Справа № 449/1010/22                                Головуючий у 1 інстанції: Гуняк О.Я.

Провадження № 22-ц/811/1638/23                 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 травня 2023 року у справі за позовом   ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області та Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про скасування державної реєстрації земельних ділянок, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та припинення права власності на земельні ділянки,-

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Перемишлянського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області та Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про скасування державної реєстрації земельних ділянок, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та припинення права власності на земельні ділянки.

12 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою кадастровий номер 4623387200:10:001:0350 площею 0,1295га для його обслуговування в с.Малі Ланки шляхом знесення за рахунок ОСОБА_3 самочинно збудованого гаража по АДРЕСА_1 на лінії АБ межі вказаної земельної ділянки та звільнення її від належного ОСОБА_3 сміття.

Ухвалою  Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 травня 2023 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою кадастровий номер 4623387200:10:001:0350 площею 0,1295га для його обслуговування в с.Малі Ланки шляхом знесення за рахунок ОСОБА_3 самочинно збудованого гаража по АДРЕСА_1 на лінії АБ межі вказаної земельної ділянки та звільнення її від належного ОСОБА_3 сміття.

Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернути відповідачу ОСОБА_1 .

Вищезгадану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 .

В апеляційній        скарзі покликається на те, що судом першої інстанції не враховано, що і первісний позов ОСОБА_3 і зустрічний позов ОСОБА_1 , сторони в яких є суміжними землекористувачами, стосуються однорідних правовідносин - земельних. Оскільки обидва позови пов`язані спільним характером спірних правовідносин, тому тільки їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору, надасть можливість повніше врахувати правовідносини, при цьому подання зустрічного позову має на меті також довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову.

Вважає застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин ухвали Касаційцного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 лютого 2019 р. у справі №753/15412/18 є некоректним, оскільки у цій справі первісні позовні вимоги стосувались визначення порядку володіння та користування спільним майном, а зустрічні захисту честі і гідності, відшкодування моральної шкоди, що очевидно вказує на суттєво відмінну природу спірних відносин. У цій справі суди вірно прийшли до висновку, що позовні вимоги первісного та зустрічного позовів не є взаємопов`язаними, правовідносини є різними, задоволення первісного позову не може повністю або частково виключати задоволення зустрічного позову, а тому спільний розгляд вимог не представляється можливим.

Стверджує, що зустрічна позовна заява подана відповідачем ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 04 квітня 2023 р. у строк, встановлений судом для подання відзиву, зареєстрована Перемишлянським районним судом 12 квітня 2023р. і повертаючи 29 травня 2023 р. зустрічну позовну заяву, подану без сплати судового збору, суд першої інстанції не перевірив дотримання відповідачем відповідності форми і змісту зустрічного позову статтям 175 і 177 ЦПК України і не зазначив точну суму судового збору, яку необхідно сплатити .

Просить ухвалу Перемишлянського районного суду від 29 травня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для розгляду зі стадії вирішення питання щодо прийняття зустрічного позову до спільного розгляду із первісним позовом.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 24 серпня 2023 року, є дата складення повного судового рішення – 04 вересня 2023 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом та матеріалами справи встановлено, що 21 жовтня 2023 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області та Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради в якому просила:

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4623387200:10:001:0350 площею 0,1295 га у Державному земельному кадастрі. Скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Шеремети Мар`яни Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 64396924 від 04 серпня 2022 року 17:30:37 год., у відповідності до якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснений запис за № 47512206 про право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 4623387200:10:001:0350, площею 0,1295 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2618776246060.

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 4623387200:10:001:0350, площею 0,1295 га та припинити право власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку.

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4623387200:10:001:0351 площею 0,0902 га у Державному земельному кадастрі. Скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Шеремети Мар`яни Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 64396772 від 04 серпня 2022 року 17:19:44 год., у відповідності до якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснений запис за № 47512093 про право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 4623387200:10:001:0351 площею 0,0902 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2618771646060.

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 4623387200:10:001:0351 площею 0,0902 га та припинити право власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку.

- стягнути на її користь з відповідача відшкодування понесених мною судових витрат.

12 квітня 2023 року через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою кадастровий номер 4623387200:10:001:0350 площею 0,1295 га для його обслуговування в с.Малі Ланки шляхом знесення за рахунок ОСОБА_3 самочинно збудованого гаража по АДРЕСА_1 на лінії АБ межі вказаної земельної ділянки та звільнення її від належного ОСОБА_3 сміття.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно ст. 12 Цього ж Кодексу, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Крім цього за ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог. Про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу. Справи, що перебувають у провадженні суду, в разі об`єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі. Якщо провадження у справах було відкрито в один день, справи, в разі об`єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який першим прийняв рішення про їх об`єднання. Справи, об`єднані в одне провадження, роз`єднанню не підлягають.

Відповідно до ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Також ст. 209 ЦПК України передбачає, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Крім цього параграф 3 глави 6 розділу ІІІ ЦПК України передбачає порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів.

Статтями ж 263-265 передбачено вимоги, яких повинен дотримуватись суд при постановлені рішення за наслідками розгляду справи.

При аналізі по суті вказаних норм закону колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при здійсненні розгляду справи в межах заявлених підстав та предмету позову зобов`язаний повно та всебічно з`ясувати предмет, підстави позову і обставини, на які посилався позивач у позовній заяві, як предмет доказування, а, також і ті обставини та правовідносини, які мали місце між сторонами та стосуються предмету доказування у справі. При цьому головуючий суддя у справі наділений дискреційними повноваженнями, що стосується надання можливості сторонам представити свою справу, свої аргументи та доводи, а також докази на підтвердження заявлених позовних вимог їх заперечень та обраних способів захисту.

Такі повноваження головуючого судді по справі при вчиненні певних процесуальних дій можуть бути перевірені судами вищих інстанцій у певних випадках (що має місце у даному випадку), однак виключно у певних межах, зокрема, у частині дотримання порядку встановленого законом щодо вчинення певної процесуальної дії, не допущення свавільності при їх вчиненні, тощо.

В той же час, суд вищої інстанції не вправі втручатись у процесуальні дії головуючого судді при розгляді справи по суті вказуючи свою думку щодо того чи іншого процесуального питання, зокрема, порядку ведення справи, об`єднання позовів, отримання, дослідження того чи іншого доказу для вирішення справи по суті та співставлення такої необхідності із заявленими позовними вимогами, підставами позову, тощо.

Як вказано у згаданій ст. 193 ЦПК України прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним не є обов`язком суду, що розглядає справу, а навпаки відноситься до його дискреційних повноважень при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов`язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу як суд першої інстанції. Відповідно за відсутності свавільності суду першої інстанції у порядку розгляду цього питання чи встановлення відсутності порушень при цьому прав сторін чи інших осіб, суд вищої інстанції не вправі втручатися в згадану дискрецію суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред`явленого до нього позову.

Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.

Задоволення зустрічного позову зазвичай повністю або частково виключає задоволення первісного позову.

В ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 лютого 2019 року (справа № 753/15412/18) зазначено, що буде визнано правильним повернення судом заявнику зустрічної позовної заяви з тих підстав, що позовні вимоги первісного та зустрічного позовів не є взаємопов`язаними, правовідносини різними, а задоволення первісного позову не може повністю або частково виключити задоволення зустрічного позову, а тому спільний розгляд вимог не представляється можливим.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що об`єднання даних позовів в одне провадження та спільний розгляд вищезазначених позовів є недоцільним, оскільки, позови містять різний зміст вимог, обставин, які підлягають доказуванню, а задоволення первісного позову не може повністю або частково виключити задоволення зустрічного позову, а також, їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч. 1 ст.374 ст.ст.375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 травня 2023 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 04 вересня 2023 року.

Головуючий:                                                                Савуляк Р.В.

Судді:                                                                        Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.