ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року                                                                                  

м. Чернівці

справа № 727/7721/22

провадження №22-ц/822/489/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Одинака О.О., Перепелюк І.Б.

секретаря Паучек І.І.

за участю представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» Стороженка Юрія Володимировича

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд»

відповідач Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Макеєва Надія Василівна

апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд», в інтересах якого діє Стороженко Юрій Володимирович, на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 квітня 2023 року, головуючий у першій інстанції  Калмикова Ю.О.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» у вересні 2022 року звернулося до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект»,  ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвої Н.В. про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Зазначало, що Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» вчинено договір оренди землі від 04 травня 2012 року №7800, за яким отримано у користування земельну ділянку для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торгово-офісними приміщеннями, розташовану по АДРЕСА_1 .

29 серпня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області товариству видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЧВ11412152339 на будівництво на вказаній земельній ділянці будинку з вбудовано прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (І - черга будівництво торгового центру).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» здійснило будівництво торгового центру, за звітом Приватної аудиторської фірми «Експрес-Аудит» сума витрат на нього станом на 30 вересня 2016 року склала 47663752 грн. 69 коп.

Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради у прийнятті закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію відмовлено з підстав надання недостовірних відомостей про документ, що посвідчує право на земельну ділянку.

Рішенням Чернівецької міської ради від 28 липня 2016 року №317 припинено в односторонньому порядку договір між Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» оренди землі від 04 травня 2012 року №7800.

В подальшому Чернівецькою міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» укладено договір оренди землі № 10303 від 24 жовтня 2016 року, за умовами якого Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» передано у користування земельну ділянку для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торгово-офісними приміщеннями, розташовану по проспекту Незалежності, 131 м.Чернівці.

Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» в незаконний спосіб отримано сертифікат готовності на закінчений будівництвом об`єкт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 131 (І черга - будівництво торгового центру)».

Також Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгового приміщення) № 139 загальною площею 71,5 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н.В. 04 травня 2017 року.

Вказувало, що Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» неправомірно набув статусу замовника будівництва.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 6 лютого 2017 року в справі № 926/4124/16 рішення Чернівецької міської ради від 28 липня 2016 року №317 «Про припинення договору оренди землі від 04 травня 2012 року №7800, укладеного між Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд», договір оренди землі № 10303 від 24 жовтня 2016 року, укладений між міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», визнано недійсними.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26 січня 2021 у справі № 926/1574/18 скасовано сертифікат серії ЧВ №164170531809, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради 22 лютого 2017 року.

Просило визнати договір між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» та ОСОБА_1 купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгового приміщення) № 139 загальною площею 71,5 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н.В. 04 травня 2017 року, недійсним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 квітня 2023 року у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 12 вересня 2022 року.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» в апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення яким визнати договір між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» та ОСОБА_1 купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгового приміщення) № НОМЕР_1 загальною площею 71,5 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н.В. 04 травня 2017 року, недійсним.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Зазначає, що оспорюваний договір купівлі-продажу не відповідає вимогам статті 658 ЦК України, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» є власником об`єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом по АДРЕСА_1 , Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» у неправомірний спосіб набув статусу замовника будівництва, не мав права продажу.

Обраний спосіб захисту є ефективним, оскільки визнання договору недійсним надає можливість скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення (торгового приміщення) № НОМЕР_1 загальною площею 71,5 кв. м., розташоване по АДРЕСА_1 , здати об`єкт в експлуатацію та зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд».

Вважає, що закінчення строку дії договору оренди землі від 04 травня 2012 року №7800, укладеного між Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд», не спростовує обставин оформлення Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» права власності на об`єкт будівництва у незаконний спосіб.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» як власник об`єкту будівництва має право на земельну ділянку, на якій таке будівництво розташоване, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 01 лютого 2023 року у справі №926/2284/22 визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на десять років до 04 травня 2032 року.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» не надходило.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект»,  ОСОБА_2 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвої Н.В. про визнання договору купівлі-продажу недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що право Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» не порушено.

На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» не виникло право власності на нежитлове приміщення (торгового приміщення) № 139 загальною площею 71,5 кв. м., розташоване по АДРЕСА_1 .

Водночас суд першої інстанції дійшов висновку, що обраний Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» спосіб захисту не є ефективним та не забезпечує поновлення порушеного права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам не відповідає.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» вчинено договір оренди землі від 04 травня 2012 року №7800,за яким Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» прийнято у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торгово-офісними приміщеннями, розташовану по проспекту Незалежності, 131 м.Чернівці.

Відповідно до пунктів 2, 3 договору площа земельної ділянки 1,3000 га, кадастровий номер земельної ділянки 7310136300:11:001:0022, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 3282890,00 грн, термін договору на 10 років до 04 травня 2022 року.

