Справа № 296/6243/23

Провадження №11-кп/801/997/2023

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2023 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

           головуючого ОСОБА_2 ,

           суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 в режимі відеоконференції,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 13 липня 2023 року,

якою задоволено клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у відношенні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.ч.1,3,4 ст.358 КК України.

Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини

До Корольовського районного суду м. Житомира надійшов затверджений прокурором Житомирської обласної прокуратури обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №42022060000000074 від 08.12.2022 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 426 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст. 191, ч.1,3,4 ст.358 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 5 ст.27, ч. 5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України.    

10.07.2023 на адресу Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки строк закінчився 05.07.2023 року. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.27, ч.5 ст. 191, ч.1,3,4 ст. 358 КК України. Наявні ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України. Обвинувачений може переховуватися від суду, а також може незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, а саме на : ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 частина з яких являється працівниками обвинуваченого ОСОБА_8 , а інших останній знає у зв`язку з виконанням обов`язків підрядника, а також обвинувачених у кримінальному провадженні – ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з метою зміни останніми показів під час судового розгляду.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 13 липня 2023 року задоволено клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у відношенні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.ч.1,3,4 ст.358 КК України.

Встановлено строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22.00 по 06.00 год, за виключенням часу оголошення повітряної тривоги в даному регіоні та 30 хвилин після її закінчення, з продовженням строку покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, строком на 60 діб, тобто до 10 вересня 2023 року включно, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;

- не відлучатися за межі області, в якій він проживає, без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи, служби;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну (у разі їх повернення ОСОБА_8 ).

Прийняте рішення обґрунтовано тим, що під час досудового розслідування слідчим суддею та судом під час судового провадження було встановлено наявність існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, а саме позбавлення волі строком до 12 років.

Окрім цього, існує ризик, що обвинувачений ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , частина з яких являється працівниками обвинуваченого ОСОБА_8 , а інших останній знає у зв`язку з виконанням обов`язків підрядника, а також обвинувачених у кримінальному провадженні - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , з метою зміни останніми показів під час судового розгляду.  

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , а саме санкція ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України передбачає позбавлення волі на строк до 12 років, у зв`язку з чим належить до тяжких злочинів, вагомість наявних доказів їх вчинення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, ризики передбачені ст.177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати, суд дійшов висновку про необхідність застосовування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 13.07.2023 та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 .

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства з огляду на те, що поза увагою суду залишено те, що прокурор у своєму клопотанні не обґрунтував ризики, які дають підстави для застосування запобіжного заходу. Відповідно і суд при постановленні ухвали не навів достатніх обґрунтувань необхідності обрання запобіжного заходу, обмежившись виключно посиланням на тяжкість покарання, яке теоретично може бути призначено судом.

Стороною обвинувачення до клопотання про обрання запобіжного заходу не надано жодних доказів, у тому числі і тих, які б могли свідчити про переховування обвинуваченого у разі обрання більш м?якого запобіжного заходу з урахуванням характеру особи, її соціальних та сімейних зв?язків. Також у оскаржуваній ухвалі суд, а прокурор у своєму клопотанні посилаються на ризик можливого незаконного впливу на свідків, однак таке твердження є безпідставними, оскільки прокурором не наведено даних, які б свідчили про вчинення тиску на свідків у ході здійснення досудового розслідування або судового розгляду справи.

Судом не враховано міцність соціальних зв?язків обвинуваченого, зокрема того, що ОСОБА_8 перебуває у шлюбі, має на утримання неповнолітніх дітей, є піклувальником дитини-сироти, має на утриманні також матір, за місцем роботи характеризується позитивно, майна за кордоном не має, тому обвинувачений за жодних обставин, навіть теоретично не може виїхати за кордон, залишивши дружину з дітьми та матір напризволяще під час війни.

Позиції учасників судового засідання

У судовому засідання захисник ОСОБА_7 підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити, просив провести судовий розгляд у відсутність обвинуваченого ОСОБА_8 . Крім того, захисник надав суду заяву від обвинуваченого ОСОБА_8 , в якій останній просив провести розгляд апеляційної скарги захисника без його участі, оскільки судом на нього покладено обов`язок не залишати територію Житомирської області без узгодження з прокурором або судом. Також у заяві обвинувачений просив врахувати суд те, що його дружина працює вахтовим методом, її робота припадає на нічний час доби, тому через це виникають труднощі з добиранням додому, а через обраний запобіжний захід він не може забирати автомобілем дружину з роботи в період з 24 год. до 02 год.

Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги захисника, стверджував про наявність підстав для закриття провадження в справі, оскільки оскаржувана ухвала не входить до переліку судових рішень, які підлягають оскарженню в суді апеляційної інстанції.

Мотиви і висновки суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі

Як убачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст. 191, ч.1,3,4 ст.358 КК України.

Відповідно, розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Апеляційним судом встановлено, що наразі обвинувальний акт скеровано до суду першої інстанції, ОСОБА_8 набув процесуального статусу обвинуваченого, тому, на переконання апеляційного суду, можна стверджувати про наявність існування обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст. 191, ч.1,3,4 ст.358 КК України.

Окрім того, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, а саме позбавлення волі строком до 12 років. Апеляційний суд також вважає наявним існування ризику того, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , частина з яких являється працівниками обвинуваченого ОСОБА_8 , а інших останній знає у зв`язку з виконанням обов`язків підрядника, а також обвинувачених у кримінальному провадженні - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , з метою зміни останніми показів під час судового розгляду.

На переконання апеляційного суду, необґрунтованими є доводи сторони захисту в частині не доведення прокурором ризику переховування, передбаченого ст.177 КПК, який зазначений в оскарженій ухвалі суду з огляду на таке.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.ч. 1, 2 ст.177 КПК.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним, обвинуваченим зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Відповідно, надаючи оцінку можливості обвинуваченого ОСОБА_8 переховуватися від суду або незаконно впливати на свідків, суд бере до уваги те, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за інкриміновані кримінальні правопорушення, може вдатися до відповідних дій.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи захисника стосовно того, що відсутній ризик переховування, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 перебуває у шлюбі, має на утриманні неповнолітніх дітей, у тому числі є піклувальником дитини-сироти, має на утриманні також матір, за місцем роботи характеризується позитивно, майна за кордоном немає, а через війну, навіть теоретично не може виїхати за кордон.

На переконання апеляційного суду, вказані обставини не спростовують і не зменшують ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.  До того ж, ці обставини існували і на момент скоєння інкримінованих обвинуваченому правопорушень, однак жодним чином не виступили стримуючим фактором у його поведінці, тому не забезпечують впевненість у його подальшій належній процесуальній поведінці.Апеляційний суд переконаний, що обвинувачений, не перебуваючи під дією запобіжного заходу, який б ґарантував його належну поведінку не позбавлений можливості перераховуватися від суду на території України чи Житомирської області.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме на: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , частина з яких являється працівниками обвинуваченого ОСОБА_8 , а інших останній знає у зв`язку з виконанням обов`язків підрядника, а також обвинувачених у кримінальному провадженні - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з метою зміни останніми показів під час судового розгляду, апеляційний суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, статті 95, 224 КПК). Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Врахувавши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, як такого, що забезпечить виконанням обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ст.194 КПК.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_8 в заяві на те, що через обраний у запобіжний захід він не може забирати автомобілем дружину з роботи в період з 24 год. до 02 год. не є підставою для зміни або скасування застосованого запобіжного заходу, оскільки матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження є виправданим втручання у права обвинуваченого для застосування щодо нього запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту.

Апеляційний суд також не погоджується з доводами сторони захисту про нелогічність, на її думку, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний період часу. Як вже було зазначено вище метою застосування будь-якого запобіжного заходу, у тому числі нічного домашнього арешту, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. При цьому, запобіжний захід застосовуються також із метою унеможливлення існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження, оскільки він є дієвим механізмом контролю поведінки обвинуваченого під час здійснення судового розгляду.

У сукупності із вищевикладеними обставинами при прийнятті рішення за клопотанням прокурора суд відповідно до вимог закону врахував дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_8 , його вік, стан здоров`я, соціальні зв`язки та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, та цілком обґрунтовано дійшов висновку про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту та слушно поклав на нього обов`язки, згідно з ст.194 КПК України.

Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідає особі обвинуваченого та тяжкості обвинувачення, може забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

З врахуванням обставин кримінального провадження, положень кримінального процесуального закону, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування ухвали суду з мотивів наведених у апеляційній скарзі захисника.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, ухваленою на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК, суд

ухвалив:

               Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 13 липня 2023 року - залишити без змін.

              Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4