ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" лютого 2007 р. | Справа № 5/2-07-66 |
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Київ –Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в особі Одеської філії ВАТ „Київ –Дніпровське МППЗТ”, м. Київ.
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства Холдингова компанія „Краян”, м. Одеса.
Про стягнення 138 876, 00 грн.
Суддя Могил С. К.
Представники:
від позивача: Гур’янов О. Г., на підставі довіреності.
від відповідача: не з’явився.
Суть спору: про стягнення 138 876, 00 грн.
Відкрите акціонерне товариство „Київ –Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в особі Одеської філії ВАТ „Київ –Дніпровське МППЗТ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Холдингова компанія „Краян” про відшкодування збитків за невиконання господарського зобов’язання у розмірі 138 876, 00 грн.
Позивачем до суду була подана заява про зміну розміру позовних вимог від 30.01.2007 року №116/05 в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 91 439, 00 грн. суми основного боргу за поставлений товар та розглянути можливість відшкодування збитків, приймаючи до уваги ринкові ціни на день прийняття рішення. Заява судом була розглянута, прийнята та залучена до матеріалів справи.
Відповідач належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи в засідання суду з невідомих причин не з’явився, відзив на позов не надав та не довів до суду зворотне позовним вимогам позивача. Розглянув матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянув матеріали справи, суд встановив:
Між ВАТ „Одеське МППЗТ” (нині - Одеська філія ВАТ „Київ –Дніпровського МППЗТ”) та Відкритим акціонерним товариством Холдингова компанія „Краян” разом з додатками був укладений договір купівлі продажу металевих частин верхньої будівлі залізничних колій від 01.07.2004 року №27/05.
У відповідності з умовами укладеного договору позивач взяв на себе зобов’язання представити на продаж відповідачу металеві частини верхньої будівлі під’їзних залізничних колій (рейки, підкладки, болти, костилі), що належать позивачу у кількості 362,4 тони відповідно до акту комісійної інвентаризації залізничних колій та стрілочних переводів від 23.06.2004 року, а відповідач зобов’язався здійснити оплату за придбані рейки, підкладки, болти, костилі по ціні металобрухту. Відповідно до п. 1.2 укладеного договору ціна за одну тону металобрухту була встановлена у розмірі 470, 00 грн. (у тому числі ПДВ –78, 33 грн.). Загальна вартість металобрухту за договором становила 170 328, 00 грн.
На виконання своїх зобов’язань за договором, позивач передав відповідачу товар на загальну суму 170 328, 00 грн. Вказані обставини підтверджуються відповідними актами. Таким чином, можна зробити висновок про те, що позивач свої зобов’язання за договором виконав.
В свою чергу, відповідач за отриманий від позивача металобрухт розрахувався частково, в зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість. Так, на виконання своїх зобов’язань за договором відповідачем позивачу було перераховано 28 400, 00 грн. В наступному, за домовленістю між сторонами по справі, відповідачем позивачу, в рахунок погашення заборгованості за договором від 01.07.2004 року №27/05 буди надані послуги з ремонту крану на суму 23 815, 21 грн., виготовлено стальну панель на суму 1 350, 00 грн., виготовлено венець дизеля у кількості 4 штук на суму 20 016, 00 грн., виготовлена заготівка з листа заліза на суму 5 307, 24 грн.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором №27/05 становить 91 439, 55 грн.
В зв’язку з тим, що відповідач не розрахувався за отриманий товар у повному обсязі, позивачем відповідачу було направлено претензію від 20.09.2006 року №366/05 з вимогою сплатити заборгованість за поставлений металобрухт. Направлена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до п. 2.2 укладеного договору відповідача зобов’язано сплатити за отриманий металобрухт до десятого числа поточного місяця по 14 200, 00 грн.
Отже, приймаючи до уваги, що зобов’язання по сплаті настали, а відповідач свої зобов’язання по оплаті за отриманий металобрухт не виконав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу за поставлений металобрухт у розмірі 91 439, 55 грн.
У відповідності з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем до суду не було належним чином доведено та доказано належне виконання своїх зобов’язань за договором та надано будь яких доказів які б підтвердили належне виконання зобов’язань за договором.
У відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Щодо решти позовних вимог позивача про розгляд можливості відшкодування збитків, приймаючи до уваги ринкові ціни на день прийняття рішення, то суд вважає що у задоволенні позову в цій частині слід відмовити, в зв’язку з неможливістю її розгляду, оскільки позивачем до суду не надано відомостей щодо самого розміру нанесених збитків від несвоєчасного виконання грошових зобов’язань та доведено правову природу цих збитків.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази та доводи позивача викладені у судових засіданнях, суд вважає, що уточнені позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з віднесенням судових витрат на рахунок позивача та відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Холдингова компанія „Краян”, код 05769299, (м. Одеса, вул. Косовська, 2, р/р 26002301455362 в ОГРУ ПІБ м. Одеси, МФО 328135 на користь Відкритого акціонерного товариства „Київ –Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в особі Одеської філії ВАТ „Київ – Дніпровське МППЗТ”, код 34292674, (м. Одеса, третій Ізвестковий провулок, 4а, р/р 26000301539600 в ОЦО ПІБ БО №2 „Ленінське”, МФО 328135, а саме:
- 91 439 (дев’яносто одна тисяча чотириста тридцять дев’ять) грн. 55 коп. основного боргу;
- 914 (дев’ятсот чотирнадцять ) грн. 39 коп. держмита;
- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Рішення підписано 01.03.2007 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Могил С.К.