УХВАЛА

31 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 202/7806/20

провадження № 61-12167ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 13 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2023 року в справі за позовом Дніпровської міської ради до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, витребування майна, припинення права власності та скасування записів про право власності,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2020 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила: 1) визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло: квартиру АДРЕСА_1 від 19 серпня 2016 року реєстраційний №49И-16, виданого на підставі розпорядження від 19 серпня 2016 року №4/49/16; 2) витребувати у ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Дніпра, в особі Дніпропетровської міської ради, квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з: 1-коридор, 2-санвузол, 3-кухня, 4,5-житлові кімнати, 6-кладова, І-балкон, загальна площа (кв.м): 45,4 житлова площа (кв.м): 28,8, реєстраційний №1724824812101; 3) припинити права власності на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний №1724824812101 та скасувати запис про право власності ОСОБА_2 від 13 грудня 2018 року номер запису 29512747, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 1724824812101, запис про право власності ОСОБА_3 від 21 грудня 2018 року, номер запису про право власності 29601318, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1724824812101, запис про право власності ОСОБА_4 від 08 квітня 2019 року, номер запису про право власності 31072905, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1724824812101, запис про право власності ОСОБА_1 від 03 липня 2019 року, номер запису про право власності 32230334, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1724824812101.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2022 року частково задоволено позовні вимоги Дніпровської міської ради.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло від 19 серпня 2016 року, реєстраційний № НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_1 , виданого на підставі розпорядження від 19 серпня 2016 року № 4/49-16.

Витребувано від ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1724824812101).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2022 року в цій справі скасовано в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло від 19 серпня 2016 року, реєстраційний № НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_1 , виданого на підставі розпорядження від 19 серпня 2016 року №4/49-16.

У задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло відмовлено.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Ковирєв А. В. 09 серпня 2023 року звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 13 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2023 року.

У касаційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скаргидо ухвалення судового рішення у справі, яке мотивовано обмеженим фінансуванням та неплатоспроможністю заявника на момент подання скарги. Також заявник посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року в справі № 0940/2276/18.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

В касаційній скарзі представник заявника зазначає, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, а тому звільнений від сплати судового збору за подання даної касаційної скарги на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження№ 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявник оскаржує судові рішення у справі про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, витребування майна, припинення права власності та скасування записів про право власності, отже зазначений спір не пов`язаний із захистом порушених прав заявника саме, як учасника бойових дій.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 має сплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі.

У частині четвертій статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час звернення до суду першої інстанції) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102,00 грн.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення про витребування від ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1724824812101).

Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову, оскільки неможливо встановити вартість спірної квартири, про витребування якої просив позивач у позові.

Як наслідок, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, тощо) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості вказаної квартири.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею

392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 13 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Є. Червинська