Справа № 947/12196/23

Провадження № 1-кп/947/900/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2023 року Київський районний суд  м. Одеси, в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,  

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши  у підготовчому   судовому засіданні  в залі   суду в  м. Одесі  обвинувальний  акт у  кримінальному провадженні № 42015161020000043 від 12.06.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 408 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням   ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 408 КК України.

Ухвалою судді від 21.04.2023 у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 31.05.2023, яке неодноразово відкладалося через неявку обвинуваченого.

Так, у судові засідання обвинувачений ОСОБА_5 не прибував, причини неявки не повідомляв, хоча неодноразово (три рази) викликався до суду шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур`єр»), на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, на офіційному веб-сайті Київського районного суду м.Одеси.

Прокурор на підставі ч.3 ст.323 КПК України заявив письмове клопотання про здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_5 . В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що обвинувачений оголошений в міжнародний розшук, тривалий час переховується від суду, перебуває на тимчасово окупованій території України або за межами України з метою ухилення від кримінальної відповідальності, хоча знає та повинен знати про розпочате стосовно нього кримінальне провадження, до суду вкотре не з`явився. Судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, з огляду на пред`явлене обвинувачення, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), оскільки останній переховується від суду, оголошений у державний розшук. Посилаючись на вказані обставини, прокурор просить призначити судовий розгляд за даним обвинувальним актом, вважаючи, що вимоги, передбачені ст.ст.32, 291 КПК України, дотримані, а правові підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-3 ч.3 ст.314 КПК України - відсутні.

Захисник обвинуваченого заперечив щодо призначення судового розгляду за даним обвинувальним актом в поряду спеціального судового провадження, оскільки без обвинуваченого слухати справу неможливо, оскільки не встановлені обставини та причини його знаходження на окупованій території.

Заслухавши думку прокурора та захисника щодо можливості призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акту, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, проаналізувавши заявлене прокурором клопотання про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає, що даний обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду у формі спеціального судового провадження з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Київському районному суду м.Одеси, підстав для закриття кримінального провадження, для повернення обвинувального акту прокурору, для внесення подання про визначення підсудності немає. Обвинувальний акт складено та затверджено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства.

Що стосується заявленого прокурором клопотання про здійснення спеціального судового провадження, то суд вважає доведеним належними доказами те, що обвинувачений оголошений в розшук та тривалий час переховується від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки повинен знати про розпочате стосовно нього кримінальне провадження.

Так, прокурором доведено, що ОСОБА_5 , який 27.01.2023 року оголошений у розшук, неодноразово у встановленому законом порядку, зокрема через загальнодержавні засоби масової інформації - газету «Урядовий кур`єр» та сайт Офісу Генерального прокурора, повідомлявся про розпочате кримінальне провадження щодо нього, а також про здійснення спеціального досудового розслідування, та викликався для участі в процесуальних діях, проте жодного разу не з`явився і про причини неявки не повідомив. Після надходження обвинувального акту до суду такі виклики неодноразово здійснювалися судом з тим же результатом. Зазначена обставина свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_5 знає та повинен знати про розпочате щодо нього кримінальне провадження, але тривалий час переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, у матеріалах кримінального провадження є дані про те, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території (АР Крим) або за межами України. Злочини, передбачені ст.ст.111, 408 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 входять до переліку, встановленого ч.2 ст.297-1 КПК України.

Згідно з положеннями ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон) сухопутна територія Автономної Республіки Крим, на якій проживає ОСОБА_5 , визнана тимчасово окупованою внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Відповідно до правил ст.ст.4, 5 та 9 Закону правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Цей правовий режим визначається виключно законами України. Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території. Відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права. Примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом

У межах даного провадження проводилось спеціальне досудове розслідування, відтак обґрунтованість підозри та факт ухилення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності вже були предметом ретельної оцінки слідчим суддею.

Як встановлено з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 оголошено у розшук.

Задля досягнення інтересів правосуддя та реалізації права на захист ОСОБА_5 йому забезпечена безоплатна обов`язкова участь захисника - адвоката ОСОБА_4 .

