ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/990/23Головуючий по 1 інстанції

Справа №711/5696/22 Категорія: 311000000 Скляренко В.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

секретар Любченко Т.М.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ;

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси»;

представник відповідача – адвокат Олененко Олександр Володимирович;

особа, що подала апеляційну скаргу – ОСОБА_1 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» про скасування наказу про звільнення,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 20 квітня 2015 року позивач працював на посаді менеджера із адміністративної роботи, а з серпня 2015 року він обраний головою первинної профспілкової організації ТОВ «Облагрохім-Черкаси».

31 серпня 2022 року позивачем була подана менеджеру із персоналу ОСОБА_2 заява про звільнення по ч. 3 ст. 38 КЗпП України з 01 вересня 2022 року. Підставою для подання такої заяви були порушення адміністрацією підприємства вимог законодавства: примушування працівників писати заяви про вихід з профспілкової організації; порушення норм законодавства щодо оплати праці та охорони праці; видання наказів про відпустки за свій рахунок без згоди працівників, невиплата лікарняних та інше.

01 вересня 2022 року позивач прибув до підприємства за отриманням трудової книжки та інше, але йому було надано службового листа №224 від 01 вересня 2022 року, в якому повідомлялося, що генеральний директор ТОВ «Облагрохім-Черкаси» не приймає заяву до розгляду та відмовляє у звільненні за ч. 3 ст. 38 КЗпП. Натомість службовий лист-відмова №224 від 01 вересня 2022 року складений некоректно та невмотивовано і з порушенням ДСТУ 4163-2020.

Вважаючи себе звільненим за обставинами зазначеними у своїй заяві від 31 серпня 2022 року, позивач не виходив на робоче місце з 02 вересня 2022 року.

Наказом №15-к від 05 жовтня 2022 року позивача було звільнено з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Вважаючи своє звільнення з підстав вчинення ним прогулу незаконним, позивач з урахуванням уточнень позовних вимог просив суд скасувати наказ № 15 від 05 жовтня 2022 року про звільнення позивача на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України та поновити його на роботі.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтоване тим, що свідоме ігнорування позивачем вимог трудової дисципліни (неявка на робочому місці; не подання адміністрації підприємства заяв про причини неявки; відсутність звернень позивача з заявами про вирішення трудового спору у порядку, передбаченому законом, щодо відхилення його вимог про звільнення за заявою від 31 серпня 2022 року до того часу, як йому стало відомо про його звільнення) та неявка на робоче місце в даному випадку не відповідає критеріям добросовісної та розумної поведінки, а поважних причин такої неявки судом не встановлено. За таких обставин суд доходить висновку про те, що відповідачем правомірно кваліфікована поведінка позивача, як прогул без поважних причин, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2023 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Крім того просить зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці та Черкаський орган місцевого самоврядування провести позапланову перевірку ТОВ «Облагрохім-Черкаси» щодо дотримання товариством законодавства про працю та колективного договору, так як тільки на підставі ухвали суду Державна служба з питань праці та Черкаський орган місцевого самоврядування у воєнний час можуть провести позапланову перевірку.

В апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції поставив під сумнів вмотивований висновок Черкаського апеляційного суду у справі № 711/5697/22; не надав вмотивовану оцінку наданим позивачем доказам: щодо заборони звільнення працівника з ініціативи власника за п. 4 ст. 40 КЗпП України поки не буде з`ясовано питання звільнення його за частиною 2 ст. 38 КЗпП України; щодо не виконання відповідачем вимог трудового законодавства, колективного договору, що спонукало позивача надати 31 серпня 2022 року заяву про звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України; щодо факту, що роботодавець не забезпечив позивача роботою, робочим місцем відповідно до вимог ст. 29 КЗпП України, ст. 141 КЗпП України, так як 01 вересня 2022 року вилучив робоче місце, комп`ютер, документацію; щодо невиплати відповідачем лікарняних за період червень-липень 2022 року, а також заробітної плати за січень 2022 року, виплат на оздоровлення за 2022 рік; щодо надання відповідачем позивачу відпустку без збереження заробітної плати у березні, травні, червні, липні, серпні 2022 року без заяви працівника.

Стверджує, що якби він вийшов на роботу 02 вересня 2022 року даний факт свідчив би про відкликання ним заяви про звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Із посиланням на постанову Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 572/2944/16-ц та інші правові висновки Верховного Суду, зазначає, що невихід на роботу після закінчення терміну попередження при розірванні трудового договору з ініціативи працівника, є поважними причинами, які виключають вину працівника відсутності працівника на роботі.

Вважає, що суд безпідставно відмовив позивачу у задоволенні клопотання про витребування журналу, у якому він написав коротке пояснення, та не надав належну оцінку не оформленню адміністрацією актів про відсутність його на роботі та відсутність у табелі обліку робочого часу запису про прогули позивача.

ТОВ «Облагрохім-Черкаси» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому вказуючи на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Заслухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач відповідно до наказу №03-к від 20 квітня 2015 року працював на посаді менеджера з адміністративної діяльності ТОВ «Облагрохім-Черкаси» (т. 1 а.с. 53). Крім того, він був обраний головою працівників профспілкової організації ТОВ «Облагрохім-Черкаси» професійної спілки працівників агропромислового комплексу України.

Між адміністрацією ТОВ «Облагрохім-Черкаси» діє колективний договір, яким передбачений п`ятиденний робочий тиждень з наступним розпорядком роботи: початок робочого дня – 08-00; обідня перерва – з 13-00 до 13-45; кінець робочого дня – 17-00; кінець робочого дня в п`ятницю – 16-00 (т. 1 а.с. 55-58). Позивач ознайомлений 14 березня 2017 року з правилами внутрішнього трудового розпорядку, які є додатком до колективного договору (т. 1 а.с. 59).

У зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України керівництвом ТОВ «Облагрохім-Черкаси» було запропоновано працівникам написати заяви на відпустку без збереження заробітної плати, починаючи з 01 березня 2022 року. Натомість позивач написав заяву на таку відпустку лише на період з 01 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року (а.с. 78). В період часу з 01 березня 2022 року до 07 серпня 2022 року включно за даними внутрішнього обліку робочого часу працівників позивач обліковувався, як такий, що перебував у відпустці без збереження заробітної плати на підставі відповідних наказів відповідача №09 від 28 лютого 2022 року, №22 від 31 березня 2022 року, №47 від 29 квітня 2022 року, №50 від 31 травня 2022 року (т. 1 а.с. 83-86).

В період часу з 24 червня 2022 року по 08 липня 2022 року позивач проходив стаціонарне лікування у КП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої допомоги», що підтверджується відповідною випискою №10438 (т. 1 а.с. 171-172).

На підставі заяви позивача від 25 липня 2022 року йому було надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні в період часу з 08 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року включно (т. 1 а.с. 87-88).

31 серпня 2022 року позивач подав генеральному директору ТОВ «Облагрохім-Черкаси» заяву про звільнення його з роботи з 01 вересня 2022 року у зв`язку з тим, що дирекція ТОВ не виконує законодавство про працю та умови колективного договору, а також просив надати помісячно розрахунок суми зарплати тощо станом на 02 вересня 2022 року Зокрема, у заяві зазначено, що підприємством порушувалися гігієнічні умови праці за показниками мікроклімату в теплу та холодну пору року у приміщенні, в якому позивач працює за комп`ютером (раніше просив встановити жалюзі та кондиціонер в кімнаті, але це було проігноровано із посиланням на відсутність коштів); у межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей; генеральний директор не бажає виконувати зобов`язання по колективному договору і вирішує власні проблеми та своєї сім`ї за рахунок найманих працівників, а саме - не виконуються умови колективного договору від 11 липня 2013 року та від 10 серпня 2018 року (п. 13 розд. V та п. 7 розд. VІІ; п.п. 5.1.12 та п.п. 5.1.16 розд. V; наявність дискримінації з боку генерального директора у сфері праці (зорово напружено працює за комп`ютером, мікрокліматом в теплу та холодну пору року у приміщенні, що призвело до ушкодження його здоров`я та погіршення функціонального стану, що полягає в хронічних захворюваннях) та погрози щодо звільнення, начебто, за прогули (т. 1 а.с. 89).

Листом №224 від 01 вересня 2022 року генеральним директором ТОВ «Облагрохім-Черкаси» Фонрабе А.В. повідомлений про те, що за результатами ознайомлення із його заявою від 31 серпня 2022 року, не прийнято її до розгляду, оскільки не підтверджуються факти порушень, які наведені у заяві і відмовлено ОСОБА_1 у звільненні за ч. 3 ст. 38 КЗпП України (т. 1 а.с. 90).

Позивач отримав копію такого листа 01 вересня 2022 року, про що свідчить підпис останнього та не заперечується під час розгляду справи.

З 02 вересня 2022 року позивач не виходив на робоче місце, що не заперечується сторонами.

Наказом генерального директора ТОВ «Облагрохім-Черкаси» від 05 вересня 2022 року №13-к було створено комісію задля службового розслідування, зокрема обставин, викладених ОСОБА_1 у заяві від 31 серпня 2022 року. Із цим наказом позивач був ознайомлений 05 вересня 2022 року, про що він зробив запис і вказав, що він з 01 вересня 2022 року у ТОВ «Облагрохім-Черкаси» не працює і до комісії не має відношення (т. 1 а.с. 97-98).

Комісією проведено службове розслідування обставин, викладених ОСОБА_1 у заяві від 31 серпня 2022 року. Позивач пояснень щодо службового розслідування не надав, участі у роботі комісії не приймав.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що доводи позивача про те, що він направляв на адресу відповідача свої письмові пояснення не підтверджуються належними доказами, оскільки надана позивачем копія відповідної заяви від 12 вересня 2022 року не підтверджує факту її надсилання на адресу відповідача засобами електронної пошти.

16 вересня 2022 року комісія прийняла рішення, за яким не було встановлено у діяльності ТОВ «Облагрохім-Черкаси» порушень трудового законодавства і зазначено, що заява про звільнення з роботи за ч. 3 ст. 38 КЗпП України задоволенню не підлягає. Також комісією встановлено відсутність обставин, які б виправдовували відсутність позивача на робочому місці 02 вересня 2022 року та 05 вересня 2022 року, внаслідок чого комісія вважає таку відсутність прогулом (а.с. 101-103).

