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 11 (одинадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є особистою власністю засудженого;

Запобіжний захід ОСОБА_7 залишити без зміни - тримання під вартою, початок строку відбуття покарання обчислювати з 4.01.07р.

Речовий доказ по справі після набрання вироком законної сили: автомобіль "Рено-21" д.р.з.Н3413ІН– знищити /т.4. а.с.133-134/

Цивільний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволити частково - відшкодування моральної шкоди задоволити повністю. Стягнути в їх користь з засудженого ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 100000/сто тисяч/ грн.

В частині матеріальної шкоди їх позов залишити без задоволення.

Цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди задоволити повністю. Стягнути в його користь з засудженого ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 14788 грн.

Судові витрати по справі, пов’язані з проведенням експертиз покласти на засудженого та стягнути з ОСОБА_7:на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області 176-52грн. за проведення судово-автотехнічної експертизи №2741 /т.4. а.с.64/, 205-93грн.-автотехнічної експертизи №1931/т.4,а.с.73/, 1407-60грн.-повторної автотехнічної експертизи №1/9/т.4, а.с.105/.

Вирок може бути оскарженим до Верховного Суду України протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий: Вовк А.С.

Суддя: Гаврилов В.М.

Народні засідателі:

ОСОБА_36 ОСОБА_37 ОСОБА_38