Також раніше згадувались докази і того, що обвинувачений неодноразово у встановлений законом спосіб шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, у тому числі і з дотриманням правил ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» повідомлявся про час і місце слухання провадження щодо нього судом.

З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом (ч.3 ст.323 КПК України).

За всіма вказаними повідомленнями (оголошеннями) ОСОБА_5 до слідчого, прокурора та суду не з`явився, клопотань, заяв, скарг будь-якого характеру не подавав.

Аналіз цих фактів свідчить про те, що ОСОБА_5 мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, був обізнаний із своїми правами, які йому неодноразово роз`яснялися. Суд надає особливе значення тому, що поштова кореспонденція з материкової частини України внаслідок дій незаконних органів влади на тимчасово окупованій території України не приймається, і це є очевидним для ОСОБА_5 . Натомість, держава Україна під прискіпливим і далеко неформальним контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право при розгляді пред`явленого йому кримінального обвинувачення на стадії призначення справи до судового розгляду як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу пред`явленого обвинувачення; b) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту і спілкуватися з обраним самим ним захисником; с) бути судженим без невиправданої затримки; d) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безплатно для нього.

Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість ОСОБА_5 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України.

За таких обставин суд вважає, що надані прокурором документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який перебуває на тимчасово окупованій території України, але повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою вона не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само як і про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна.

Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа Колоцца проти Італії від 12.02.1985р.; Шомоді проти Італії від 18.05.2004р. та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні стороною обвинувачення всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Відповідно до ч.3 ст.323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч.2 ст.297-1 КПК України, серед яких дійсно є передбачені ст.ст.111 та 408 КК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Як визначено ч.5 ст.139 КПК України, ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим та оголошення його у міждержавний та/або міжнародний розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Крім того, згідно з п.20-1 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України тимчасово, доки відсутнє повідомлення про початок діяльності Державного бюро розслідувань, судовий розгляд може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, і в тих випадках, коли він понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

Спеціальне судове провадження здійснюється за загальними правилами судового розгляду, передбаченими КПК України, з обов`язковим урахуванням особливостей, змістовне наповнення яких визначається виключним переліком процесуальних норм. При цьому, закон гарантує особі, щодо якої здійснюється спеціальне судове провадження, у разі зникнення підстав для такого провадження, судовий розгляд щодо неї із самого початку за загальними правими кримінального судочинства (ч.4 ст.324 КПК України).

Враховуючи кваліфікацію дій ОСОБА_5 за ч.1 ст.111, ч.1 ст.408 КК України, наявні в провадженні дані, що йому відомо про здійснення відносно нього кримінального провадження, він тривалий час переховується від слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора та суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази), перебуває у розшуку, надані прокурором дані про перебування ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території України, суд вважає наявними всі підстави для здійснення щодо вказаного обвинуваченого спеціального судового провадження, оскільки визначені законом (ч.5 ст.139, ч.3 ст.323 та п.20-1 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України) умови для цього встановлені, а їх доведеність не викликає сумнівів у суду.

Відповідно до ч.2 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого (сторони захисту).

В підготовчому судовому засіданні після роз`яснення сторонам права на розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів, захисник, який відповідно до ч.4 ст.46 КПК України користується процесуальними правами обвинуваченого, захист якого він здійснює, заявив про розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_5 одноособово суддею.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314-317, 369-372 КПК України, ст.29 Конституції України, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

Здійснювати спеціальне судове провадження одноосібно суддею за обвинувальним актом, складеним у межах спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015161020000043 від 12.06.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 408 КК України.  

Кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру  досудових розслідувань за № 42015161020000043 від 12.06.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 408 КК України  призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.10.2023 року о 13.00 годині в приміщенні Київського районного суду міста Одеси по вул. Варненська 3 Б.

У судове засідання викликати учасників судового  провадження.

Про місце та час судового розгляду кримінального провадження повідомити учасників процессу в установленому законом порядку.

Інформацію про постановлену ухвалу та повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                         ОСОБА_1