За поданням генерального директора ТОВ «Облагрохім-Черкаси», листом від 30 вересня 2022 року за вих. №23 Черкаська обласна профспілкова організація працівників агропромислового комплексу повідомила відповідача про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за прогул (а.с. 120-121).

Наказом керівника ТОВ «Облагрохім-Черкаси» від 05 жовтня 2022 року №15-к ОСОБА_1 як голова первинної профспілкової організації ТОВ «Облагрохім-Черкаси» Черкаської обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу звільнений з посади менеджера адміністративної діяльності 05 жовтня 2022 року за прогул без поважних причин 02 вересня 2022 року та 05 вересня 2022 року на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с. 123).

Судом першої інстанції правильно застосовано відповідні положення трудового законодавства та визначено, що дії роботодавця зі звільнення позивача з роботи за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є обґрунтованими, оскільки позивач не з`явився на роботу 02 вересня 2022 року та 05 вересня 2022 року без поважних причин. Процедура звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України роботодавцем також дотримана, тому відсутні підстави для скасування наказу відповідача № 15-к від 05 жовтня 2022 року про звільнення з роботи.

Колегія суддів погоджується із твердженнями суду, що відповідач письмово повідомив позивача про відхилення заяви позивача від 31 серпня 2022 року та відсутність підстав для розірвання трудового договору за ч. 3 ст. 38 КЗпП. Про таке рішення відповідача позивачу було відомо 01 вересня 2022 року, тому позивач повинен був вийти на роботу 02 вересня 2022 року, та у разі незгоди із рішенням роботодавця, оскаржувати його у встановленому законом порядку.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що якби позивач вийшов на роботу 02 вересня 2022 року даний факт свідчив би про відкликання ним заяви про звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України, є безпідставними, оскільки роботодавцем вказану заяву було розглянуто і відхилено, про що було відомо позивачу 01 вересня 2022 року.

Посилання скаржника на те, що судом не надано вмотивованої оцінки наданим позивачем доказам щодо заборони звільнення працівника з ініціативи власника за п. 4 ст. 40 КЗпП України поки не буде з`ясовано питання звільнення його за частиною 2 ст. 38 КЗпП України, також є безпідставними, оскільки роботодавцем було звільнено позивача після проведення службового розслідування, яким не встановлено обставин, вказаних у заяві від 31 серпня 2022 року.

Щодо тверджень скаржника про те, що суд першої інстанції поставив під сумнів вмотивований висновок Черкаського апеляційного суду у справі № 711/5697/22 за його позовом до відповідача про визнання відмови у звільненні згідно із ч. 3 ст. 38 КЗпП України необгрунтованою, про те, що «відповідачем допускалося невиконання вимог трудового законодавства та порушувалися права та законні інтереси позивача у сфері трудових відносин та не виконувались умови колективного договору, а саме, щодо не виплати допомоги на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу, тому є підстави для визнання відмови у звільненні на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України необґрунтованою» оскільки вказаною постановою апеляційного суду від 02 березня 2023 року було змінено рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2022 року лише у мотивувальній частині, однак, по суті позовних вимог ОСОБА_1 про визнання відмови у звільненні згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України необґрунтованою було відмовлено. Дана постанова набрала законної сили і є чинною.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення роботодавцем невиплати відповідачем лікарняних за період червень-липень 2022 року, а також заробітної плати за січень 2022 року, виплат на оздоровлення за 2022 рік, надання відповідачем позивачу відпустки без збереження заробітної плати у березні, травні, червні, липні, серпні 2022 року без заяви працівника не є предметом розгляду даної справи, оскільки позивачем не оскаржуються вказані дії відповідача. Крім того, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 01 березня 2023 року, ОСОБА_1 в позові до ТОВ «Облагрохім-Черкаси» про стягнення заробітної плати, визнання формулювання наказів неправильними, зобов`язання змінити формулювання причин відпустки – відмовлено.

Колегія суддів вказує, що посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 572/2944/16-ц та інші правові висновки Верховного Суду, у яких вказано, що невихід на роботу після закінчення терміну попередження при розірванні трудового договору з ініціативи працівника, є поважними причинами, які виключають вину працівника щодо відсутності на роботі, ухвалені за інших обставин, ніж обставини даної справи, тому не підлягають до застосування до спірних правовідносин.

Твердження скаржника про те, що суд безпідставно відмовив позивачу у задоволенні клопотання про витребування журналу, у якому він написав коротке пояснення, не впливають на вирішення справи по суті позовних вимог. Посилання на те, що суд не надав належну оцінку не оформленню адміністрацією актів про відсутність його на роботі та відсутність у табелі обліку робочого часу запису про прогули позивача, спростовуються рішення суду, у якому надано належну оцінку всім наданим сторонами доказам.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, яке зміні чи скасуванню не підлягає.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2023 року - без змін.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 04 вересня 2023 року.

Судді