Ухвала

31 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 554/1128/22

провадження № 61-12906ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу адвоката Марченко Галини Іванівни як представника ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 06 лютого 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про набуття права власності на майно за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним право власності на автомобіль марки «SKODA OCTAVIA A5», 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_1 , тип - легковий комбі, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що ОСОБА_2 є власником автомобіля марки «SKODA OCTAVIA A5 ELEGANCE», 2007 року випуску. 19 червня 2014 року ОСОБА_2 був учасником ДТП внаслідок чого вказаний автомобіль був пошкоджений. Дана обставина підтверджується рішенням Київського районного суду м. Полтави у справі № 552/3950/14-ц. Тоді ж ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 з проханням придбати спірний автомобіль. Отримавши гроші від позивача у розмірі 4 900,00 дол. США (вартість визначена з урахуванням пошкоджень внаслідок ДТП), передав автомобіль та видав ОСОБА_1 генеральну довіреність від 03 вересня 2014 року на використання цього автомобіля в т.ч. на право продажу. Домовленість між собою сторони оформили розпискою від 11 вересня 2014 року. Пізніше позивач дізнався, що ОСОБА_3 терміново емігрував на територію РФ. Тому, повернути автомобіль, який ОСОБА_1 на той час уже відремонтував за власні кошти, ні повернути кошти було неможливо, так як відповідач проживав на території РФ разом із дружиною. Також відомо, що протягом 2014-2015 років між ОСОБА_4 та його дружиною розглядалися спори, в яких дружина діяла через адвоката, а ОСОБА_2 не з`являвся, що підтверджує їх відсутність на території України. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави у справі № 554/10536/15-ц спірний автомобіль був визнаний особистою власністю ОСОБА_5 та зобов`язано його сплатити на користь колишньої дружини частину вартості майна у сумі 25 900,00 грн. У вказаному судовому процесі вартість автомобіля встановлена у сумі 177 900,00 грн, таким чином, з урахуванням амортизації, вартість майна визначається у розмірі 110 000,00 грн. Враховуючи неможливість повернення автомобіля володільцю та те, що самостійно відповідач не вчиняв дії з метою повернення автомобіля, позивач, володіючи вказаним автомобілем добросовісно, відкрито та безперервно протягом 7 років, позивач вважає, що має право на набуття його у власність на підставі статті 344 ЦК України.

Октябрський районний суд м. Полтави рішенням від 06 лютого 2023 року в задоволенні позову відмовив.

Полтавський апеляційний суд постановою від 27 липня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Марченко Г. І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишив без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 06 лютого 2023 року - без змін.

29 серпня 2023 року адвокат Марченко Г. І. як представник ОСОБА_1 надіслала через систему «Електронний суд» касаційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 06 лютого 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 липня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2023 року (на час подання касаційної скарги) - 2 684,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Ціна позову у цій справі не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 250 = 671 000,00 грн).

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Зазначення у постанові Полтавського апеляційного суду від 27 липня 2023 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Марченко Галини Іванівни як представника ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 06 лютого 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про набуття права власності на майно за набувальною давністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов