ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3183/23 Справа № 243/13760/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2023 року                                                                м.Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25.08.2023 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021052510001573 відносно обвинуваченого

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаївки Донецької області, громадянина України, працюючого на посаді молодшого оператора АЗС ТОВ «ТАУРУС ОЙЛ», одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

на шістдесят днів до 23.10.2023 року включно, -

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження № 12021052510001573 від 02.11.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 121 КК України.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25.08.2023 року було задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 23.10.2023 року включно.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У своїй апеляційній скарзі захисник обвинуваченого зазначає, що ухвала суду першої інстанції незаконна та підлягає скасуванню. Зауважує, що наведені в ухвалі ризики впливу на свідків є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами провадження, оскільки місце знаходження свідків на протязі більш ніж чотири місяці правоохоронні органи не можуть встановити та доставити свідків до суду для допиту. Вказує, що судом не доведено вину обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, так як маються протиріччя в письмових доказах. Просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою обрати менш суворий запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Позиції учасників судового провадження

Захисник підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Прокурор просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Ст. 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочину;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи 25.08.2023 р. клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 до спливу строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, суд дійшов висновку про доцільність продовження цього запобіжного заходу, обґрунтувавши його у судовому рішенні. При цьому, суд врахував те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрювався, а наразі обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, приймаючи до уваги вік та стан здоров`я обвинуваченого, які б виключали можливість перебування обвинуваченого під вартою.

Захисником не надано документально підтверджених та переконливих доказів, що унеможливлюють перебування ОСОБА_8 під вартою. Також судом вірно враховано вимоги ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, його соціальні зв"язки, стан здоров"я та відомості, які характеризують особу обвинуваченого.

Відносно апеляційних доводів про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, щодо ОСОБА_8 колегія суддів вказує на наступне.

Ризик впливу обвинуваченого ОСОБА_8 на свідків в рамках даного кримінального провадження залишається сталим, адже обвинувачений знає місце мешкання свідків, тому у випадку зміни запобіжного заходу на більш м`який, може вжити протиправних заходів з метою помсти/залякування свідків.

Ризик переховування є актуальним з огляду на те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Крім того, застосування домашнього арешту в період військового стану є недоречним з огляду на задіяння підрозділів поліції в операції з оборони України.

Стосовно доводів апеляційної скарги захисника про те, що вина обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному провадженні не доведена, колегія суддів зазначає, що суд позбавлений можливості робити висновки про доведеність або не доведеність вини обвинуваченого, оскільки на даний час не досліджені всі докази, не проведено всіх належних стадій судового розгляду, не допитано свідків.

Суд першої інстанції обґрунтовано вирішив, що обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини та менш суворий запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Однією з важливих гарантій здійснення проголошеного ст.ст. 3, 27 Конституції України права людини на життя і здоров`я є беззастережне виконання вимог кримінального процесуального закону щодо забезпечення прав потерпілих від зазначених злочинів.

Конституційний Суд України у рішенні від 27.10.1999 р. № 7 рп зазначив, що кримінальну відповідальність слід розглядати як особливий правовий інститут, у межах якого здійснюється реагування держави на вчинений злочин. Кримінальна відповідальність передбачає офіційну оцінку відповідними державними органами поведінки особи як злочинної. Підставою кримінальної відповідальності є наявність у діяннях особи складу злочину, передбаченого кримінальним законом. Це форма реалізації державою правоохоронних норм, яка в кінцевому підсумку, як правило, полягає в застосуванні до особи, що вчинила злочин, конкретних кримінально-правових заходів примусового характеру через обвинувальний вирок суду.

Заслуговує на увагу, що об`єктом інкримінованих ОСОБА_8 протиправних дій є життя та здоров`я людини, що відповідно до ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю.

Висновок суду першої інстанції щодо законності підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який, посилаючись на практику застосування ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішеннях Кудла проти Польщі та МакКей проти Сполученого Королівства констатував, що основною метою ст. 5 Конвенції є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню свободи. Проте, безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі достатніми та належними підставами тримання ОСОБА_8 під вартою є не лише очікування завершення судового розгляду справи, а і дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, що вимагає ізоляції осіб, які з встановленою високою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Отже, на даний час продовжують існувати обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що зміна або застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 і виключити ризики, пов`язані із звільненням його з-під варти.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування або зміни ухвали суду, колегією суддів не встановлено. Тому апеляційні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25.08.2023 року, якою було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021052510001573 відносно обвинуваченого ОСОБА_8 на шістдесят днів до 23.10.2023 року включно залишити без змін.

Судді: