ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 903/160/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

боржник - ОСОБА_1 , не з`явився,

арбітражний керуючий Самчук Антон Миколайович - особисто (в режимі відеоконференції),

кредитор - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Волинського обласного управління АТ "Ощадбанк",

представник кредитора - Місюра І.В., адвокат (за довіреністю, в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) касаційну скаргу

Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Волинського обласного управління АТ "Ощадбанк"

на ухвалу Господарського суду Волинської області

від 31.01.2023

у складі судді: Шум М.С.

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 11.04.2023

у складі колегії суддів: Миханюк М.В. (головуючий), Коломис В.В., Саврія В.А.

у справі за заявою

ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.03.2022 відкрито провадження у справі № 903/160/22 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про неплатоспроможність;

введено процедуру реструктуризації боргів боржника;

введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;

керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича (далі - АК Самчук А.М.).

2. Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 оприлюднено 10.03.2022.

3. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 19.04.2022 визнано вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Волинського обласного управління АТ "Ощадбанк" (далі - АТ "Ощадбанк") до ОСОБА_1 у розмірі в розмірі 1 533 841,32 грн. та 4 962,00 грн. судового збору, в тому числі:

1 462 793,26 грн. - 2 черга;

71 048,06 грн.- 3 черга;

4 962,00 грн судового збору.

4. 13.06.2022 до господарського суду першої інстанції від АТ "Ощадбанк" надійшло клопотання від 10.06.2022 № 21-1/505/16441/2022-02вих про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Клопотання банку обґрунтоване частиною 7 статті 123 та пунктом 8 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

4.1. Клопотання банку про закриття провадження у справі про неплатоспроможність мотивоване наступним:

4.2. Розмір доходів боржника не відповідає розміру доходів за відповідні роки, зазначеному у відповіді головного управління ДПС у Волинській області від 17.05.2022 (в Декларації річний дохід за 2021 рік - 66 000, 00 грн., а згідно інформації ГУ ДІІС боржник за рік отримав - 70 802, 82 грн.)

4.3. Не надана інформація про доходи членів сім`ї боржника і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону, оскільки відповідь ДПС у Волинській області не містить інформації щодо членів сім`ї боржника. Така інформація не запитувалась керуючим реструктуризацією у зв`язку з тим, що ухвалою суду від 09.03.2022 не зобов`язано ДПС у Волинській області надати інформації про доходи членів сім`ї боржника і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону, що не відповідає пункту 9 частини 5 статті 119 КУзПБ, згідно з яким в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд, зокрема, зазначає про зобов`язання контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України, надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про доходи боржника та членів його сім`ї і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону;

4.4. Станом на 17 лютого 2022 року на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» знаходиться 0.00 грн., однак 18 травня 2022 року державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) списано з цього рахунку 30 273,30 грн. Тобто за три місяці надійшло на рахунок боржника понад 30 000,00 грн., що не відповідає задекларованому ним щомісячному доходу в розмірі 5 500,00 грн. та свідчить про приховування боржником доходів. Походження цих коштів також залишається нез`ясованим.

4.5. Боржником при подачі заяви про відкриття провадження справи про неплатоспроможність та відповідної декларації було приховано факт смерті батька ОСОБА_2 , який був співвласником 1/3 частки в квартирі разом з боржником ОСОБА_1 та його матір`ю ОСОБА_3 , що призвело до неправильного визначення частки боржника в цій квартирі та, відповідно майнового стану боржника.

4.6. Як вбачається з договорів купівлі-продажу від 22.04.2019 (містяться в матеріалах справи) неповнолітній син боржника ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 14 років придбав будинок та земельну ділянку за адресою: Волинська обл. ділянка № 1095 за загальною ціною 59 241,14 грн. При цьому, боржник не підтвердив доходи свого неповнолітнього сина за звітний період, що є підставою вважати про незадекларовані (приховані доходи ) боржника та його дружини ОСОБА_5 (батьків).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

5. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 31.01.2023 у справі №903/160/22 у задоволенні клопотання АТ "Ощадбанк" від 10.06.2022 №21-1/505/16441/2022-02 про закриття провадження у справі відмовлено.

6. Рішення мотивоване тим, що боржник скористався наданим йому пунктом першим частини сьомої статті 123 КУзПБ правом усунути недоліки, виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації декларацій про майновий стан боржника.

6.1. КУзПБ не містить обмежень щодо того, скільки разів боржник має право подавати до суду уточнені декларації. Судом прийнято та долучено до матеріалів справи відповідні декларації про майновий стан боржника та членів його сім`ї.