Згідно з дозволом на виконання будівельних робіт від 29 серпня 2012 року. № ЧВ 11412152339, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області, дозвіл надано замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» та генеральному підряднику дочірньому підприємству приватного підприємства «Капітал інвест груп «Чернівцібудінвест» на будівництво будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (І черга – будівництво торгового центру) по проспекту Незалежності,131 м.Чернівці.

За звітом Приватної аудиторської фірми «Експрес-Аудит» про фактичні результати стосовно відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» станом на 30 вересня 2016 року витрат з будівництва об`єкту будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (І черга – будівництво торгового центру) по проспекту Незалежності,131 м.Чернівці складає 47663752 грн. 69 коп.

За змістом відмови у видачі сертифікату від 05 січня 2017 року. №ЧВ 170170050382, наданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» встановлено некоректне зазначення інформації щодо основних показників об`єкта, наведення недостовірних відомостей про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, у видачі сертифіката на будівництво будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (І черга – будівництво торгового центру) за адресою: м. Чернівці, пр. Незалежності, 131 відмовлено.

Рішенням Чернівецької міської ради від 28 липня 2016 року №317 припинено договір між Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» оренди землі від 04 травня 2012 року №7800.

Чернівецькою міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» укладено договір оренди землі № 10303 від 24 жовтня 2016 року, за умовами якого Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» передано у користування земельну ділянку для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торгово-офісними приміщеннями, розташовану по проспекту Незалежності, 131 м.Чернівці.

22 лютого 2017 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради видано Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» сертифікат серії ЧВ №164170531809 на об`єкт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 131 (І черга - будівництво торгового центру).

Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгового приміщення) № 139 загальною площею 71,5 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н.В. 04 травня 2017 року.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 6 лютого 2017 року в справі № 926/4124/16 рішення Чернівецької міської ради від 28 липня 2016 року №317 «Про припинення договору оренди землі від 04 травня 2012 року №7800, укладеного між Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд», договір оренди землі № 10303 від 24 жовтня 2016 року, укладений між Чернівецькою міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», визнано недійсними.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26 січня 2021 у справі № 926/1574/18 скасовано сертифікат серії ЧВ №164170531809, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради 22 лютого 2017 року.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною другою статті 16 ЦК України визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем.

У рішенні Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01 грудня           2004 року (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається у частині першій статті 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Зазначені правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17-ц (провадження №14-144цс18).

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до частин першої, третьої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За нормами частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції згідно положень ЦК України наділені не лише сторона (сторони) такого правочину, але й інші, треті особи, які не є сторонами такого правочину, однак мають статус «заінтересованих осіб», тобто які на час розгляду справи судом не були стороною правочину, не мають права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендують на те, щоб майно в натурі було передано їм у володіння.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає у тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-605 цс 16, у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 638/6137/17 (провадження № 61-22478св19).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша статті 656 ЦК України).

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (стаття 658 ЦК України).

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частинами 1, 2 статті 375 Цивільного кодексу України унормовано, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Приписами статті 876 ЦК України встановлено, що власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

За приписами частини 1 статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором мають право, зокрема споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що чинним законодавством України визначено, що право забудови земельної ділянки може реалізуватись виключно її власником чи землекористувачем.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI  замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до частини 2 статті 8 наведеного Закону планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 4 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Статтею 39 Закону передбачено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Встановлено, що Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» вчинено договір оренди землі від 04 травня 2012 року №7800, за яким Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» прийнято у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торгово-офісними приміщеннями, розташовану по АДРЕСА_1 .

Згідно з дозволом на виконання будівельних робіт від 29 серпня 2012 року. № ЧВ 11412152339, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області, дозвіл надано замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» та генеральному підряднику дочірньому підприємству приватного підприємства «Капітал інвест груп «Чернівцібудінвест» на будівництво будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (І черга – будівництво торгового центру) по проспекту Незалежності,131 м.Чернівці.

За звітом Приватної аудиторської фірми «Експрес-Аудит» про фактичні результати стосовно відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» станом на 30 вересня 2016 року витрат з будівництва об`єкту будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (І черга – будівництво торгового центру) по проспекту Незалежності,131 м.Чернівці складає 47663752 грн. 69 коп.

З огляду на набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» статусу замовника будівництва об`єкту будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (І черга – будівництво торгового центру) по проспекту Незалежності,131 м.Чернівці у розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» останнє має правомірне очікування на набуття права власності на об`єкт будівництва.

Матеріально правовий інтерес Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд», яке не є стороною оспорюваного договору, полягає у приведенні сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину.

З огляду на наведене обраний  Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» спосіб захисту (відновлення становища яке існувало до порушення) шляхом  визнання договору між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» та ОСОБА_1 купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгового приміщення) № НОМЕР_1 загальною площею 71,5 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н.В. 04 травня 2017 року, недійсним передбачений пунктом 2 частини другої статті 16 ЦК України та є ефективним для захисту порушеного права забудовника у спірних правовідносинах.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» про визнання договору між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» та ОСОБА_1 купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгового приміщення) № НОМЕР_1 загальною площею 71,5 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н.В. 04 травня 2017 року, недійсним  не є належним способом захисту, на порушення норм матеріального права.

На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю, або задоволення позовних вимог у випадку ненадання відповідачем доказів на спростування обставин, зазначених у позові. 

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

У матеріалах справи відсутні докази здійснення Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» будівництва будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (І черга – будівництво торгового центру) по проспекту Незалежності,131 м.Чернівці.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 6 лютого 2017 року в справі № 926/4124/16 рішення Чернівецької міської ради від 28 липня 2016 року №317 «Про припинення договору оренди землі від 04 травня 2012 року №7800, укладеного між Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд», договір оренди землі № 10303 від 24 жовтня 2016 року, укладений між Чернівецькою міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», визнано недійсними.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26 січня 2021 у справі № 926/1574/18 визнано незаконними дії Чернівецької міської ради щодо видачі Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» сертифікату серії ЧВ №164170531809 від 22 лютого 2017 року, скасовано сертифікат серії ЧВ №164170531809, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради 22 лютого 2017 року.

Отже, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» не набув статуту замовника будівництва та реалізації права прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (І черга – будівництво торгового центру) по проспекту Незалежності,131 м.Чернівці, тобто набуття права власності на нежитлове приміщення торгового приміщення) № 139 загальною площею 71,5 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 .

Оскільки договір між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» та ОСОБА_1 купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгового приміщення) № 139 загальною площею 71,5 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н.В. 04 травня 2017 року, вчинений Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», якому не належить право власності, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для визнання правочину недійсним.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постановах від 25 липня 2019 року у справі №727/7137/17.

Позивачем у справі про витребування майна з чужого володіння може бути виключно власник майна (фізичні, юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів), який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором.

Таким чином, суб`єктом права на віндикацію є власник майна або особа, яка має право на речове право на майно (титульний володілець).

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу не було власником нежитлового приміщення (торгового приміщення) № 139 загальною площею 71,5 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_1 , а тому не може звертатися до суду з позовом про витребування такого майна.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постанові від 31 березня 2021 року у справі №199/4884/17.

Також помилковим є висновок суду про те, що позивач повинен був звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спірне нерухоме майно.

Захист права власності врегульований главою 29 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до статті 392 цього Кодексу власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі зазначеної норми Кодексу, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

У зв`язку з наведеним Верховний Суд неодноразово (зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18) звертав увагу на те, що передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Позивачем у такому позові може бути суб`єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи.

При цьому відповідно до частини 5 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду Цивільний кодекс України передбачає лише у статтях 335 (набуття права власності на безхазяйну річ) і 376 (самочинне будівництво). У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (зокрема, постанова Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №914/904/17).

Отже, позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред`явлення позову).

При цьому відповідно до положень статті 328 Цивільного кодексу України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, тому суд при вирішенні спору про право власності повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 Цивільного кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18 дійшла висновку, що передбачене статтею 392 Цивільного кодексу України правило за аналогією закону має застосовуватися не тільки у випадках, коли власник втратив документ, який засвідчує його право власності, а й у випадках, коли наявні в нього документи не дають змоги беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно (зокрема тоді, коли з документа вбачається право власності особи, але не випливає однозначно, що майно є саме нерухомістю), але лише за умови, що право на майно не зареєстроване за іншою особою.

З огляду на наведене Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд», яке не є власником нежитлового приміщення (торгового приміщення) № 139 загальною площею 71,5 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_1 , не може звертатися до суду з позовом про визнання права власності на таке майно.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постанові від 14липня 2022року у справі №3/5025/1379/12 (924/681/21).

Розподіл судових витрат

На підставі ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Чернівецьким апеляційним судом позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» до Обслуговуючого кооперативу «Житловий-будівельний кооператив «Проспект», ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним задоволено.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» сплачено судовий збір при зверненні з апеляційною скаргою в сумі 7442 грн. 50 коп. відповідно квитанцій Акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» від 04 травня 2023 року №9384-5511-0542-9616.

Отже, з Обслуговуючого кооперативу «Житловий-будівельний кооператив «Проспект» та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» підлягає стягненню судовий збір в сумі 3721 грн. 25 коп. з кожного.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із п.4 ч.1ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Тому рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 квітня 2023 року підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України.

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 05 квітня 2023 року скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» до Обслуговуючого кооперативу «Житловий-будівельний кооператив «Проспект», ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним задовольнити.

Визнати договір між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» та ОСОБА_1 купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгового приміщення) № НОМЕР_1 загальною площею 71,5 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Макеєвою Надією Василівною 04 травня 2017 року, недійсним.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житловий-будівельний кооператив «Проспект» та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» судові витрати в сумі 3721 грн. 50 коп. з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий                                                                          Н. Ю. Половінкіна

Судді                                                                О. О. Одинак   

                                                                             І. Б. Перепелюк