Номер провадження 2-о/754/365/23

Справа №754/11139/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

заявниці ОСОБА_1

заінтересованої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2 . Вимоги заяви обґрунтовані тим, що він є колишнім цивільним чоловіком заявниці та батьком її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_2 систематично чинить домашнє насилля проти заявниці та дитини, що підтверджується належними письмовими доказами. На даний час сторони проживають окремо, проте ОСОБА_2 майже кожного дня чинить психологічне насильство шляхом образ та погроз, а також застосовує фізичне насильство відносно заявниці та морально принижує її, що неодноразово ставало приводом для звернення із відповідними заявами до правоохоронних органів. ОСОБА_2 незаконним способом отримав доступ до електронної пошти заявниці, у тому числі корпоративної, з даної пошти відправив листи різним людям, де нецензурно описував заявницю. Також він постійно телефонує знайомим, друзям заявниці та погрожує їй через них, погрози також висловлюються в смс-повідомленнях заявнику та її доньці, постійно вчиняє скандали і лайки у присутності доньки. Такі дії ОСОБА_2 завдають шкоди здоров`ю заявниці та дитини, а також прямо порушують вимоги положень ч.2 ст. 150 СК України, які закріплюють обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. На підставі викладеного заявниця звертається до суду з даною заявою, в якій просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , в якому визначити тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 , строком на 6 (шість) місяців з наступними заборонами, а саме:

- заборонити ОСОБА_2 перебувати у місцях проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_2 наближатися до ОСОБА_1 на відстань ближче ніж 500 метрів до місця проживання (перебування), а саме до квартири АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

- заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

31.08.2023 року до суду надійшов Відзив заінтересованої особи на заяву. Заперечуючи проти задоволення заяви, ОСОБА_2 вказує про те, що ніяких дій щодо застосування фізичного чи психологічного насильства відносно заявника він не вчиняє, навпаки це заявник вчиняє такі дії, що ставало неодноразово приводом для звернення із відповідними заявами до правоохоронних органів. Також він зазначає, що у разі задоволення заяви він буде позбавлений можливості бачитися з донькою.

У судовому засіданні заявниця підтримала заявлені вимоги, просила їх задовольнити.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 - у судовому засіданні просив у задоволенні заяви відмовити з підстав, викладених у Відзиві на заяву.

Вислухавши пояснення заявниці, заінтересованої особи, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах та проживали разом.

У період перебування у фактичних шлюбних відносинах у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження.

Протягом тривалого часу ОСОБА_2 систематично чинить домашнє насилля проти заявниці та дитини, майже кожного дня чинить психологічне насильство шляхом образ та погроз, а також застосовує фізичне насильство відносно заявниці та морально принижує її, що неодноразово ставало приводом для звернення із відповідними заявами до правоохоронних органів. ОСОБА_2 незаконним способом отримав доступ до електронної пошти заявниці, у тому числі корпоративної, з даної пошти відправив листи різним людям, де нецензурно описував заявницю. Також він постійно телефонує знайомим, друзям заявниці та погрожує їй через них, погрози також висловлюються в смс-повідомленнях заявнику та її доньці, постійно вчиняє скандали і лайки у присутності доньки.

Така поведінка ОСОБА_2 неодноразово ставала приводом для звернення заявниці із відповідними заявами до правоохоронних органів, що підтверджується листом Деснянського УП ГУНП в м. Києві від 02.08.2023 року.

03.08.2018 року до заявниці з боку ОСОБА_2 було застосовано фізичне насильство, у зв`язку з чим вона була направлена на судово-медичне дослідження для визначення ступеню тілесних ушкоджень, що підтверджується відповідним направленням від 03.08.2018 року.

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 22.08.2023 року задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого та зобов`язано уповноважену особу (слідчого) Деснянського УП ГУНП в м. Києві внести по заяві ОСОБА_1 від 23.07.2023 року відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до вимог ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Частиною другою статті 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитини (діти).

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено значення термінів, які вживаються в цьому ж законі, зокрема:

- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала, а також погрози вчинення таких діянь;

- психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі д дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

- фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання,а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Звертаючись до суду з вимогами про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 , заявниця обґрунтувала заявлені вимоги тим, що останній вчиняє щодо неї фізичне та психологічне насильство.

Даний факт знайшов своє підтвердження під час розгляду справи по суті, був доведений належними письмовими доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема, зверненнями заявниці до правоохоронних органів, органів соціального захисту, Служби у справах дітей, судовими рішеннями, а також медичними довідками про отримані заявницею тілесні ушкодження.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3)взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Правилами глави 13 ЦПК України визначено, що розгляд справ про видачу і продовження обмежувального припису провадиться в порядку окремого провадження, а правилами ст. 294 цього Кодексу встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно із ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

З огляду на встановлені судом обставини щодо наявності фізичного та психологічного насильства з боку ОСОБА_2 , нанесення ним тілесних ушкоджень заявниці, суд вважає, що заявниця, як жертва такого насильства, потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Зважаючи на викладене вище, вимоги діючого законодавства та з урахуванням встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 є підставною та обґрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 350-1-350-8 ЦПК України, Законом України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству", -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису - задовольнити.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , в якому визначити тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 , строком на 6 (шість) місяців з наступними заборонами, а саме:

- заборонити ОСОБА_2 перебувати у місцях проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_2 наближатися до ОСОБА_1 на відстань ближче ніж 500 метрів до місця проживання (перебування), а саме до квартири АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

- заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Копію рішення направити до Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві для взяття ОСОБА_2 на профілактичний облік та до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Оскарження судового рішення не зупиняє його виконання.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлений 04 вересня 2023 року.

Суддя О.В.Лісовська