6.2. Судом не встановлено того, що ОСОБА_1 у деклараціях про майновий стан наведена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї.

6.3. Банком не доведено належними та допустимими доказами чи переконливими аргументами, що обставина надходження на рахунок боржника 30 000 грн., які були списані державним виконавцем в тому числі на користь банку в якості погашення наявної заборгованості після відкриття провадження у справі (відповідна обставина досліджувалася судом в межах розгляду скарги арбітражного керуючого на дії державного виконавця) є підставою для закриття провадження у справі. Суд не може вважати обставину надходження на рахунок боржника 30 000 грн. 00 коп. такою, що підтверджує недобросовісність ОСОБА_1 щодо зазначення розміру своїх доходів чи приховування таких.

6.4. Щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на підставі частини 11 статті 126 КУзПБ через неподання до суду схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд звернувся до висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, зазначеного в постанові № 903/806/20 від 26.05.2022 про те, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

7. Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлено:

7.1. Підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 сам боржник зазначав про наявність заборгованості перед АТ "Ощадбанк" в сумі 1 532 931,32 грн, перед ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" в сумі 67727,15 грн та перед ТОВ "Преміум Лігал Колекшн" в сумі 420 283 грн. 46 коп.

7.2. Грошові вимоги АТ "Ощадбанк" грунтуються на рішенні Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.09.2011 № 2-51/2011, за яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 на користь АТ "Ощадбанк" 1 532 931 грн. 32 коп. заборгованості за кредитним договором № 4218 від 19.09.2008.

7.3. Згідно з інвентаризаційним описом № 2 необоротних активів станом на 26.04.2022 встановлено наявність майна: 1/3 частки у квартирі, що розташована у АДРЕСА_1 загальною площею 47,4 кв. м., житловою - 26,6 кв. м. Інших майнових активів боржника не встановлено.

7.4. 29.06.2022 керуючий реструктуризацією боргів боржника разом з відзивом на клопотання про закриття провадження у справі надав суду пояснення боржника - ОСОБА_1 від 13.06.2022 в яких боржник зазначає, що кордон перетинав часто оскільки працював водієм міжнародних перевезень, його дружина кордон не перетинала за час шлюбу з ним; на рахунках у АТ КБ «Приватбанк» у нього кошти відсутні, вони були списані виконавчою службою; його батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , по його смерті лишилась лише частка у квартирі у АДРЕСА_2 , яку успадкувала мама, також були незначні грошові заощадження; його мати на пенсії - ОСОБА_7 , орієнтовно відому йому суму пенсії він зазначав, дружина працює на заводі, ніяких значущих витрат, як йому відомо, дані особи не несли; при перетині кордонів, ним нічого не декларувалось, мати та дружина кордон не перетинали, відповідно нічого не декларували; щодо купівлі ОСОБА_4 в 2019 році земельної ділянки та садового будинку, зазначає, що фактично це було придбано за кошти, які накопичив покійний дід ОСОБА_8 , його батько - ОСОБА_2 , дача перебуває у повному користуванні його матері - ОСОБА_7 , він ніякого відношення до неї не має; не пригадує, щоб у нього був рахунок у АТ «Універсал Банк» та будь-які кошти у банку.

7.5. До відзиву арбітражний керуючий також долучив довідку приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Блащук С. О. від 20.06.2022 №19/01-16 про те, що 17.04.2018 ОСОБА_1 була подана заява про відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 . Свідоцтво про право на спадщину на ім`я ОСОБА_1 не видавалося.

7.6. З відповіді ГУ ДПС у Волинській області, наданій на запит керуючого реструктуризацією, щодо доходів членів сім`ї боржника вбачається, що ОСОБА_7 (матір боржника) у 2019 році виплачено 79 024 грн. 50 коп., у 2020 - 94 019 грн. 50 коп., у 2021 - 118 265 грн. 20 коп., ОСОБА_5 (дружина боржника) у 2019 році виплачено 171 858 грн. 40 коп., у 2020 - 139 886 грн. 70 коп., у 2021 - 160 758 грн. 90 коп.

7.7. Подані ОСОБА_1 уточнені декларації 08.08.2022 містять інформацію щодо даних в частині доходів його матері та дружини.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 апеляційну скаргу АТ "Ощадбанк" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.01.2023 у справі № 903/160/22 залишено без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.01.2023 у справі №903/160/22 залишено без змін.

9. На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, доводи скаржника про те, що оскільки інформація, що зазначена боржником у первинних деклараціях щодо сукупного доходу ОСОБА_1 не відповідає дійсності згідно з інформацією, що надана ГУ ДПС у Волинській області є підставою для закриття провадження у справі спростовується тим, що боржник в порядку пункту 1 частини 7 статті 123 КУзПБ подав до суду виправлені декларації у строки, передбачені КУзПБ.

Колегія суддів зауважила, що КУзПБ не містить обмежень щодо того, скільки разів боржник має право подавати до суду уточнені декларації. При цьому, апеляційним господарським судом не встановлено того, що ОСОБА_1 у деклараціях про майновий стан наведена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. АТ "Ощадбанк" звернулось з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.01.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №903/160/22 Господарського суду Волинської області, з вимогою скасувати оскаржені судові рішення та прийняти нове рішення, яким заяву АТ "Ощадбанк" про закриття провадження у справі задовольнити.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 903/160/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2023.

12. Ухвалою Верховного Суду від 29.06.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 903/160/22 за касаційною скаргою АТ "Ощадбанк" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.01.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2023, датою судового засідання визначено 22.08.2023.

13. 26.07.2023 до Верховного Суду надійшов Відзив арбітражного керуючого Самчука А.М. на касаційну скаргу АТ "Ощадбанк" з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

14. 28.07.2023 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів АТ "Ощадбанк".

15. Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2023 клопотання арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Доручено Господарському суду Волинської області забезпечити проведення відеоконференції 22.08.2023 о 11 год. 15 хв. та о 11 год. 30 хв. у приміщенні Господарського суду Волинської області за адресою: м. Луцьк, просп. Волі, 54а.

16. У зв`язку із відпусткою судді Білоуса В.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Погребняк В.Я. - головуючий, Васьковський О.В., Жуков С.В. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2023).

17. З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 № 3057-IX Верховний Суд розглядає справу № 903/160/22 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

18. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (22.08.2023) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 22.08.2023.

19. Представник АТ "Ощадбанк" в судовому засіданні 22.08.2023 (в режимі відеконференції) вимоги заявленої касаційної скарги підтримала, з підстав викладених у касаційній скарзі, просила Суд ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.01.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №903/160/22 Господарського суду Волинської області скасувати, прийняти нове судове рішення, яким заяву АТ "Ощадбанк" про закриття провадження у справі задовольнити.

20. Арбітражний керуючий Самчук А.М. в засіданні суду (в режимі відеконференції) проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав викладених у Відзиві, просив Суд ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.01.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 903/160/22 залишити без змін.

21. Інші учасники провадження у справі, зокрема ОСОБА_1 , у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(АТ "Ощадбанк")

22. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник вказує на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права - статті 3, 13, 27, 526, 598, 599, 1054 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) та порушили норми процесуального права - статті 116, 119, 123-126, 128-130 КУзПБ, статті 2, 11, 18 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не враховали висновки Верховного Суду у постановах від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, від 20.09.2022 у справі № 920/27/21, від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20, від 25.08.2021 у справі № 925/473/20, від 08.12.2022 у справі № 916/1941/21 щодо особливостей правового регулювання інституту неплатоспроможності фізичних осіб.

Доводи боржника

( ОСОБА_1 )

23. Боржник доводить, що під час розгляду справи бажав реабілітувати свій фінансовий стан через процедуру визначену Кодексом України з процедур банкрутства, виконував вимоги суду та арбітражного керуючого, подавав уточнені декларації, пояснення та документи, що свідчить про добросовісність поведінки.

Доводи арбітражного керуючого

(Самчук Антон Миколайович)

24. Арбітражний керуючий доводить:

24.1. боржник у відповідності до закону ініціював питання про визнання його неплатоспроможним, та відповідно до КУзПБ, він ( ОСОБА_1 ) підпадає під ознаки особи, котра є неплатоспроможною.

24.2. жодних дій, що свідчать про недобросовісність боржника ОСОБА_1 судом першої інстанції та керуючим реструктуризацією встановлено не було, кредитором недобросовісна поведінка боржника не доведена.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

25. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

26. Предметом касаційного дослідження є перевірка правомірності рішень судів першої та апеляційної інстанції про відмову у задоволення клопотання АТ "Ощадбанк" про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

27. За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

28. При цьому, нормами КУзПБ встановлено перелік документів та відомостей, необхідних до подання заявником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

29. Зокрема, пунктом 11 частини третьої статті 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства

30. Відповідно до частини п`ятої статті 116 КУзПБ (в редакції станом на час звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

31. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 вказав, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

32. Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.

33. Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.

34. Верховний Суд зауважує, що КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

35. За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

36. Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

37. Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

38. Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

39. Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

40. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

41. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

42. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

43. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

44. Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).

45. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

46. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

47. Керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини п`ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.

48. Верховний Суд зауважує, що своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів. Суд звертається до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

49. Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності.

Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника.

При цьому, встановлюючи обов`язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації.

50. Пунктом 1 частини 7 статті 123 КУзПБ встановлено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

51. Суд також звертається до позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, за якою певні неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації.

52. Аналіз пункту 11 частини третьої статті 116, пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме:

- боржник подає суду декларацію;

- керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту;

- отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.

Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, обов`язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом.

Нормами КУзПБ не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправленої декларації, а зазначена в ній інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

53. Разом з тим, законом не встановлено можливість подання виправленої декларації про майновий стан необмежену кількість раз. Водночас законодавцем прямо встановлено, що керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, доводить результати перевірки до відома боржника, що є підставою для виправлення декларації у строк встановлений законом.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.06.2022 у справі № 903/264/21.

54. Водночас, суди першої та апеляційної інстанції наведеного вище, а також правову позицію Верховного Суду, не врахували та дійшли хибних висновків про те, що КУзПБ не містить обмежень щодо того, скільки разів боржник має право подавати до суду уточнені Декларації.

55. Втім, колегія суддів звертає увагу на наявність процесуального права боржника подавати пояснення, заперечення та відповідні документи у підтвердження власної позиції, які мають бути оцінені судом під час провадження у справі на ряду з іншими доказами.

56. Як вже зазначалося в п. 41 цієї Постанови, у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник.

57. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

58. Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ і саме тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

59. Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

60. Системне тлумачення вказаних вище приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

61. Так, у цій справі судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 сумлінно співпрацював як з арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) так і судом, систематично надавав Господарському суду Волинської області виправлені декларації чи пояснення щодо тих чи інших запитів АТ "Ощадбанк" та керуючого реструктуризацією боргів.

62. Відтак, недобросовісність боржника ОСОБА_1 судами попередніх інстанцій та керуючим реструктуризацією встановлено не було, кредитором недобросовісна поведінка боржника не доведена.

63. Крім того, іншою підставою закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на підставі частини 11 статті 126 КУзПБ, АТ "Ощадбанк" визначено неподання до суду схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника.

64. В цій частині колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду викладену у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, де суд вказав наступне:

65. Неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

66. Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

67. За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.

68. Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

69. Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

70. У постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 № 903/806/20 відзначено, що приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.

71. Так, провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відкрито ухвалою суду 09.03.2022.

72. Судами встановлено, що зборами кредиторів (протокол від 01.07.2022) не приймалося рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника.

73. Місцем роботи фізичної особи ОСОБА_1 згідно з деклараціями про майновий стан було вказано ТОВ "СОІТ", проте відповідно до наказу від 09.09.2022 ОСОБА_1 звільнений з роботи з ТОВ "СОІТ" за угодою сторін, про що зроблено відмітку в його трудовій книжці, що долучена арбітражним керуючим до матеріалів справи.

74. Наразі Боржник не має змоги запропонувати якусь суму коштів на погашення боргу в порядку реструктуризації боргів.

75. Враховуючи встановлені судами обставини справи, недоведеність та не встановлення недобросовісності, колегія суддів погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції про відмову у задоволенні клопотання АТ "Ощадбанк" про закриття провадження у справі.

При цьому, за встановлених обставин, неврахування судами попередніх інстанцій правового висновку Верховного Суду (постанова від 21.06.2022 у справі № 903/264/21) не призвело до прийняття по суті невірного рішення.

Щодо доводів касаційної скарги

76. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

77. Враховуючи обрану скаржником у цій частині підставу касаційного оскарження, передбачену приписами пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає, що в такому випадку підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

78. Відтак, доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, як і аргументи про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах при ухваленні оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції.

За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин.

79. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

80. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

81. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

82. Колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги АТ "Ощадбанк", необхідність залишити ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.01.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 903/160/22 без змін.

Судові витрати

83. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.01.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 903/160/22, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Волинського обласного управління АТ "Ощадбанк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.01.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 903/160/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

С.В. Жуков